У Реєстрах виявили сумнівні маніпуляції у "справі Гринкевичів" з датами в рішеннях

Про це йдеться одразу в кількох ухвалах Печерського суду, пише "ДС", з посиланням на Українські новини.

Справа Гринкевичів налічує понад 150 томів та значну кількість електронних носіїв інформаціі, а участь у ній беруть п,ять підозрюваних та їх захисники. Попри це сторона обвинувачення майже одразу після відкриття матеріалів справи та надання їх для ознайомлення звернулася до суду з вимогою обмежити строк такого ознайомлення.

Адвокати Гринкевичів заперечували, вказуючи на те, що підозрюваних на ознайомлення з матеріалами до ДБР доставляє сам орган досудового розслідування. І за весь цей час їх тільки декілька разів привозили в ДБР, що дозволило кожному з них ознайомитися лише з першими приблизно 20 томами справи.

Суддя Печерського райсуду Юлія Головко, заслухавши доводи обох сторін встановила кінцевий термін ознайомлення з матеріалами провадження — 17 січня 2025 року. Тобто відвела на вивчення понад 150 томів Гринкевичам та їх адвокатам три місяці. Це зафіксовано в Ухвалі суду від 13 листопада, а також на відео з самого залу суду.

Встановлена судом кінцева дата ознайомлення припадає на день закінчення гранично допустимого строку тримання осіб під вартою під час досудового розслідування. Отже, після цієї дати підозрювані мали би бути звільнені з-під варти у зв'язку з тим, що закон не передбачає можливості подальшого їх тримання під арештом та вимагає звільнення.

Попри те, що судове рішення про обмеження строку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не підлягає оскарженню та не передбачає можливості повторного звернення до суду з аналогічним проханням, ДБР все одно одразу ж ініціювало ще одне клопотання із вимогою обмежити Гринкевичам терміни ознайомлення зі справою у ще більш стислі строки.

02 грудня 2024 року Печерський райсуд розглянув друге клопотання ДБР та відмовив у його задоволенні з мотивів його "незаконності та безпідставності".

Однак, тим часом в Ухвалах судді Юлії Головко почали відбуватися загадкові зміни. Так, вже 15 листопада суддя Головко без оголошення нового засідання і без виклику до суду сторін, обов'язковість якого передбачена КПК, винесла нову Ухвалу про нібито "виправлення описки" у своєму попередньому рішенні та постановила замінити дату "17 січня" на "7 січня".

"Виправити описку в ухвалі слідчого судді № 757/51968/24-к від 13.11.2024 за результатами розгляду клопотанням слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000876 від 12.10.2023, а саме:

- у резолютивній частині правильно зазначити дату до якої слідчий суддя встановлює строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування — "07.01.2025" ", йдеться в її Ухвалі.

Маніпуляції з датами в цьому конкретному випадку важко назвати випадковістю або ж дійсно допущеною помилкою судді, яка не лише спочатку прописала 17 січня одразу у двох своїх Ухвалах (скороченій та повній), але й сама проголосила цю дату в судовому засіданні (що зафіксовано на відео вище). Очевидно, що йдеться про спробу заміни рішення заднім числом під тиском, в якому у цьому конкретному випадку можуть бути зацікавлені хіба що ДБР та прокурори.

Адвокат у справі Гринкевичів Олександр Мельніков на прохання прокоментувати таку ситуацію зазначив наступне:"Ви й самі правильно у всьому розібралися. Ми спостерігаємо безпрецедентний тиск на суд, внаслідок якого суддю ймовірно примусили вчинити службовий злочин. У будь-який спосіб, незаконно та безпідставно, ДБР зараз намагається не лише обмежити нам строки ознайомлення зі справою, хоч вони в жодному разі не були затягнуті та навіть у визначений суддею термін — три місяці — не відповідають реальній фізичній можливості захисника якісно вивчити понад 150 томів справи. ДБР у спосіб грубого порушення КПК та вже, вочевидь, неприкритого тиску на суд намагається ціною будь-яких зловживань "запхати" справу до суду, щоб перекласти відповідальність за наслідки фікції під назвою "справа Гринкевичів" з себе на суд, отримати змогу продовжити безпідставний арешт підозрюваних та врятувати себе від ганьби внаслідок розкрученого ними же піару на цій справі".

Нагадаємо, днями стало відомо про те, що ЄСПЛ приступив до розгляду справи Гринкевичів, серед іншого, з причин "ймовірно незаконного їх тримання під вартою", "порушення прав на справедливий суд" та "ефективний спосіб захисту".

ДБР звинувачувало львівських підприємців Гринкевичів у нібито розкраданні 1 млрд грн на виконанні держзамовлення з постачання військової форми МОУ. Пізніше слідство потайки змінило свою версію й висунуло підозрюваним інше звинувачення — у нібито постачанні форми неналежної якості, перекваліфікувавши саме провадження на "шахрайство".

Ігор та Роман Гринкевичі інкриміновані їм правопорушення спростовують та заявляють про спробу рейдерства бізнесу за допомогою ДБР.