За планом Кремля. Чи буде 25 серпня велика зрада, обіцяна Кравчуком

19 серпня відбувся дебют Леоніда Кравчука як голови української делегації в ТКГ — у Тристоронній контактній групі щодо мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях. Звичайно, всіх цікавило, заради чого Володимиру Зеленському знадобилося міняти на чолі української делегації в ТКГ Леоніда Кучму на Леоніда Кравчука. Точніше, що ж таке погодиться підписати Кравчук, на що міг би не погодитися Кучма.

Смачна обгортка і несмачний вміст

І ось в ніч на 20 серпня з'явилося офіційне повідомлення Офісу президента про чергове засідання ТКГ, що відбулося в режимі відеоконференції. Перша домовленість, якою похвалилася Банкова, — про 20 ділянок розмінування. Правда, Банкова чомусь не вважала за потрібне уточнити, кому дістануться вилучені міни. Тим часом кілька місяців тому представник Міноборони України констатував на брифінгу: "Для мінування окремих ділянок території окупанти використовують міни, вилучені під час розмінування місцевості в районах відведення військ".

Далі в повідомленні ОП пішли пункти, які сприймаються в українському суспільстві, м'яко кажучи, неоднозначно. Зокрема, українська делегація "підтримала пропозиції про чотири нові ділянки розведення сил і засобів". І це після багаторазової інформації від наших воїнів про те, що на тих ділянках, де вже здійснено розведення, окупанти захопили більш вигідні позиції і активно там облаштовуються.

Ще одна зрада — "українське підприємство з водозабезпечення буде продовжувати здійснювати на постійній основі поставки питної води українському населенню, яке проживає на тимчасово окупованій території". Тобто, як і раніше, вода буде безкоштовно поставлятися на окуповану територію — для потреб і населення, і окупаційної адміністрації, і окупаційних військ.

Обман з обміном полоненими

У той же час з обміном полоненими українську сторону знову обдурили. Тиждень тому Зеленський розповів на брифінгу: "Ми в ОБСЄ передали новий список, в ОБСЄ підтвердили наш список на обмін. Там близько ста чоловік. Зараз ми чекаємо з того боку, що вони передадуть свій узгоджений список, і потім ОБСЄ повинна визначитися в нашому форматі, Україна — Росія — ОБСЄ, коли може технічно вже проходити обмін". Тоді ж Кравчук анонсував, що на найближчому засіданні ТКГ "це питання буде поставлено в повному обсязі. І я думаю, не просто поставлено, а ми будемо точно знати, який обмін, навіть кількість людей з нашого і їхнього боку, які будуть обмінені".

Ага-ага. 19 серпня Україна залишилася в тому ж стані — очікуванні відповіді. "Українська сторона в черговий раз підкреслила виконання всіх домовленостей про підтвердження списків для взаємного звільнення утримуваних осіб та підтвердила інформацію про осіб, яку запитували учасники консультацій. Україна очікує дзеркальних і симетричних дій від іншої сторони", — йдеться в повідомленні Банкової. Тобто ми виконали всі побажання окупантів, а нас в черговий раз послали чекати ще.

"Проактивний" Кравчук

Втім, всі ці зради вже можна назвати звичними. Вони не раз траплялися, коли українську делегацію в ТКГ очолював Кучма. І сенс заміни Кучми на Кравчука явно полягав не в цьому. Розгадка криється в останніх двох абзацах повідомлення ОП:

"З метою інтенсифікації Мінського переговорного процесу, займаючи проактивну позицію, українська сторона під час роботи групи з політичних питань наголосила на необхідності виконання Паризьких домовленостей лідерів нормандської четвірки , зокрема, продовження роботи над законодавством з метою імплементації "формули Штайнмайєра".

Леонід Кравчук поінформував учасників ТКГ про направлення в рамках підготовки до місцевих виборів в Україні звернення до Верховної Ради з пропозицією розглянути питання про відповідність постанови Верховної Ради "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей", а також Комплексу заходів з виконання Мінських угод, який був підтриманий резолюцією Ради Безпеки ООН 2202 (2015)".

Банкова не випадково назвала позицію української делегації в ТКГ "проактивною". Замість того, щоб займати проукраїнську позицію, тобто позицію в інтересах України, Кравчук за дорученням Зеленського зайняв позицію проактивну, тобто позицію в інтересах активності. Так, тепер у нас активність заради активності. І це не соромиться визнавати Банкова.

Раніше всі називали горезвісну "формулу Штайнмайєра" кремлівською "хотєлкою". Тепер це вже, виявляється, наша "хотєлка". Українська делегація на чолі з Кравчуком сама, "займаючи проактивну позицію", "наголосила на необхідності" "імплементації "формули Штайнмайєра". І ще "проактивний" Кравчук сам, навіть не чекаючи засідання ТКГ, направив звернення до Верховної Ради з пропозицією переглянути постанову, в якій говориться про неможливість проведення місцевих виборів в ОРДЛО.

Про що промовчала Банкова

Подробиці того, що відбувається, вдалося дізнатися сайту "Главком". Він повідомив, що на 28 серпня запланована зустріч радників лідерів нормандської четвірки (з української сторони — керівник ОП Андрій Єрмак, з російської — заступник керівника адміністрації Путіна Дмитро Козак). Також сайт оприлюднив фотокопію проекту заключного документа, який вимагають прийняти за підсумками цієї зустрічі росіяни. Директиви, які нав'язуються Єрмаку, принизливі: вони фактично складаються виключно з зобов'язань, які повинен взяти на себе Київ, без будь-яких зобов'язань Кремля.

До змісту цього документа ми ще повернемося, а зараз зупинимося на вимозі, яку повинен виконати Київ, щоб зустріч радників 28 серпня відбулася. Це — вимога переглянути постанову Верховної Ради, в якій говориться про неможливість проведення місцевих виборів в ОРДЛО.

На 11:00 25 серпня вже призначено позачергову сесію. Правда, з іншим порядком денним, але важливо те, що нардепи з'їдуться. І ніщо не заважає Зеленському домогтися призначення ще однієї позачергової сесії, наприклад, на 14:00 25 серпня, щоб виконати "хотєлку" Кремля, яку вже пообіцяв виконати "проактивний" Кравчук.

Що покаже 25 серпня

25 серпня — це вівторок, а напередодні, 24 серпня, Україна буде святкувати День незалежності. У Києві пройде Марш ветеранів війни з Росією, на який з'їдуться тисячі учасників з усіх областей України. Напевно, багато хто з них захоче затриматися в столиці, щоб висловити своє ставлення до можливої зради.

Відомо, що серед парламентських "слуг народу" є чимало противників подальших односторонніх поступок Кремлю. Але можна не сумніватися, що будь-які кроки назустріч Кремлю підтримає ОПЗЖ. Також союзниками Банкової в цьому питанні, швидше за все, виступлять групи "За майбутнє" та "Довіра". Не виключено, що підставить плече і фракція "Батьківщини" (якщо не вся, то половина).

Мабуть, Банкова буде переконувати депутатів: мовляв, ніякої зради немає, ми лише приведемо постанову парламенту "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" у відповідність з формулюваннями Мінських домовленостей. Окупаційна влада в Донецьку вже заявила, що вона домагається скасування пункту 4 цієї постанови.

Цей пункт говорить, що місцеві вибори на окупованих територіях можливі тільки за умови припинення тимчасової окупації і збройної агресії РФ проти України, а саме: виведення всіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих РФ, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України ; відновлення повного контролю України за державним кордоном України; роззброєння всіх незаконних збройних формувань і найманців, які діють на тимчасово окупованих територіях України; відновлення конституційного ладу і правопорядку на тимчасово окупованих територіях України; забезпечення безпеки громадян України, які проживають на відповідних територіях АР Крим, Донецької та Луганської областей і міста Севастополя, після повноцінного завершення на відповідних територіях процедур з роззброєння, демілітаризації та реінтеграції відповідно до стандартів ООН і ОБСЄ.

І ось всю цю красу, сформульовану в пункті 4 постанови, Кремль і його маріонетки вимагають скасувати. Судячи зі слів Кравчука, того ж буде домагатися і Зеленський.

Очевидно, це буде односторонньою поступкою — і тому буде відвертим приниженням Верховної Ради. Адже Кремль зі свого боку не скасує ніяких рішень — хоча чому б Зеленському не вимагати, наприклад, скасування указу Путіна про видачу російських паспортів в ОРДЛО. Якщо Верховна Рада погодиться на це приниження, незважаючи на позицію ветеранів, то продовження подій може бути дуже гарячим.

Сценарій перенесення виборів

Але справа не тільки в цьому. Зараз всі розуміють, що провести місцеві вибори в ОРДЛО 25 жовтня неможливо (технічно вже не можна встигнути). Але у Зеленського є опція під приводом пандемії коронавіруса відкласти місцеві вибори в Україні на півроку або на більший термін. Тому йому потрібно зберегти відкритою дорогу до домовленості про проведення виборів в ОРДЛО (нібито за українським законодавством) одночасно з місцевими виборами в Україні, якщо вони будуть перенесені. Більш того, ця надія може стати для Зеленського головним мотивом перенесення місцевих виборів (а коронавірус буде лише приводом). При цьому Кремль, підживлюючи цю надію, буде за допомогою Єрмака виманювати у Зеленського все нові і нові поступки — щоб врешті-решт знову кинути.

Що може підписати Єрмак 28 серпня

Втім, навіть якщо сценарій перенесення виборів не буде реалізований, виконання Верховною Радою кремлівських вимог в будь-якому випадку стане спусковим гачком для нових зрад. Адже, нагадаємо, термінова принизлива поступка від Верховної Ради потрібна не для якогось конкретного результату — не для виведення окупаційних військ і не для введення "блакитних касок" ООН, а всього лише для того, щоб 28 серпня відбулася зустріч в нормандському форматі на рівні радників. Тобто для того, щоб Єрмак підписав там ще більш принизливі зобов'язання України перед Кремлем.

Коротше кажучи, зрада 25 серпня потрібна для того, щоб стала можливою ще більша зрада 28 серпня. Якщо в ТКГ в мінському форматі у нас демонструє "проактивність" (замість проукраїнськості) Кравчук, то в нормандському форматі буде проявляти максимальну "проактивність" Єрмак.

Згідно з проєктом підсумкового документа зустрічі 28 серпня Єрмак повинен підписатися під зобов'язанням України представити до найближчого засідання ТКГ "проєкт закону України про внесення поправок до Конституції України, який передбачає децентралізацію як ключовий елемент (з урахуванням особливостей ОРДЛО)". При цьому представники ОРДЛО стануть повноцінними суб'єктами переговорів. Єрмак повинен підписатися під зобов'язанням України узгодити з представниками ОРДЛО законопроєкти про особливий статус ОРДЛО (з "формулою Штайнмайєра"), про амністію і про "народну міліцію" (під виглядом якої легалізуються окупаційні війська).

Підкреслимо, ці зобов'язання, включаючи "формулу Штайнмайєра", виходять далеко за рамки Мінських домовленостей. Гірше того, в проєкті підсумкового документа говориться, що РФ, "використовуючи свій вплив, сприятиме досягненню домовленостей між Україною і ОРДЛО". Тобто Україна офіційно визнає РФ посередником, а не стороною конфлікту.

Що залишиться підписати Зеленському в Берліні

І лише після "узгодження Україною і ОРДЛО всіх правових аспектів політичного врегулювання конфлікту", йдеться в проєкті документа, буде проведено саміт нормандської четвірки на вищому рівні. Тобто лише тоді настане черга сольного виступу Зеленського. Він буде демонструвати "проактивність" перед Путіним, Меркель і Макроном в Берліні.

А мир на Донбасі — його так і не буде, як і не буде реінтеграції ОРДЛО. Буде лише офіційне оформлення Зе-владою війни на Донбасі як "внутрішньоукраїнського конфлікту". У ОРДЛО будуть проведені вибори для легалізації окупаційної адміністрації, потім окупаційні війська перетворяться в "народну міліцію", до того ж ми повинні будемо утримувати все це царство терору з нашого держбюджету.