Антикорупційний суд. У антикорупціонерів з'являється новий фетиш
Чисельним українським антикорупціонерам завжди буде за що боротися і не тому, що корупція принципово нездоланна. Просто за наявності широких обріїв свідомості придумувати нові конче необхідні інструменти антикорупційної боротьби можна безкінечно. І в цій нелегкій творчій справі нашим антикорупціонерам цілком може допомагати європейська бюрократія.
Здається новою фішкою українських єврооптимістів-антикорупціонерів після антикорупційної прокуратури та антикорупційного бюро стають спеціальні антикорупційні суди. Про необхідність останніх днями заявив єврокомісар з питань європейської політики сусідства і розширення Йоханнес Ган. За його словами, наразі в Україні створено майже весь антикорупційний ланцюг, за винятком однієї ланки - спеціальних судів. "Ми закликаємо Верховну Раду України якнайшвидше ухвалити необхідні законодавчі акти для створення антикорупційних судів, а закласти необхідну конкурентну процедуру добору суддів в цю структуру", - сказав єврокомісар.
Кілька місяців тому факт нестачі в Україні антикорупційних судів відзначив і директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник. Мовляв, вони корупціонерів ловлять, а погані українські суди звільняють затриманих під заставу, розмір якої набагато менший суми хабара, з яким корупціонера зловили. "Саме такі рішення говорять на користь концепції створення антикорупційних судів, які матимуть гарантії незалежності і, відповідно, прийматимуть рішення, які ґрунтуватимуться на положеннях законодавства", - переконаний директор НАБУ.
Тож можна не сумніватися, що слідом за Ситником та Ганом тему антикорупційного судочинства візьмуть в розробку і єврооптимісти-антикорупціонери на чолі з сумнозвісним Сергієм Лещенком і за майбутнє антикорупційних судів з найчеснішими антикорупційними суддями в антикорупційних мантіях розпочнеться палка політична боротьба.
Все це було б дуже добре, якби не скидалося на не надто здорову зацикленість на формальних і аж ніяк не принципових речах.
При цьому не погодитися з аргументами Ситника, якій нарікає на українські суди (а хто на них не нарікає) неможливо. Інша справа, що Україні потрібні нормальні, незалежні і справедливі суди, а не антикорупційні, антиквартирнокрадіжні чи антигопстопні. Антикорупційні суди створити, звісно, можна, і відібрати на конкурсах чи без них суддів в них також. От тільки, якщо звичайні суди, як стверджуює багато хто з правників та правозахисників, працюють у зв'язці з прокуратурою, то антикорупційні суди працюватимуть у зв'язці з антикорупційною прокуратурою, чи приміром з НАБУ. Це уже як підійти до формування цих судів. І поява таких судів неодмінно загострить наявні конфлікти між силовиками, як то між ГПУ та НАБУ, та породить нові. Приміром, Печерський районний суд цілком зможе скасувати рішення антикорупційного суду про арешт когось з чиновників. В підсумку загальна ентропія наших правоохоронних органів лише зросте, а в мутній воді, як відомо, корупційна рибка ловиться дуже непогано.
Тим часом антикорупціонерам і далі потрібен буде політичний рейтинг, то ж вони почнуть боротьбу за антикорупційну поліцію, антикорупційне ДАЇ, антикорупційні тюрми, антикорупційні автозаки, антикорупційні гумові кийки та сльозогінний газ. А аргументів на користь всього вищеперерахованого, і агрументів цілком раціональних, буде аж ніяк не менше, ніж зараз знаходиться на користь антикорупційних судів. Зрештою справа дійде і до антикорупційних хабарів.
