Паралізувати Тимошенко. Як влада займе трибуну Ради перед виборами

З того моменту, як ВР прийняла в першому читанні мінімальними 226 голосами проект нового Виборчого кодексу, минуло вже більше року, але є підстави припускати, що незабаром над кодексом почнеться досить інтенсивна робота. Приціл - документ повинен повернутися в сесійний зал за місяць до дня голосування на президентських виборів.

Ідея проста - весь передвиборчий березень, а то й більший термін, всі трансляції з парламенту і ефіри провідних телеканалів будуть присвячені питанню, безпосереднього відношення до виборів президента не має.

І в опозиційних кандидатів на головний пост країни не буде можливості для самопіару у вирішальний час перед голосуванням. І вже, зрозуміло, за великим рахунком буде паралізована головна майданчик для передвиборного піару - трибуна Верховної Ради.

І зауважте, без всякого блокування і силового протистояння.

Вже сьогодні до проекту кодексу розроблено більше чотирьох з половиною тисяч поправок, а до весни їх може стати і всі п'ять тисяч, якщо не більше. Розгляд всіх цих поправок при бажанні можна розтягнути до нескінченності, до того ж кожна з них може виявитися вкрай важливою та суттєво впливає на виборчі правила гри, спровокувати гарячі парламентські дискусії, небайдужі як рядовому виборцю, так і вищого політичного бомонду. При правильній постановці питання Раду можна дуже надовго змусити займатися виключно новим Виборчим кодексом.

Наявність такого сценарію підтверджується вже сьогодні. Як мінімум тим, що питання другого читання виборчого законопроекту тихцем і акуратно підводять до парламентської порядку денному. Так, спікер парламенту Андрій Парубій як один з авторів документа періодично обіцяє почати розгляд Виборчого кодексу у другому читанні. Інший співавтор Виборчого кодексу - нардеп від БПП, а в минулому голова Комітету виборців України (КВУ) Олександр Черненко каже, що робоча група по підготовці кодексу ще не завершила розгляд всіх поправок, але законопроект вже може бути винесений на розгляд профільного комітету, що є обов'язковим для його подальшого другого читання безпосередньо в залі пленарних засідань ВР.

Причому не треба забувати, що партії Юлії Тимошенко, Олега Ляшка та Андрія Садового хоч і вийшли з правлячої коаліції в 2016-му, проте від взятих на себе зобов'язань щодо просування пропорціоналки з відкритими списками ніхто з них не відмовився. Більше того, цією темою вони всякий раз норовлять боляче вдарити по владі, яка, на їх погляд, нібито цілком саботує процес. До аналогічної риторики постійно вдається і інший кандидат в президенти Анатолій Гриценко, а його "Громадянська позиція" час від часу навіть організовує пікети біля Верховної Ради на підтримку якнайшвидшого прийняття Виборчого кодексу.

Тому буде дуже нелогічно виглядати, якщо опозиційні кандидати спробують ухилятися від роботи над Виборчим кодексом, яку їм примусить владу.

І тоді можна буде сперечатися про жодної суттєвої правці аж до нескінченності. Наприклад, з приводу участі у виборах блоків або тільки партій окремо, про прохідному бар'єрі в 3, 4 або 5%, як зараз, і інших моментах. Спори можуть приймати гарячий оборот з блокуванням трибуни, демаршами фракцій, які будуть залишати зал засідань, нескінченними нарадами в кабінеті спікера лідерів фракцій, залученням президента до переконання депутатів і так далі. І вийде, що останні тижні перед виборами парламент буде займатися виключно кодексом, і саме їм буде перекрита велика частина інформаційного простору. Що й потрібно довести.