Позов проти Росії в Гаазі. Що сьогодні може виграти і програти Київ
Сьогодні, 19 квітня, Міжнародний суд ООН у справі України проти Російської Федерації оголосить рішення за тимчасовим заходам. Київ, як відомо, звинуватив Москву в порушенні двох міжнародних документів: міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Перший етап за цим позовом пройшов 6-9 березня цього року. Суд по черзі заслухав доводи української і російської сторін. Українська сторона переконувала суд у тому, що він повинен прийняти рішення про застосування тимчасових заходів і що із-за дуже великої напруги в Україні без цих заходів ситуація може погіршитися. Росія відпиралася як могла і у властивій їй манері. І попереду ще роки судового розгляду.
Тепер конкретика: в чому саме Україна звинувачує Росію в рамках вищезгаданих двох міжнародних документів.
Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму — Росія обвинувачується в порушенні як мінімум шести статей конвенції: з 8 по 12 і 18.
Зокрема, у позові йдеться, що російські органи влади, чиновники, інші особи та організації допомагали матеріально фейковим республікам — ДНР і ЛНР, а також харківським партизанам. Допомогу — гроші, зброю, навчання та підготовка кадрів.
Кремль не робив заходи, необхідні для виявлення, заморожування і вилучення цих засобів; не ініціював судові процеси і не видавав Україні терористів і не допомагав Києву з розслідуванням справ, пов'язаних з фінансуванням тероризму.
Тому Москви назвали відповідальною за низку терактів, включаючи трагедію з малайзійським "Боїнгом" MH17 в небі на Донбасі 17 липня 2014 р.; обстріл цивільного населення в Волновасі, Маріуполі та Краматорську; серію вибухів на Харківщині.
Україна хоче, щоб Росія відшкодувала збиток у повному обсязі, хоча сума ще обговорюється. А також очікує, що Міжнародний суд ООН зобов'яже РФ виконати наступне: припинити підтримку сепаратистів; вивезти з Донецької та Луганської областей зброю; забезпечити контроль над кордоном, щоб не пускати в Україну нових "добровольців"; заморозити рахунки бойовиків і їх лідерів; порушити кримінальні справи проти міністра оборони РФ Сергія Шойгу, депутатів Держдуми Володимира Жириновського, Сергія Миронова і Геннадія Зюганова за фінансування тероризму.
Перейдемо до Международной конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Насамперед Київ позов будує на порушення прав людини в аннексированном росіянами Криму.
Українська сторона підкреслює, що окупанти переслідують і дискримінують представників корінного народу і етнічних українців. І до того ж всім відомий "референдум" проводився в "атмосфері насильства і залякування" без спроби пошуку компромісу для захисту "неросійських" груп населення.
Сьогодні також в Криму репресують кримських татар і їх лідерів шляхом арештів, обшуків, позбавлення права на культурне і політичне самовираження; переслідуються кримськотатарські та українські ЗМІ, "влади" перешкоджають навчанню рідною мовою кримських татар і українців.
Як і у випадку з першою частиною обвинувачення, Київ просить зобов'язати суддів Москви припинити ці порушення і аналогічно повністю компенсувати завдану шкоду.
Це короткий опис змісту позову, але воно далеко не остаточне, про що раніше неодноразово говорили українські влади. За словами глави МЗС україни Павла Климкіна, факти будуть постійно доповнюватися, наприклад, даними про порушення прав людини в Авдіївці.
Крім того, раніше один високопоставлений джерело розповіло "Укрінформу", що Київ думає долучити і факт вбивства колишнього депутата Держдуми Росії Ігоря Вороненкова. "Зараз ми розглядаємо можливість вступу факту вбивства екс-депутата Держдуми Дениса Вороненкова як одного зі свідків агресії Росії проти України до позовом України в Гаазі проти Росії як країни, яка підтримує тероризм", — пояснив він.
Негативний результат
По-перше, цілком імовірно, що проти України будуть введені тимчасові заходи. У країні відбуваються події, які можна трактувати як завгодно. А досвідчений юрист-пройдисвіт з використанням ЗМІ може піднести ті ж добробаты, факельні ходи або блокаду ОРДЛО так, як буде вигідно Кремлю.
По-друге, кейс Грузія проти Росії за позовом, поданим у 2008 р., Міжнародний суд ООН може зайняти позицію не жертви, а агресора — в даному випадку спільного для Києва і Тбілісі.
Нагадаємо, грузинська сторона на процесі стверджувала, що РФ з 90-х безпосередньо і через агентуру і "корисних ідіотів" в Абхазії і Цхінвальському районі проводила дискримінацію грузинів. Проте через три роки, 1 квітня 2011, 10 суддів проти шести постановили, що суд не має права розглядати цю заяву через порушення ст. 22 Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації — Москва і Тбілісі не провели переговори щодо розв'язання цього спору. Ось такий першоквітневий розіграш з трагічним підсумком.
В ситуації з Україною потрібно звернути увагу і пам'ятати про кілька аспектів спору в цілому: прямих переговорів теж не було; у РФ є "референдум" в Криму; Росія не вважає себе стороною конфлікту; конституція РФ з недавніх пір стоїть вище постанов міжнародних судів; восени минулого року Москва таки відмовилася ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
Позитивний результат
Якщо оптимізм багатьох українських політиків і чиновників стане реальністю, то сам по собі цей судовий процес є лише одним з перших епізодів Court Wars.
Так, 11 березня заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль повідомила, що Київ може подати новий позов проти Росії: "Ніхто не заважає нам додатково звернутися до МС ООН, щоб він посилив заходи у зв'язку з тим, що РФ не дотримується рішень суду".
Президент Петро Порошенко, у свою чергу, вірить, що позов став першим кроком України до залучення Росії до відповідальності за злочини, вчинені проти українців в Криму і ОРДЛО.
Мало того, в Кабміні навіть вірять, що позитивне для Києва рішення суддів у Гаазі дозволить подати до кримінального суду на Путіна і оточення. Глава Мін'юсту Павло Петренко не так давно запевнив, що відомство зібрало велику кількість доказів, які вже направлені в Міжнародний суд ООН. "Фактично ми зібрали календарний щоденник порушень прав людини з боку Російської Федерації, які були зафіксовані в Криму і на Донбасі...", — пояснив чиновник.
Глобальний результат
Призначено влади надіям збутися — чудово. І кримінальне переслідування президента Росії не так вже фантастично, оскільки бажання і воля атакувати саме керівництво Кремля у Заходу є. Вже пару раз навіть обкатувався суд над Гиркиным-Стрілецьким з-за MH-17. А для України перемога в Гаазі буде означати серйозні іміджеві вигоди, і одночасно вона послабить позиції Москви. Може, надихне когось із сусідів. Ось, як вірно помітив у матеріалі для wPolityce доктор Гжегож Костшева-Зорбас, Польщі потрібно уважно спостерігати за цим судом, оскільки у неї не так багато досвіду в захисті своїх інтересів в міжнародних судах.
