Тисяча смертей на день. Як антивакцинатори нас вбивають і хто за цим стоїть

Нарешті з'явилися достовірні дані щодо України, які дозволяють порівняти, що небезпечніше: вакцинація чи відмова від вакцинації. Виявляється, зараз у того, хто не вакцинувався, шанси потрапити до лікарні з ковідом вже у сім разів вищі, ніж у того, хто повністю вакцинувався (отримав дві дози).

Такі дані оприлюднила 26 жовтня робоча група представників Національної академії наук України, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Вінницького національного технічного університету та Національної академії медичних наук України. Динаміку розвитку ситуації за останні два тижні показує цей графік:

Внизу бачимо дати від 13 до 25 жовтня. Кожна така дата означає останній день семиденного періоду. Тобто цифри, що датовані 13 жовтня, означають дані за період із 7 по 13 жовтня. За ці сім днів на кожні 100 тис. невакцинованих (червона лінія) було госпіталізовано з ковідом 100 людей. А на кожні 100 тис. повністю вакцинованих (зелена лінія) – менше 20 осіб. Тобто відсутність вакцинації підвищувала ризик госпіталізації з ковідом у п'ять разів.

Дивимося тепер на цифри, що датовані 25 жовтня. Вони означають дані за період із 19 по 25 жовтня. За ці сім днів на кожні 100 тис. невакцинованих госпіталізовано з ковідом уже 140 осіб. А на кожні 100 тис. вакцинованих — як і раніше, менше 20 осіб. Тобто відсутність вакцинації підвищувала ризик госпіталізації з ковідом уже в сім разів.

Очікується, що далі буде ще гірше. Тому що коронавірус все більше поширюється, і щоденний ризик заразитися зростає у всіх. Той, хто вакцинувався, цим навчив свій організм боротися з вірусом. А от той, хто з якихось причин не вакцинувався, наражає себе на все більш високий ризик отримати важку форму ковіду, потрапити до лікарні, випробувати на собі всі принади нинішньої ситуації в українській медицині, витратити на лікування всі сімейні заощадження, після чого вирушити в інший світ, де всіх цих кошмарів немає.

Між червоною та зеленою лініями бачимо жовту. Це дані щодо тих, хто отримав одну дозу вакцини. Виявляється, навіть одна доза радикально знижує ризик потрапити до лікарні з ковідом. Два тижні тому одна доза знижувала ризик госпіталізації вдвічі, а зараз уже втричі.

Чому так? Невже вакцина за два тижні стала ефективнішою? Як бачимо, так. Напевно, до літа наступного року вчені накопичуть достатньо статистики, щоб докладно пояснити нам, як це працює. І всі, хто на той час виживе, із задоволенням про це прочитають.

Першій методичці антивакцинаторів — 136 років

Поки що ми можемо зайнятися іншим науковим питанням: як працює пропаганда антивакцинаторів. Відповідь на нього знайшла Паула Ларссон із Центру історії науки, медицини та технологій Оксфордського університету. Її робота – шукати в архівах, звідки взялися різні ідеї. І вона ще рік тому розкопала методичку антивакцинаторів, що видали далекого 1885 р. під час епідемії віспи в Монреалі.

Віспа — це перша заразна хвороба, з якою було покінчено завдяки глобальному вакцинуванню. Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про перемогу над віспою 1980 р. Раніше від неї щорічно вмирали мільйони людей. Проте вакцинація проти віспи викликала запеклі суперечки, незважаючи на свідчення на користь її ефективності.

"Стій!! Жалюгідне видовище! Люди загнані, як тупі тварини, на бійню!! Тиранія лікарів!!!!" — брошура під таким заголовком, що опублікована провідним противником вакцинації, доктором Олександром М. Россом, набула широкого поширення під час епідемії віспи 1885 р. у Монреалі.

Вона є наочною ілюстрацією стратегій, що використовуються противниками вакцинації — як тоді, так і зараз. Їхні аргументи за 136 років мало змінилися. Достатньо подивитися на чотири пункти з методики Росса, щоб побачити в них головні тези нинішніх антивакцинаторів.

"1. Вакцинація була виміряна та визнана незадовільною.

2. Вакцинація в жодному разі не запобігає віспі.

3. Вакцинація дійсно викликає жахливі та часто смертельні захворювання. Багато дітей гинуть на місці, і тисячі втрачають здоров'я.

4. Вакцинація не знижує ні тяжкість віспи, ні смертність від неї. Частка вакцинованих людей, які хворіли на віспу, неухильно збільшувалася в міру розширення вакцинації, а частка померлих серед хворих залишається незмінною. Під час останньої епідемії віспи в Лондоні 92% хворих становили особи, які були вакциновані або повторно вакциновані".

Все це виявилося чи брехнею, чи грубою маніпуляцією. Людство перемогло віспу завдяки тому, що не повірило антивакцинаторам типу Росса і вкололо собі 2,4 млрд доз вакцини від віспи.

Але якими були мотиви Росса? Адже він не міг не знати, що його агітація вбиває людей. "Росс скористався можливістю, щоб завоювати авторитет, популярність і особисту славу. Він зобразив себе героєм своєї власної розповіді, "єдиним лікарем, хто наважився засумніватися у фетишизмі вакцинації". Незважаючи на це, було виявлено, що він був вакцинований під час епідемії, і про це з радістю повідомили головні газети на той час", — пише Паула Ларссон.

Хто стоїть за пропагандою антивакцинаторів

Утім, повернемося до нашого часу. У світі і зараз є багато лікарів-антивакцинаторів. Прикладом самогубця став кенійський акушер та гінеколог Стівен Каранджа, який очолював одну з кенійських асоціацій лікарів та був переконаним противником будь-яких вакцин. У 2014 р. його асоціація виступила проти урядової кампанії з вакцинації жінок проти правця, стверджуючи, що насправді це була стерилізація. 2019-го він очолив опозицію проти вакцинації школярок від раку шийки матки, заявивши, що укол проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) не потрібен, тому що цей вірус вражає лише тих, "чий спосіб життя містить безвідповідальну сексуальну поведінку".

У березні 2021 р. він заявив, що щеплення від коронавірусу "абсолютно не потрібне". Він виступав за альтернативні методи лікування, зокрема, парові інгаляції та коктейль із ліків, у тому числі гідроксихлорохіну та івермектину. У квітні він був госпіталізований через ускладнення, викликані ковідом, і через тиждень помер.

27 жовтня Український інститут майбутнього презентував дослідження "М'яка" вакцинація: без революцій і протестів". У ньому називаються, зокрема, три головні причини популярності антивакцинаторського руху. По-перше, це схильність багатьох вірити конспірологічним теоріям. (Росс, нагадаємо, подавав себе як борця з "тиранією лікарів".) Такі теорії особливо популярні у людей з параноїдальним мисленням, які в будь-яких фактах вбачають підтвердження своїм побоюванням. По-друге, це самолікування та нетрадиційна медицина. У всьому світі вчені відзначають кореляцію між рівнем самолікування (що означає недовіру до лікарів) та антивакцинаторським рухом. Чим вищий рівень самолікування та нетрадиційної медицини в країні — тим нижчий рівень довіри до вакцинації. По-третє, це Російська Православна Церква. "РПЦ не визнавала коронавірус як хворобу. Хоча на початку пандемії в Києво-Печерській Лаврі захворів митрополит Онуфрій, померли двоє людей. Фактично Лавра стала джерелом поширення COVID-19", — констатується у дослідженні.

Напад замість оборони

Американський популярний журнал про чоловіче здоров'я Men's Health у номері за жовтень 2021 р. розмістив статтю про наукову дезінформацію "Золоте століття сміттєвої науки вбиває нас". Написав її канадський професор Тімоті Колфілд із Університету Альберти. Приводом для статті стало нещодавнє соцопитування Economist/YouGov. 20% опитаних громадян США заявили, що, на їхню думку, вакцини проти Covid містять мікрочіп. Тобто кожен п'ятий американець дотримується конспірологічної теорії про те, що Білл Гейтс має намір таким чином відстежувати їхню діяльність. І лише 46% американців відкинули цю теорію як свідомо неправдиву. Інші 34% сумніваються, так чи ні.

Колфілд спробував розібратися, як це працює. На погляд журналістів, його висновки банальні: вся справа, виявляється, у заголовках статей.

"Наша нинішня інформаційна екосистема — це шалений простір, який насправді не вимагає уважного вивчення фактів, особливо якщо заголовок грає на наших емоціях. Ми швидко реагуємо на враження, які створює контент. Ми знаємо, наприклад, що люди еволюційно схильні запам'ятовувати негативну і лякаючу інформацію та реагувати на неї. Ця упередженість до негативності універсальна. Наприклад, медіаексперименти показали, що негативні заголовки перевершують позитивні", — пише професор.

З цього головний висновок: боротися з дезінформацією оборонними методами на кшталт спростування брехні марно. Поширення позитивної правдивої інформації про вакцини теж навряд чи здатне переконати тих, хто вірить конспірологам, РПЦ та рецептам кенійського гінеколога.

Замість оборони потрібен напад. Насамперед, потрібні негативні (але правдиві) заголовки про розповсюджувачів дезінформації. Власне, Колфілд саме це і зробив, коли назвав свою статтю "Золоте століття сміттєвої науки вбиває нас". Тільки він все-таки надмірно узагальнив. Звісно, антивакційна пропаганда вбиває всіх нас, але насамперед вона вбиває тих, хто, повіривши їй, не вакцинувався.

До речі, в Україні помітний ефект дала заява секретаря РНБО Олексія Данілова про те, що скоро буде тисяча смертей на день. Тому що цю гучну круглу цифру багато медіа винесли до заголовків новин.

Також потрібна параноя, раз на неї є попит. Правдива конспірологічна параноя. Змова — то змова. Важко повірити, що лікарі-антивакцинатори не мають корисливих мотивів. І це стосується не лише тих, хто пропонує різні нетрадиційні рецепти від ковіду. Серед антивакцинаторів зустрічаються і профільні спеціалісти з вченими ступенями. І про деяких з них уже з'ясовано, що вони беруть участь у розробці якихось нових вакцин від коронавірусу або ліків від ковіду, і вони просто хочуть залишити собі фронт роботи. Тобто їм потрібно, щоб пандемія не закінчилася на той час, коли їхні чудо-вакцини нового покоління та суперліки пройдуть усі тестування та дозвільні процедури. Кожен антивакцинатор повинен знати, що комусь вигідно, щоб він залишався антивакцинатором.