Україна проігнорувала засідання Радбезу ООН, на якому головує Росія

Про це заявили в постійному представництві України в ООН, передає "ДС" з посиланням на "Укрінформ".

Делегація України підтвердила "свою принципову позицію щодо нелегітимності зайняття Російською Федерацією постійного місця Радянського Союзу в Раді Безпеки. Таким чином, Росія не має права ні з правової, ні з моральної точки зору виконувати функції головуючої в Раді Безпеки".

У зв'язку з цим українська делегація не вважає за можливе брати участь у засіданнях Радбезу під головуванням РФ, за винятком випадків, коли необхідно донести до відома РБ "термінової інформації, як це було після нещодавнього російського удару по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві".

Українські дипломати наголосили, що Росія скликала Радбез "з метою пропаганди та маніпуляцій". Делегація України висловила жаль з приводу чергової спроби Росії використати майданчик РБ для виправдання своєї агресивної війни та зняття з себе відповідальності за воєнні злочини і злочини проти людяності.

У представництві нагадали, що це вже шістнадцяте засідання РБ, починаючи з вересня 2022 року, яке Москва скликає "для розгляду надуманої проблеми – поставок зброї в Україну". Зазначається, що збити всі російські ракети, КАБи та безпілотники неможливо. Однак можна знищити носії цієї зброї, місця її розгортання, пускові майданчики, сховища й логістичні маршрути. Тому військова допомога Україні "має розглядатися як ефективний внесок у стримування агресивного російського режиму та запобігання поширенню його агресії на нові країни та регіони".

Українські дипломати підкреслили, що такі засідання підривають довіру до Ради Безпеки, враховуючи брехливі наративи, які поширює Росія.

Розпочавши засідання, постпред Росії при ООН Василь Небензя заявив, що звернувся з проханням до інших країн Радбезу, аби вони викликали представника України на засідання, проте отримав відмову від "одного з членів". Британський дипломат пояснив, що члени Радбезу не можуть примушувати нечленів РБ бути присутніми на засіданнях, оскільки вони самі мають визначати, наскільки їхня участь відповідає їхнім інтересам.