Навчальний кріт. Що міг здати росіянам начальник Яворівського полігону
Про це з посиланням на ухвалу Шевченківського райсуду Києва від 21 червня заявив ряд національних ЗМІ.
Хоча як в судовому рішенні та ні прізвища, але згадується військова частина А4150 і посаду обвинуваченого - "начальник полігону". Швидко погугливши, хтось із спритних журналістів вийшов на очевидні речі: А4150 - це Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, в підпорядкуванні якої є тільки один полігон - Яворівський, який має офіційну назву "Міжнародний центр миротворчості та безпеки". Далі було просто - на сайті є інформація, що начальником центру з 2011 р. є полковник Ігор Слісарчук. І понеслася "хвиля зради" далі.
Однак при найближчому розгляді стало ясно, що в гонитві за смаженої сенсацією журналісти не дуже якісно попрацювали з інформацією. Хоча дійсно Яворівський військовий полігон офіційно називається Міжнародним центром миротворчості та безпеки, однак начальник центру і начальник полігону - це дві різні посади! І як можна зробити висновок з Єдиного державного реєстру декларацій, станом на лютий 2017 р. начальником полігону був Роман Огур. А полковник Слісарчук є його безпосереднім начальником. Є Огур саме тим фігурантом скандальної справи, покаже тільки час.
Чим же міг бути цікавий для російської розвідки начальник полігону? А багато чим. Яворівський полігон Збройних сил України розташований в 30 км на північний захід від Львова, на території Яворівського району Львівської області.
Сам полігон має багату історію, яка почалася ще з польських часів. У 1940 р. командування Червоної Армії організувало тут Львівський артилерійський полігон, який проіснував в тому чи іншому вигляді аж до здобуття Україною незалежності. З 1995 р. навчальний центр отримав сучасну назву і став використовуватися для підготовки військовослужбовців ЗСУ для участі у миротворчих операціях по всьому світу. Мало того, починаючи з 1995 р. на території полігону проводяться міжнародні навчання "Щит миру" у рамках програми НАТО "Партнерство заради миру", а з 2015-го тут на постійній основі працює інструкторська місія збройних сил США і проходить підготовка українських військовослужбовців.
І ось ми підходимо до найцікавішого: росіяни дуже сильно хочуть (і напевно, у них таки вийшло) отримати доступ до відомостей, чого навчають американці українців, скільки їх прибуває, з яким озброєнням. Адже не відкриємо великої таємниці, що передачі будь-якого виду озброєнь (будь вони летальні або нелетальные), згідно з американською методикою, передує підготовка "тубільного" персоналу. Причому проводять її, як правило, на місці.
У нашому випадку найбільш яскравий приклад - передача американською стороною 72 аналогових міні-безпілотників Raven RQ-11B. Хоча їх офіційно передали тільки влітку 2016 р., однак як мінімум за півроку до цього з кожної бригади були зібрані команди військовослужбовців, які проходили підготовку для використання американської техніки.
Крім того, зараз на полігоні проводяться масштабні роботи з будівництва навчального центру імітаційного моделювання бойових дій за стандартами НАТО (будівництво почалося ще в минулому році). Для його обладнання на гроші США був закуплений бригадний комплект імітаційної системи MILES вартістю $22 млн. Ця система використовується армією США під час тактичної підготовки особового складу армії і дає можливість імітувати бойові сутички з використанням бойової техніки.
Крім того, на полігоні проходили і проходять бойове злагодження як мінімум три "місцеві" умовно кажучи "західноукраїнські" бригади - 80-а окрема аеромобільна, 128-я гірничо-піхотна і 14-та окрема механізована. Через полігон також "пройшли" всі бригади територіальної оборони, які формувалися в 2014-15 роках, крім того, час від часу сюди на навчання перекидаються окремі частини і підрозділи практично з усієї України. І відомості про їх чисельний склад і готівковим озброєння теж, по всій видимості, були далеко не зайвими для росіян. Природно, що ці відомості (якщо такі були отримані) вони на всю котушку використовували під час бойових дій на Донбасі.
Таким чином, якщо інформація про те, що начальник полігону дійсно співпрацював з росіянами, вірна, то це може мати досить серйозні наслідки для подальшої співпраці з американськими військовими. Які і до цього, м'яко кажучи, досить скептично ставилися до наших військових, вважаючи, що офіцерський склад пронизаний російськими шпигунами або співчуваючими Москві, яка розглядається Вашингтоном як вірогідний супротивник. Тепер вони можуть отримати в свої руки серйозний аргумент, що може в значній мірі загальмувати питання з наданням будь-американської допомоги у сфері безпеки.
