У кого з майбутніх міністрів більше скелетів у шафі

Віце-прем'єри

Інтрига з першим віце-прем'єром триває не перший день. Спочатку на цю посаду сватали главу АП Бориса Ложкіна. Потім серед претендентів з'явилися прізвища голови Харківщини, соратника Ложкіна Ігоря Райнина, заступника голови президентської Адміністрації Костянтина Єлісєєва. Потім - першого заступника глави АП Віталія Ковальчука. У підсумку, начебто, зійшлися на кандидатурі депутата БПП Степана Кубіва. У гуманітарні віце-прем'єри пророкують Павла Розенка, Іванну Климпуш-Цинцадзе - у віце-прем'єра з питань євроінтеграції, а Володимира Кістіона ЗМІ призначають головним по відновленню Донбасу.

Степан Кубів, перший віце-прем'єр-міністр

Найбільше Степан Кубів встиг прославитися як керівника Національного банку України. Посаду голови НБУ він займав в період з 24 лютого по 19 червня 2014 року. Кубіву дістався важкий спадок. Гривня стрімко девальвувала, просівши до того моменту до 9,8 грн./$, а золотовалютні резерви центробанку скоротилися до $15 млрд. - мінімального рівня з осені 2005 року. Також, побоюючись посилення військового конфлікту, всього за тиждень (з 18 лютого) вкладники винесли з банків 7% своїх заощаджень (30 млрд. грн., або $3,2 млрд. за курсом на той момент).

Опинившись на Інститутській, Кубів вирішив призначити радником свого попередника - Ігоря Соркіна. Останній очолював НБУ з січня 2013 року по 24 лютого 2014 року і вважався близьким до в. о. прем'єра Сергію Арбузову. Місяць тому Печерський районний суд Києва заочно заарештував Соркіна. Його підозрюють у заволодінні понад 2 млрд гривень коштів Аграрного фонду за попередньою змовою зі службовими особами Брокбізнесбанку, а також незаконному заволодінні коштами НБУ у вигляді стабкредитів. Не дивно, що при такому радника глави центробанку "сім'я" екс-президента змогла без проблем вивести з країни вкрадені мільярди. В кінці квітня 2014 року в. о. Генерального прокурора України Олег Махніцький в інтерв'ю британському виданню "Financial Times" заявив, що екс-президент Віктор Янукович і його оточення вивезли в Росію мінімум $32 млрд.

Не вдалося Кубіву впорається з девальвацією національної валюти. Навпаки, банки отримували від регулятора мільярди рефінансування і тут же скуповували долар, ще сильніше розгойдуючи курс. За час каденції Кубіва курс гривні впав до 12 грн./$, девальвувавши майже на 33%. Хоча за рахунок відмови від жорсткого утримання курсу гривні Нацбанку вдалося зупинити небезпечне скорочення золотовалютних резервів країни.

Намагаючись врятувати хитаються банки, Степан Кубів щедро роздавав їм рефінансування. Тільки за березень-червень НБУ надав банкам кредити на 63,02 млрд грн (приблизно 16 млрд, в місяць). Найбільше коштів отримав ПриватБанк - 20,188 млрд. грн. Величезні суми були виділені і майбутнім банків-банкрутів. Наприклад, "Дельта-банк" Миколи Лагуна отримав в той період понад 10 млрд. грн. Щедрість НБУ не принесла особливих результатів. При Кубиве під опіку Фонду гарантування вкладів перейшло 10 неплатоспроможних фінансових установ.

Відразу після звільнення Кубіва з посади голови НБУ, ЗМІ повідомляли, що Генеральна прокуратура порушила проти нього кримінальну справу за зловживання службовим становищем. Кубіва нібито звинувачували у махінаціях під час проведення рефінансування банків. Мовляв, ГПУ мала інформацію, що за надання рефінансування окремим банкам-банкрутам він отримав 25% "відкату". Чому справу не було доведено до логічного завершення - невідомо. Але 15 січня 2015 року Президент Петро Порошенко призначив Степана Кубіва своїм представником у Верховній Раді.

Павло Розенко, гуманітарний віце-прем'єр

Від Павла Розенка, розраховує отримати в новому уряді посаду віце-прем'єра з гуманітарних питань, у кріслі глави Мінсоцполітики очікували серйозних реформ, адже соціальною політикою він займається вже більше десяти років. З лютого 2005-го по серпень 2006-го і з січня 2008-го по березень 2010-го Розенко працював першим заступником міністра праці та соцполітики, в перерві деякий час керував службою соцполітики в секретаріаті Віктора Ющенка. У жовтні 2012 року був обраний до ВР за списком партії "УДАР", отримав посаду заступника голови комітету з питань соцполітики і праці. У жовтні 2014-го став нардепом за списком БПП, але в парламенті не засидівся - був призначений міністром соцполітики.

Сьогодні можна констатувати - особливо хвалитися Розенко нічим. Звичайно, 5,4 млн. українських сімей, тобто близько третини населення, отримують субсидії. Причому, насправді українці цих грошей не бачать - вони безпосередньо перераховуються з бюджету постачальникам ЖК-послуг. У цьому році на ці цілі в держбюджеті закладено 35 млрд. грн. - це вдвічі більше, ніж у минулому році, та майже в 6 разів більше, ніж в позаминулому. Хоча експерти кажуть, що ефективніше було б надавати адресну допомогу, причому у монетарному вигляді. Ось тоді у людей був би стимул заощаджувати енергоресурси. Однак перехід до монетизації пільг, який повинен був початися з 1 січня цього року, так і залишилась у планах.

Крім того, донині невідомо, скільки існує видів соціальної допомоги і допомоги, як не було, так і немає Єдиної бази отримувачів соцвиплат. Почалася верифікація отримувачів соцвиплат викликала різке неприйняття в суспільстві, і тут чимала "заслуга" особисто Розенко, який наказав призупинити виплати переселенцям до підтвердження їх статусу.

Не дочекався обіцяного реформування і ринок праці. Нацагентство зайнятості, яке повинно займатися працевлаштуванням українців з 1 січня цього року, так і не запрацювало. Реформування пенсійної системи теж не відбулося, всі нововведення в це сфері обмежилися ліквідацією спецпенсій та справлянням 15%-го податку з пенсій, що перевищують три мінімальні зарплати. Хоча скільки тут провини міністра, а скільки інших чиновників та політиків - сказати важко.

Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр з євроінтеграції

У дочки колишнього міністра транспорту, а потім народного депутата і дипломата Ореста Климпуша, Іванни Климпуш-Цинцадзе немає скелетів у шафі. Вона давно і успішно співпрацює з міжнародними організаціями. Зокрема, працювала заступником директора, а потім директором благодійного фонду Open Ukraine, ініціатором якого був Яценюк, пізніше керувала благодійною організацією "Ялтинська європейська стратегія", пов'язаної з Віктором Пінчуком. З цієї посади і прийшла в парламент за списками БПП, ставши заступником голови комітету з питань закордонних справ. У листопаді минулого року Климпуш-Цинцадзе увійшла в міжфракційне об'єднання "Єврооптимісти", а в листопаді минулого року приєдналася до Антикорупційної платформі в БПП. Для багатьох це стало несподіванкою, враховуючи, що раніше вона не була ініціатором гучних корупційних викриттів.

З приводу успішності Климпуш-Цинцадзе в якості віце-прем'єра з євроінтеграції, то тут у багатьох виникають сумніви. Не тому, що не впорається, а тому, що надто багато від неї не залежить. В уряді Яценюка не хотіли вводити таку посаду, мотивуючи невизначеністю її функціональних обов'язків. Тепер же Климпуш-Цинцадзе, крім іншого, треба буде доводити, що вона здатна зробити для євроінтеграції більше, ніж весь МЗС, а не просто бути симпатичним обличчям на зустрічах з впливовими західними політиками.

Володимир Кістіон, віце-прем'єр з Донбасу

Кандидат на посаду віце-прем'єра з питань відновлення Донбасу Володимир Кістіон - давній соратник Володимира Гройсмана. Коли Володимир Борисович працював в уряді, Кістіон ходив у нього замах. Так само, як у Вінниці був заступником Гройсмана-мера. Зараз Володимир Евсевиевич - перший заступник керівника апарату Верховної Ради. Не дивно, що для комфортного Гройсмана людини сватають в уряд. Причому, Кістіон не тільки апаратник, він має значний господарський досвід - у Вінниці курирував питання ЖКГ. Варто нагадати, що цей обласний центр і після відходу Гройсмана на підвищення залишається одним з кращих міст країни для життя. У великих скандалах Кістіон, "вінницький", як зараз модно називати, не фігурував. У нього немає нездорових політичних амбіцій, він представляє ту когорту місцевих чиновників, які забезпечують роботу міського господарства незалежно від політичної погоди. Можливо, саме тому Гройсман планує довірити цій людині дуже складна ділянка роботи - відбудувати Донбас.

Дмитро Шимків, віце-прем'єр з реформ

Портфель віце-прем'єра з досить широким фронтом діяльності дістанеться екс-главі Microsoft Україна, нинішньому заступнику глави Адміністрації Президента Дмитру Шимківу. В АП він курирував питання проведення адміністративних, соціальних і економічних реформ, тому таке призначення виглядає цілком логічно. Раніше Шимківа сватали в Міністерство охорони здоров'я, але той категорично відмовився, пославшись на відсутність досвіду роботи у медичній галузі і конфлікт інтересів. Сам він мітив на посаду віце-прем'єра. "У мене є досвід в інноваціях та залучення інвестицій, електронному управлінні, впровадження організаційних змін, так що вважаю, що треба використовувати сильні сторони людей для досягнення успіху країни", - заявляв Шимків.

Злі язики стверджують, що після того як Дмитро Шимків утвердився на Банковій, справи його рідній компанії пішли в гору. Колись в Microsoft підрахували, що 70% програмних продуктів корпорації, що використовуються в українських держустановах, - неліцензійні. Але за останні пару років ситуація стала явно змінюватися на краще. Про готовність підписати з компаній Microsoft угода про перехід на ліцензійне програмне забезпечення (ПО) заявили в Мінекономіки. А МВС підписало з корпорацією меморандум про взаєморозуміння та намір впровадити систему захисту від кіберзагроз та оперативного реагування на атаки. Мова також йшла про відпрацювання програми з переведення на ліцензійне ПО всіх центральних офісів держорганів, а через 1,5-2 роки - та регіональних підрозділів. З урахуванням, що екс-глава компанії залишається у владних коридорах, роботи у Microsoft буде тільки додаватися.

Силовики і юстиція

Арсен Аваков, голова МВС

Старий-новий міністр внутрішніх справ, напевно, частіше за всіх інших міністрів опинявся в епіцентрі різних скандалів. Наприклад, у вересні минулого року депутат від БПП Сергій Лещенко заявив, що за його даними, депутат від "Народного фронту" і колишній бізнес-партнер Авакова Ігор Котвицький виконує для міністра роль "гаманця". І нібито Котвицький, на прохання Авакова, вивів в офшор $40 млн. Пізніше в мережі з'явилося приховане відео, що зафіксувало, як нібито син Авакова Олександр домовляється з екс-заступником глави МВС Сергієм Чеботарем про постачання 6 тис. рюкзаків для співробітників міністерства. Зараз цією справою займається Національне антикорупційне бюро. А буквально нещодавно, у березні цього року з'явилася інформація, що той же Котвицький підтримує ділові зв'язки з братами Сергієм та Олександром Кацубами - фігурантами одразу кількох корупційних скандалів часів президентства Віктора Януковича.

Водночас саме з ім'ям Авакова пов'язана чи не єдина відчутна усіма громадянами реформа - створення нової патрульної служби та нової поліції. В уряді Яценюка Арсен Борисович був одним із стовпів, навколо якого формувалася команда майже його тески - прем'єра. Зараз же за Аваковим, очевидно, залишать його фронт діяльності, відсунувши від впливу на внутрішні процеси в уряді. Втім, деякі експерти вважають, що главі МВС все одно сплетут постоли, тому що він встиг назбирати собі безліч ворогів.

Степан Полторак, міністр оборони

Міністр оборони Степан Полторак зумів впоратися з покладеними на нього вимогами забезпечити збройні сили в зоні АТО всім необхідним. Сьогодні вже не чути звинувачення Міноборони в тому, що солдати голі і босі. Степан Тимофійович не встиг вляпатися у великі скандали і політичні розборки, більш того, зараз наша армія являє собою серйозну силу, здатну дати відповідь на будь-яку агресію ззовні. Тому логічно, що Полторак залишається на своїй посаді.

Не обійшлося і без ложки дьогтю. Тут можна згадати звинувачення з боку депутатів "Батьківщини" у постачанні армії неякісних бронежилетів. Міністр оперативно доручив провести випробування броников. Після цього радник президента, волонтер Юрій Бірюков написав в соцмережі: "Дірка депутата Сергія Соболєва - найжорстокіший фейк".

Павло Петренко, міністр юстиції

Відразу після першого призначення міністром в лютому 2014 року Петренко вважався одним з найбільш прогресивних членів Кабінету міністрів Яценюка. Але вже незабаром виявилося, що така характеристика не зовсім точна. По-перше, саме авторству Мін'юсту належить відомий закон про очищення судової системи. Нагадаємо, що цей документ наробив багато шуму, але виявився пустушкою, оскільки так і не зміг запустити повноцінної перезавантаження третьої гілки влади. По-друге, на Мін'юст було покладено виконання закону про очищення влади. Люстрацію не пройшли сотні чиновників, в той же час деяким вдалося відновитися через суд. Зрозуміло, що Петренко може звинувачувати в цьому не реформовану судову систему, однак в провалах люстрації є частка провини і його міністерства. По-третє, міністр неодноразово називав своїм головним досягненням створення системи СЕТАХ - майданчики для відкритого продажу конфіскованого майна. Але, як виявилося, загальна кількість продажу конфіскату із запуском цієї системи тільки знизилося. Крім того, замість обіцяної конкуренції різних компаній, право на реалізацію конфіскату більше року мала лише одна структура - ДП "Інформюст". По-четверте, Мін'юст підготував і відправив у міжнародні суди кілька позовів проти Росії. На якій стадії сьогодні розгляд цих позовів і коли можна очікувати хоч якогось виразного рішення по ним, невідомо.

Список недоробок Мін'юсту можна продовжувати. Втім, Петренко є і успіхи. Наприклад, спільна з Мінекономіки розробка та запуск системи закупівель ProZorro заощадила заощадили держскарбниці в 2015 році 0,5 млрд. грн.

Соціально-гуманітарний блок

Лілія Гриневич, міністр освіти

Гриневич - близька соратниця Арсенія Яценюка. У педагогічній середовищі її вважають одним з найкращих фахівців з реформ в освітній сфері. Лілія Михайлівна пройшла шлях від вчителя до голови парламентського комітету, має пряме відношення фактично до всіх нововведень останніх років - від розробки і впровадження системи зовнішнього незалежного тестування до самої успішної реформи МОН - закону про вищу освіту. Водночас люди, що працювали з "фронтовичкой", стверджують, що в якості депутата вона набагато ефективніше, ніж в якості міністра. Глава МОН крім реформаторських ідей повинен мати команду і вольовий характер, тому що освіта - одна з тих сфер, де будь-які нововведення зіштовхуються зі старими підходами, змінювати які педагоги не поспішають. А оскільки основним завданням нового міністра стане шкільна реформа (саме через неї найбільше критикували міністерство часів Сергія Квіта), Гриневич ризикує стати непопулярною. Судячи з її заявами, учнів чекає 12-річка з молодшої, основною і старшою школою, вчителів - перепідготовка, а батьків, особливо в селах і невеликих населених пунктах - навчання їх дітей в опорних школах. Проект шкільної реформи цілком життєздатний. Але для його реалізації необхідні чималі кошти не лише з держбюджету, але і з місцевих бюджетів. І не факт, що Гриневич не звинуватять в тому, що в якомусь районі масово закривають школи або навмисно гальмують реформу.

Андрій Рева, міністр соціальної політики

49-річний Андрій Рева, нинішній віце-мер Вінниці, який може очолити міністерство охорони здоров'я, - давній друг і близький соратник Володимира Гройсмана. Освоювати чиновницькі кабінети офіцер-замполіт, а потім вчитель історії почав ще в 90-ті роки, коли став заступником тодішнього голови Вінниці Дмитра Дворкіса. Втрата останньому мерського крісла в 2000 році серйозно похитнула кар'єру Андрія Реви - наступні п'ять років він провів "на задвірках", очолюючи управління соцзахисту одного з районів Вінниці. Але перемога Гройсмана на виборах вінницького градоначальника і стала перемогою Реви - він знову повернувся в кабінет заступника, де і залишався до цього дня.

В гучних скандалах Андрій Рева не помічений. Сам "соціально-гуманітарний" заступник любить підкреслювати, що він фігура не тільки "містечкового" рівня - у свій час був одним з авторів нинішньої методики розрахунку субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, брав участь у розробці нових нормативів споживання газу населенням в квартирах без лічильників. Скромний досвід у реформуванні охорони здоров'я Андрій Рева теж має - Вінниця була одним з "пілотів", де проходив "богатыревский" експеримент над галуззю. Спробували в обласному центрі впровадити страхову медицину, створивши першу в Україні муніципальну страхову компанію. Саме цей досвід, на думку Володимира Гройсмана, стане гарантом ефективності" роботи Андрія Реви на посаді міністра охорони здоров'я. Чи достатньо буде цього на всеукраїнському рівні - покаже час. Принаймні, досвід проведення аналогічних реформ в Грузії не допоміг Олександр Квіташвілі "реанімувати" українське охорону здоров'я.

Євген Нищук, міністр культури

"Голос Майдану" повертає в Мінкульт. Причому йому доведеться працювати разом з В'ячеславом Кириленком, з яким у нього конфлікт. Ті, хто встиг попрацювати з Нищуком в першому Кабміні Яценюка, стверджують, що він - корисний міністр. Створив майданчик для дискусій діячів культури і експертів, але сам процес особливо не втручався. "Не зашкодь" іноді правильний підхід. В одному з інтерв'ю Нищук пояснював, що очолив Мінкульт коли бюджет вже був сформований, тому нічого змінити вже не міг. З приводу свого змінника безсторонньо висловлювався: яке відношення Кириленко має до культури - незрозуміло. Також критикував міністра за те, що він звільнив реформаторів з Мінкульту і заморозив цілий ряд програм, в тому числі грантових. Тепер у Нищука з'явиться можливість їх розморозити.

Правда, у експертів виникли сумніви щодо успішного повернення міністра. По-перше, він знову приходить, коли бюджет уже прийнятий, значить, буде працювати в нинішніх фінансових реаліях. По-друге, після відходу з посади Євген Миколайович встиг взяти участь у конкурсному відборі директора НАБУ, але якихось конкретних пропозицій в плані реформ у сфері культури від нього не чули. Здавалося, що він просто чекав, поки по річці пропливе "труп" змінника.

Юрій Стець, міністр інформаційної політики

У 2014 році уряд Яценюка піддавалося критиці за відсутність ефективної контрпропаганди проти "гібридної війни" у виконанні Росії. У відповідь на вимоги громадськості в Кабінеті міністрів з'явилося Міністерство інформаційної політики, яке очолив досвідчений медіа-менеджер Стець. Однак далеко не всім сподобалася сама ідея "міністерства правди", і його голова. Виною тому - давні ділові і дружні відносини міністра з президентом. Бо сьогодні ніхто не ставить під сумнів призначення Стеця на ту ж посаду в новий уряд. Хоча він сам обіцяв, що через рік після призначення піде. Персонально з міністром скандалів за час його роботи в уряді не було, зате до його міністерству у дуже багатьох громадян є одне питання: чим вона займалася весь цей час. У звітах можна прочитати про інтернет-армії для боротьби з російськими ботами, про створення телеканалу Ukraine Tomorrow, про радіо "Голос Донбасу" і так далі. Але при цьому в Україні, безпосередньо в Києві, безкарно працюють медіа, якщо не безпосередньо, то завуальовано поширюють міфи кремлівської пропаганди. Ясно, що це більше питання до спецслужб, ніж до Стеця. Однак як можна перемогти зовнішнього ворога, якщо він веде підривну роботу всередині країни.

Ігор Жданов, міністр молоді та спорту

"Фронтовик"-неофіт Ігор Жданов, швидше за все, залишається на посаді міністра молоді та спорту. За час роботи в Кабміні Яценюка у нього склалися дуже тісні стосунки з Арсенієм Петровичем, бо "НФ" і відстояв міністерську позицію для Жданова. Втім, особливо багато бажаючих керувати малобюджетним міністерством і не було. Незважаючи на те, що міністра критикували за неувагу до проблем масової фізкультури і спорту, великий спорт йому худо-бідно утримати на плаву. На тлі безгрошів'я, Мінмолоді та спорту знайшов фінансові можливості преміювати наших спортсменів, які брали участь в перших Європейських іграх, що проходили в Баку.

Самим же великим скандалом, в якому фігурувала міністерство Жданова, стала фактична продаж Росії кримських легкоатлетів. Влітку минулого року стало відомо, що Федерація легкої атлетики України дала згоду на зміну спортивного громадянства легкоатлетам з Криму. Ціна питання - $170 тис. Міністр у зв'язку з цим звернувся в Генпрокуратуру. Результат розслідування, як це у нас водиться, невідомий. Та й сам міністр на особливо вимагав посадити винних за ґрати. В Федерації легкої атлетики відзвітували: кошти, виручені за кримчан-зрадників, пішли на підтримку українських спортсменів з Донбасу і кримських атлетів, що зберегли українське громадянство.

Економічний блок

Олександр Данилюк, міністр фінансів

Всупереч всім прогнозам, крісло Міністра фінансів не залишиться за нинішньої главою цього відомства - Наталією Яресько. І не дістанеться Івану Міклошу, якому мав намір передати портфель міністра фінансів сам Володимир Гройсман. Спеціально під Міклоша, колись обіймав ту саму посаду в уряді Словаччині, був навіть написаний і зареєстрований законопроект, яким передбачалося тимчасово призначити на посаду міністра фінансів людину без українського громадянства. Але не склалося.

На пост глави фінансового відомства абсолютно несподівано вирішили висунути нинішнього заступника глави Адміністрації президента України Олександра Данилюка - чиновника, який встиг "засвітитися" ще в часи нині побіжного екс-президента Віктора Януковича. До призначення в АП він був радником Януковича, і з вересня 2010 року по лютий 2014 очолював Координаційний центр з упровадження економічних реформ. Остання структура перебувала під патронатом глави АП Сергія Льовочкіна.

Мабуть, найбільш помітним випадом Данилюка за час його роботи на нинішній посаді стала різка критика закону про держслужбу, після якої Петро Порошенко вирішив відкликати законопроект. Чиновник заявив, що документ недостатньо радикальний для України. А ось міркувань про податкову реформу або складанні фінансового кошторису країни від Данилюка ніхто не чув. Так що висування його на посаду глави Мінфіну стало для багатьох несподіванкою.

Остап Семерак, міністр екології

Кандидат на посаду нового міністра екології Остап Семерак, м'яко кажучи, дуже далекий від природоохоронної теми. Його можна вважати яскравим підтвердженням тези про те, що міністр - це політична фігура. Почавши кар'єру в 1992 р у якості співзасновника студентського братства Києво-Могилянської академії, до 1997 р. Семерак доріс до глави секретаріату фракції ПРП "Реформи-центр", у тому ж році видавши книгу ""Абетка українського політика". А в 2007 р. став депутатом Верховної Ради за списками блоку Юлії Тимошенко. У парламент Семерак тоді пішов з посади заступника голови Київської ОДА з питань внутрішньої політики - його начальником була ставлениця Віктора Ющенка Віра Ульянченко, яку не так давно СБУ оголосила в розшук. Після перемоги Евромайдана Семерак став міністром Кабінету міністрів. У 2014 р. обіймав тоді посаду голови Державної служби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Михайло Бродський розкритикував Семерака, заявивши, що він "кришує" корупційну схему збору данини з імпортерів продукції у тарі та упаковці держкомпанією "Укрекоресурси", входяшей в сферу впливу Мінекології. Втім, жодних наслідків для Семерака це не мало, а в 2015 р. скандальна компанія була ліквідована. У минулому році він знову пішов у парламент, обравшись за списками "Народного фронту" і зайнявши почесну посаду першого заступника голови комітету ВР з питань європейської інтеграції. Чи вистачить йому політичної витримки, щоб не стати жертвою спокуси в одному з найбільш корумпованих міністерств, з якого зі скандалом за останні 2 роки вилетіли два міністра - стане відомо вже незабаром.

Володимир Омелян, міністр інфраструктури

Ймовірний кандидат на посаду глави Міністерства інфраструктури, 37-річний Володимир Омелян - потенційно один з наймолодших членів уряду. Старанний львів'янин почав кар'єру в Міністерстві закордонних справ у 2000 р. з посади спеціаліста другої категорії відділу НАТО і працював у цій установі з невеликими перервами аж до 2012 р., дослужившись до заступника директора першого територіального департаменту. Після цього Омелян ще пару років відав забезпеченням діяльності глави Мінфіну Юрія Колобова - того самого, якого влада Іспанії заарештували торік за запитом ГПУ, але відмовилися видавати Україні, вважаючи його переслідування політичним. Справжній злет у кар'єрі Омеляна почався після краху режиму Януковича. Вже в березні молодий апаратник став главою служби Остапа Семерака,призначеного міністром Кабміну, а в грудні 2014 р. - заступником міністра інфраструктури україни - керівником апарату. За минулий час Омелян отримав хороше розуміння того, як працює транспортне відомство, у віданні якого перебувають автомобільні і залізні дороги, аеропорти, пошта і морські порти, генеруючі багатомільярдні грошові потоки. І з цих знань напевно розраховують отримати максимум користі батьки-засновники "Народного фронту", відправили Омеляна на підвищення.

Тарас Кутовий, глава Мінапк

Тарас Кутовий - один з найбільш освічених політиків в Україні, що має три повних вищих освіти (одне з них - у Національній академії СБУ). Втім, цей факт не завадив невдалому розвіднику почати кар'єру в 1998 р. в міжнародному фонді "Відродження" американського фінансиста Джорджа Сороса, де він займався аудитом, а потім стати фінансовим директором "дочки" "Відродження" - фонду "Крок за кроком". Після цього він пішов у великий бізнес, ставши фіндиректором девелоперської компанії Льва Парцхаладзе "XXI Століття". У 2010 р. Кутовий був призначений президентом ПАТ "Компанія Райз", яким тоді володів екс-нардеп від "Нашої України" Віталій Цехмістренко, а в 2011 р. очолив українське представництво A1 Global holdings- "дочки" російської "Альфа-груп" в Україні.

Втім, на Михайла Фрідмана він попрацював недовго, і вже в 2012 р. став депутатом Верховної Ради від партії "Удар" Віталія Кличка, вигравши вибори на окрузі № 151 у Полтавській області. А в 2014 р. він повторив успіх тут же, але вже від БПП, у фракції якого Кутовий очолив депутатську групу "Удару". У новому складі парламенту політик остаточно визначився з кар'єрними пріоритетами і став головою комітету з питань АПК. "Я великий прихильник диверсифікації українського ринку - розвитку фермерства, розумною і дуже контрольованої підтримки малих і середніх підприємств, розвитку переробної галузі", - заявив він нещодавно, коментуючи свої кроки очікуваної нової посади. Як це буде реалізовано на практиці, поки невідомо, але точно можна сказати, що на нинішньому етапі Кутовий має великий кредит довіри з боку учасників аграрного ринку.

Геннадій Зубко, міністр регіональної політики

В уряді Яценюка Зубко змінив на посаді віце-прем'єра з питань ЖКГ і регіонального розвитку Володимира Гройсмана, який став головою парламенту. Геннадій Григорович прийшов на роботу в уряд з Адміністрації президента, де він з'явився на другий день після президентських виборів 2014 року, а на третій день після інавгурації Петра Порошенка став першим заступником глави АП. У Кабміні Зубко продовжив реформу децентралізації, розпочату Гройсманом. Близького оточення Яценюка цей член уряду був добре знайомий ще по "Фронту змін", однак, як зазначали деякі ЗМІ, до нього в Кабміні ставилися як до "вухам і очам" Банкової. Мабуть пам'ятаючи фразу Зубко: "Я готовий підтримувати будь-кого, хто підтримує Порошенко. Тому що нам треба перемагати".

На своєму напрямку віце-прем'єр багато зробив: місцева влада отримала бюджетну децентралізацію, стартувала реформа ЖКГ, пройшло об'єднання територіальних громад. Іноді зі скрипом, але в цілому децентралізацію можна вважати успішною реформою. Кажуть, спочатку Зубко запропонували очолити Міністерство енергетики. Однак він відмовився. В результаті його колишню посаду розділили на дві і Зубко "урізали" до регіональної політики.

Олександр Саєнко, міністр Кабінету міністрів

Своєї посади в уряді позбудеться керівник секретаріату Кабінету міністрів Ганна Онищенко, а її місце займе чинний глава секретаріату голови Верховної Ради Олександр Саєнко. На керівній посаді в апараті парламенту Саєнко пропрацював трохи більше року, а до цього кілька місяців працював помічником депутата Володимира Гройсмана.

В цілому послужний список майбутнього міністра Кабінету міністрів - звичайний кар'єрний приклад такого рівня державних службовців. Згідно з офіційною біографією, в 2011-2013 рр. він працював консультантом у "Фонд економічних реформ в Україні", серед засновників якого значиться президент корпорації "Еталон" Володимир Бутко. Також Саєнко встиг покерувати Школою вищого корпусу державної служби (2009-2011 рр.) і дослужится до начальника відділу в Головному управлінні державної служби Києва ( 2006 року). Останнє досягнення Саєнко - нагорода "заслужений юрист України", яку він отримав в цьому році.