Коли Україна забуде про нелегітимність Думи
У Росії пройшли вибори в Державну думу. Обиралися депутати і в аннексированном Криму. З формальної точки зору результати виборів на окупованих територіях не можуть бути визнаними. Київ вже зробив ряд гучних заяв про введення санкцій проти організаторів "виборів" і "обраних" депутатів. З аналогічною заявою українська сторона звернулася в міжнародні інституції. Однак правові наслідки подібних демаршів можуть виявитися дешевше, ніж вартість гербового паперу для офіційних листів.
Слова
Відразу після закриття виборчих дільниць в Криму МЗС України заявив: "Україна рішуче засуджує організацію Російською Федерацією на території тимчасово окупованих нею Автономної Республіки Крим та Севастополі виборів у Державну Думу Федеральних Зборів РФ сьомого скликання. Результати голосування та повноваження чотирьох депутатів Державної Думи, обраних в окупованому Криму за мажоритарною системою, і 225 парламентаріїв, обраних за пропорційною системою, є нікчемними і нелегітимними, що ставить під сумнів легітимність всієї Державної Думи".
Президент Петро Порошенко доручив секретарю Ради національної безпеки і оборони Олександру Турчинову доопрацювати санкційний список і включити в нього, відповідно, тих, хто буде обраний, членів виборчих комісій та учасників виборчого процесу на окупованих територіях.
Дії та наслідки
У той же час ряд експертів вважає, що українській стороні потрібно було не тільки не визнавати результати виборів у Держдуму РФ в цілому, але і повністю перервати міжпарламентські контакти, рішуче вимагати дотримання міжнародних норм у міжпарламентських організаціях (ПАРЄ, ПА ОБСЄ і навіть в МПА СНД), подавати на заочне засудження причетних до виборчого процесу на окупованих територіях. Це повинно створювати певну правову базу української позиції щодо невизнання виборів в Росії.
Але головне, що Києву варто було б показати, — так це незворотність покарання. А з цим у нас проблеми системного характеру.
За останній час тільки близько півсотні організаторів так званих сепаратистських "референдумів" на Донбасі було притягнуто до кримінальної відповідальності. З них більше третини отримали виправдувальні вироки (!) або справи проти них розвалилися через "недостатню доказової бази".
Суди як вогню бояться подібних справ, посилаючись на те, що немає політичної волі на доведення їх до кінця. Коли вони піднімають цю тему в ЗМІ, прокуратура і СБУ починають сипати статисткою, вносити в суди справи — і вмивають руки.
Є підозра, що щось подібне буде і в результаті розслідування і винесення рішень по фігурантам організації фіктивних "виборів" в окупованому Криму.
Наші правоохоронні органи і судова система просто не готові до таких викликів. І ніяких правових наслідків у вигляді обвинувальних рішень національних судів проти "депутатів від Криму" або керівників виборчкомів ми просто не побачимо.
Весь "сухий залишок" кримінального переслідування учасників "виборів" в АРК — це санкції Києва, які за фактом обмежаться забороною на в'їзд на територію України.
У міжнародному контексті Київ може заперечувати участь чотирьох депутатів Думи від Криму до протокольних дипломатичних заходах. Нас навіть можуть почути і демонстративно відмовляти цим депутатам у європейських візах. Що стосується голів виборчкомів, то, швидше за все, їх навіть не внесуть у списки нев'їзних до ЄС.
Замість висновків
Гучні заява Києва останнім часом все менше підкріплюються правовими й управлінськими рішеннями. А це демотивує і Європу у прийнятті власних санкцій щодо Росії.
Київ каже, що не визнає новообрану Думу. Однак, як повідомляють наші джерела, вже до кінця цього року заплановані зустрічі українських високопоставлених чиновників з окремими депутатами Держдуми. Можливі і міжпарламентські консультації. І питання не в тому, чи потрібні вони чи не потрібні, проблема в тому, що гібридність в таких речах явно буде не на нашу користь.
Все, що ми можемо зробити з нелегітимними виборами в Росії, так це дійсно відмовитися від будь-яких контактів з Держдумою, вимагаючи того ж від ЄС і Ради Європи. Гостро і оперативно реагувати на будь-яку активність Держдуми і особливо "депутатів-кримчан" на європейському напрямку.
Але головне — це реалізація простий, по суті, формули: хочете європейських санкцій проти окупантів — вводите дієві санкції у себе. Іншого не дано.
Віталій КУЛИК,
директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства