Вбивця безпілотників. На що здатна українська антидроновая гвинтівка

Використання російськими військовими влітку 2014 р. в ході боїв на Донбасі безпілотників як для розвідки, так і для коригування артилерійського вогню в значній мірі визначило їх успішні дії проти ЗСУ

В ході бойових дій росіяни застосовували весь спектр своєї безпілотної авіації - це приблизно до 10 типів і зразків: насамперед "Орлан-10", "Груша", "Застава", "Стрекоза", "Форпост", "Тахіон". Ці армійські апарати (переважно израилськой конструкції) здатні передавати сигнал на відстань до 120 км і застосовуються підготовленими розрахунками в складі, як правило, розвідувальних комплексів - кілька літальних апаратів (від двох до чотирьох), а також засоби запуску і перевезення.

Безпілотники дуже активно використовувалися насамперед для розвідки і коригування вогню російської артилерії - як ствольної, так і реактивної. Відзначимо, що в ході бойових дій на Донбасі російською стороною не застосовувалися ударні безпілотники через відсутність їх в російській армії.

Тому з літа 2014 р. почалося і негласне змагання наших систем ППО і РЕБ проти російських розрахунків безпілотників. Причому відбувалося це з перемінним успіхом, так як до початку війни на Донбасі відпрацьованих методик протидії такого роду загрозу у наших військових просто не було.

І ось за останні роки наша військова промисловість видала відразу кілька зразків зброї проти безпілотників. Причому деякі з них вже перейшли на етап державних і військових випробувань.

15 лютого на одному з полігонів в Чернігівській області була представлена спеціальна антидроновая гвинтівка вітчизняної розробки і виробництва.

За словами розробників, "цей комплекс для боротьби з БПЛА і дрона цивільного і військового призначення виконаний у формі стрілецької зброї. Він має спрямоване дію, блокує всі види дронов - перекриває сигнали телеметрії, GPS-навігації і управління. Зона гарантованого перекриття в залежності від модифікацій, становить від одного до шести кілометрів".

Основний принцип такої "гармати" - придушення систем управління апарату електромагнітним випромінюванням. Адже майже вся подібна техніка управляється оператором, а команди передаються по радіоканалу. Таким чином, придушення каналу керування засобами радіоелектронної боротьби здатне як мінімум перешкодити виконанню завдання, а як максимум - знищити апарат після втрати управління.

Цікаво, що на випадок обриву каналу зв'язку з оператором найбільш сучасні БПЛА мають відповідний режим роботи. При втраті сигналу від пульта автоматика повертає безпілотник в заданий район, де той може здійснити посадку. У такому випадку система управління ігнорує всі сигнали, а переміщення в зазначену зону здійснюється за допомогою супутникової навігації. Використовуючи системи GPS або ГЛОНАСС, літальний апарат може визначити власне положення в просторі, напрямок і дальність до оператора або аеродрому і повернутися до нього. Щоб не допустити "евакуацію" безпілотника, засоби радіоелектронної боротьби повинні придушувати не тільки канал управління, але і сигнали навігаційної системи.

І хоча зі зрозумілих причин військові не засвітили назва фірми, проте з великою часткою ймовірності це "Укрспецтехніка". Адже ще на виставці "Зброя та безпека - 2017" фірма представляла подібне радіоелектронне рушницю для боротьби з БПЛА. Правда, на той момент його характеристики були гірше - так, дальність дії становила всього 2 км, а автономність 8 годин. На той момент виробники стверджували, що секторні антени пристрою дозволяють створити якийсь "купол" захисту від БПЛА над будь-яким об'єктом радіусом до 5 км.

В цілому можна сказати, що таке мобільний зброя має право на існування як один із засобів прикриття, наприклад, чотового опорного пункту на нульовому рубежі лінії зіткнення.

У той же час подібна СВЧ-гармата має і ряд недоліків. Так, у неї дуже обмежена дальність дії - лише в зоні прямої видимості цілі. Інший мінус - мала "скорострільність": на нейтралізацію одного дрона може знадобитися кілька хвилин. За які дрон цілком може виконати своє призначення, а в разі ударного варіанту це може бути критичним.

При цьому за кордоном подібні апарати вже давно перебувають на озброєнні і вважаються не дуже ефективними в польових умовах. Розробники впритул займаються іншими напрямками.

Так, останнім віянням є так званий метод "spoofing attack": передача беспилотнику помилкових навігаційних даних і перехоплення керування пристроєм.

І ще. Американська компанія Raytheon ще кілька років тому зайнялася розробкою лазерного зброї, яке, зокрема, можна буде застосовувати і проти дронов. Вже працюючий зразок такої зброї представив Китай на останній за часом міжнародній виставці озброєнь IDEX-2019.

Однак найбільш радикальним способом радіоелектронної боротьби з мультикоптерами і дрона літакового типу західні експерти відносять придушення їх бортової електроніки потужним мікрохвильовим випромінюванням, буквально випалює електронні плати в приладах управління.

Таким чином, ретельний аналіз уроків застосування безпілотних літальних апаратів в ході бойових дій на Донбасі і засобів боротьби з ними вимагає переосмислення підходів до підтримки національної безпеки України.

Ці моменти обов'язково повинні бути враховані для кардинальної перебудови всього сектору безпеки і оборони держави, приведення її у відповідність до новим викликам і загрозам.