У Зеленського роз'яснили питання про Будапештський меморандум

Про це йдеться у повідомленні Офісу президента України, передає "ДС".

"Хочемо підкреслити, що це не є позицією однієї з політичних команд в Україні – команди влади. Це може бути загальнонаціональною позицією, що значно сильніше. Саме тому Президент Володимир Зеленський запропонував п'яте питання для загальнонаціонального опитування 25 жовтня 2020 року щодо Будапештського меморандуму: "Чи потрібно Україні підняти сьогодні на міжнародному рівні питання: або всі підписанти меморандуму виконують взяті на себе зобов'язання, або ніхто?". Нашій державі потрібен мандат від народу для того, щоб звертатися до держав-підписантів Меморандуму щодо виконання їхніх зобов'язань", — зазначено у повідомленні.

В Офісі також вважають, що "за п'ять років від 2014-го тодішньою українською владою фактично нічого не робилося для підготовки деокупації Криму".

"Ще й були розведені у переговорах кримський та донбаський кейси. Актуалізація положень Будапештського меморандуму може допомогти нашій державі поновити втрачені за той час можливості, створивши значно міцніші переговорні позиції разом щодо Донецька, Луганська і Криму", — заявили на Банковій.

Там також переконані, що "Меморандум про гарантії безпеки у звʼязку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, підписаний у Будапешті 5 грудня 1994 року, став одним з найбільш недооцінених документів, створених у буремних 1990-х роках на руїнах СРСР".

"Зміст цього документу полягає в тому, що Україна, відмовляючись від третього за потужністю ядерного арсеналу в тогочасному світі та, відповідно, роблячи найбільший після Другої світової війни внесок у глобальний мир і безпеку, отримала гарантії від провідних військових держав світу щодо непорушності своєї безпеки та існуючих кордонів", — йдеться у повідомленні.

Також в Офісі нагадуюсть, що підписанти Меморандуму не тільки підтвердили їхні зобов'язання не використовувати проти України ядерну зброю, але також:

 – у пункті 2 Меморандуму підтвердили їхні зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України;

 – у пункті 3 Меморандуму підтвердили їхні зобов'язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва у Європі утримуватися від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримати будь-які переваги.

"Аналізуючи Будапештський меморандум, доходимо висновку, що безпекові гарантії щодо України були порушені ще задовго до 2014 року. Наприклад, варто згадати відоме прикордонне протистояння у 2003 році в конфлікті навколо острова Тузла, що загрожувало територіальній цілісності України. Не менш небезпечними можна вважати так звані газові війни, які є проявом свідомого економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам Україну", — вказують на Банковій.

В Офісі також переконані, що "світ не відреагував належним чином на такі порушення зобов'язань одним з підписантів Меморандуму, які наростали з роками, призвівши в підсумку до прямої збройної агресії".

"Більше того, настільки відверте ігнорування безпекових зобовʼязань перед Україною поставить під сумнів для будь-якої іншої держави світу вагу підписів і обіцянок представників держав-гарантів за Будапештським меморандумом. Хто тоді виконуватиме інші подібні домовленості? Ігнорування зобов'язань держав-підписантів за Будапештським меморандумом перед Україною ставить під сумнів увесь корпус міжнародних договорів щодо нерозповсюдження та контролю над зброєю масового ураження", — вказується у заяві.

На Банковій зазначають, що положення Меморандуму потребують "актуалізації".

"Враховуючи те, що залишається актуальним глобальне завдання з нерозповсюдження ядерної зброї, а також зі створення нових міжнародних документів, що гарантуватимуть безпеку окремих держав у разі відмови від ядерної зброї або намірів з її виробництва, констатуємо, що потрібна й актуалізація положень Будапештського меморандуму. Його подальше невиконання може заблокувати досягнення нових дипломатичних рішень у сфері глобальної безпеки. Враховуючи також довготривалість порушення однією з держав-підписантів (Росією — "ДС") її зобов'язань, підтверджених у Меморандумі, наполягаємо на необхідності спільної роботи інших держав-гарантів для відновлення безпеки та територіальної цілісності України", — підкреслили в ОПУ.

Крім того, в Офісі повторили, що ініційоване Зеленським загальнонаціональне опитування не тотожне референдуму.

"Результат голосування 25 жовтня 2020 року у форматі такого опитування не матиме прямих юридичних наслідків. Застосування такої форми безпосередньої демократії потрібне для того, щоб зафіксувати волю народу і вже з цим політичним мандатом вибудовувати державні позиції", — підсумували на Банковій.

Зазначимо, у повідомленні Офісу жодного раза не було згадано, що порушником Будапештського меморандуму є Російська Федерація. Натомість, її називали "однією з держав підписантів". Також у Офісі "забули" роль держави-агресора у конфлікті навколо острова Тузла у 2003 році.

Нагадаємо, 13 жовтня президент Володимир Зеленський анонсував проведення опитування 25 жовтня — в день голосування на місцевих виборах. В рамках опитування українцям поставлять пʼять питань, однак їхній зміст не було озвучено одразу. Також у своєму відеозверненні глава держави заявив, що парламент вже "працює над реалізацією впровадження в Україні механізмів народовладдя". Згодом стало відомо, що перше питання буде звучати так: "Чи потрібно ввести довічне увʼязнення за корупцію в особливо великих масштабах?". Друге питання стосується вільної економічної зони на Донбасі.

Як писала "ДС", 16 жовтня президент Володимир Зеленський озвучив три останні запитання, які буде винесено на т.з. "загальнонаціональне опитування", яке відбудеться у день голосування на місцевих виборах 25 жовтня.