У Раді узгодили кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях
Робоча група Верховної Ради з врегулювання конституційної кризи погодила і внесла на розгляд парламенту законопроєкт про відновлення кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації
Про це написала у своєму Facebook народний депутат від "Слуги народу", представник Верховної Ради в Конституційному Суді Ольга Совгиря, передає "ДС".
"Законопроєктом передбачається запровадження кримінальної відповідальності окремо за умисне неподання декларації та за декларування недостовірної інформації із відповідною диференціацією міри покарання в залежності від розміру різниці між достовірними та недостовірними відомостями, які підлягають декларуванню", — зазначила вона.
За словами нардепа, "покарання буде залежати від того, чи перевищує така різниця 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, при цьому кримінальна відповідальність починається у разі, якщо така різниця перевищує 500 прожиткових мінімумів".
"Відповідно, підвищується також межа різниці між достовірними та недостовірними відомостями, за якої наступає адміністративна відповідальність — до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб", — додала вона.
За вчинення кримінальних злочинів у вигляді умисного неподання декларації та декларування недостовірної інформації пропонується передбачити міру покарання у вигляді штрафу або громадських робіт, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Розгляд цих справ залишається в підсудності Вищого антикорупційного суду.
Крім цього, проектом також пропонується розширення кола посад, які передбачають заняття відповідального або особливо відповідального становища. До цього переліку включені перший заступник і заступники директора НАБУ, глави НАЗК і його заступників, керівника Офісу президента, його першого заступника і заступника.
Нагадаємо, 27 жовтня КСУ визнав неконституційним положення про кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, а також забрав частину контролюючих функцій у Нацагентства з попередження корупції. Зокрема, було скасовано право НАЗК вести моніторинг доходів і витрат суддів. 28 жовтня НАЗК згідно з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій, проте вже 29 жовтня Кабмін на позачерговому засіданні зобовʼязав НАЗК відкрити доступ до декларацій.
Як писала "ДС", в ніч на 30 жовтня президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, яким запропонував припинити повноваження чинного складу Конституційного Суду України (КСУ).
