Вбити двох зайців. Навіщо Коломойському український "Вагнер"

Нардеп від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк зареєструвала в парламенті законопроект №3005 "Про військово-консалтингової діяльності", який дозволить легалізувати в Україні приватні військові компанії.

Примітно, що раніше нардеп жодним чином не цікавилася військовою сферою - ні тоді, коли стала депутатом, ні раніше, будучи журналістом на каналі "1+1". Мабуть, вся справа у його власника Ігоря Коломойського, до групи впливу якого в Раді і відносять Василевскую-Смаглюк, але про все по порядку.

Навіщо легалізувати українських "Вагнера"

Пояснюючи важливість свого законопроекту, Василевська-Смаглюк резонно зазначає , що за роки конфлікту на Донбасі в Україні з'явилися висококваліфіковані фахівці військової сфери, частина з яких зараз не можуть знайти собі застосування, саме таким людям проект дасть можливість заробляти на своїй спеціальності.

Крім того, беручи в союзники міжнародний досвід, "слуга" перераховує держави, де ПВК існують на законних підставах: США, Китай, Великобританія, Німеччина. В Україні вони теж діють, хоч і заборонені офіційно, воювати ж за кордоном українці можуть лише нелегально. Що ж конкретно пропонується у документі?

Сам термін "військовий консалтинг" автор ініціативи визначає як послуги воєнного чи охоронного характеру, які надаються за межами України - іншим державам або окремим щедрим громадянам. Законопроект чітко визначає види діяльності, яка буде дозволено українським найманцям - навчання іноземних військ і спецслужб, ремонт та обслуговування техніки, військове будівництво, миротворчість, розмінування, охорона окремих персон і військових об'єктів.

Примітно, що документ забороняє компаніям вести наступальні або оборонні операції за кордоном, точно так само, як і надавати військові послуги Росії або її резидентам. Крім того, обговорюється, що ПВК не повинні брати участь у поваленні законної влади і зазіхати на територіальну цілісність країн, в яких працюють.

"Наглядачем" над військово-консалтинговою діяльністю автор ініціативи бачить відповідну Нацкомісію у підпорядкуванні Кабміну. Кожен договір про надання послуг приватник буде реєструвати саме в цьому відомстві.

Згідно з задумом нардепа людина "з вулиці", природно, не зможе отримати ліцензію на військовий консалтинг і працювати в ньому - йдеться в першу чергу про засновників військової компанії. Створити її не зможуть раніше судимі і фігуранти кримінальних справ. "Відрізають" від створення приватних військових компаній і силовиків - нинішніх або звільнених звідти з "вовчим квитком".

Що стосується рядових найманців, то на спеціальності, пов'язані з військовим навчанням або, наприклад, миротворчістю, обмежень немає, як і на адміністративні посади. Цілком зрозуміле вимога до всього персоналу компаній - перевірка на спецдопуск від СБУ.

Справи грошово-військові

З цілком зрозумілих причин співробітникам приватних військових компаній буде заборонено використовувати символіку українських силових органів і підрозділів, як і госсмиволику в принципі.

Поріг входження у досить специфічний бізнес ПВК законопроект встановлює немаленький - в перший рік роботи компанія повинна мати статутний капітал до 1250 мінімальних зарплат, іншими словами, близько 6 млн грн. Втім, окупиться такий бізнес, швидше за все, за досить невеликий термін - військовим консультантів, яким не можна працювати всередині України, дозволено ввозити і вивозити зброю, як і, по суті, торгувати ним. Крім того, приватникам буде дозволено мати бази і полігони, проводити тренування, включаючи роботу з вогнепальною зброєю. Дозволяється і виробництво військових товарів, а також відкриття майстерень по ремонту.

Звичайно, оборот товарів військового призначення військово-консалтингова компанія повинна буде проводити через Нацкомісію, яка буде контролювати місця зберігання військової продукції та заносити їх до Єдиного держреєстру. В українських умовах це може означати лише одне - власникові фірми потрібно мати своїх людей у цьому відомстві.

Чий гешефт

То що законопроект про ПВК зареєструвала депутат, асоційований з Ігорем Коломойським, як вже зазначалося, не випадково. Як відомо, в 2014-2015 рр. Коломойський спонсорував добробаты "Дніпро-1" і "Донбас", причому перший з них злі язики називали мало не приватною армією олігарха. З тих пір пройшло багато часу, який побував в опалі дніпровський олігарх при президентові Зеленском повернув все своє колишнє вплив, але цього йому, здається, мало.

Якщо допустити, що законопроект таки ухвалять, хоча поки що шанси на це досить невеликі, Коломойський фактично отримає право найняти собі кілька приватних армій, чим значно посилить свої позиції у владі та бізнесі. Чим це закінчиться, передбачити важко - згадати хоча б конфлікт навколо "Укртранснафти", в якому олігарх, по суті, пішов на відкрите протистояння з силовиками, не маючи офіційного прикриття у вигляді приватної військової компанії.

Крім силового ресурсу, Коломойський отримує ще й хороші фінансові можливості - справа в тому, що в законопроекті передбачено фінансування ПВК з бюджету за умови патріотичного виховання молоді військовими консультантами. Про торгівлю зброєю вже говорилося вище - легальний захід на цей ринок розкриває воістину широкі можливості для таких впливових гравців, як Ігор Валерійович.

В цілому ідея легалізувати приватну військову діяльність не так вже і погана, але тільки за умови жорсткого державного контролю над ЧВК. В українських же реаліях, де олігархи не відокремлені від держави, а закони дотримуються не всіма і не завжди, такі нововведення несуть цілком очевидні ризики.

Коломойський і його побратими по олігархічному статусу напевно будуть використовувати відкриваються перед ними можливості по максимуму як для бізнесу, так і для посилення політичного впливу, і тоді буде вкрай складно стверджувати, що монополія на насильство знаходиться у держави, а вираз "олігархічні війни" куди частіше буде використовуватися в його прямому значенні.