Тяжке похмілля Захарченко й апетити "чекістського кооперативу" у ЛНР
В огляді "ДС" головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу.
Самоствердження Пасічника
У той час як екс-ватажок ЛНР Плотницький відходить від "контузії Корнетом" у своєму розкішному маєтку в елітному підмосковному селищі Барвиха, який, за повідомленнями російських ЗМІ, він придбав ще в 2014 р. за якісь "жалюгідні" $30 млн, новий володар "луганського престолу" Пасічник жваво приступив до виконання своїх обов'язків. Як тільки "народна рада ЛНР" одноголосно затвердив його "в. о. глави республіки", свіжоспечений вже офіційно фактичний керівник російської окупаційної адміністрації в ОРЛО тут же зробив низку гучних "інавгураційних" заяв, абсолютно суперечать реальним справам. Як в принципі і прийнято у них в ФСБ.
Насамперед Пасічник задекларував свою вірність Мінськими угодами, після чого на минулому тижні в рази збільшилася активність бойовиків в зоні АТО саме на луганському напрямку. А над усіма підвідомчими Корнет будівлями "МВС ЛНР" вмить з'явилися державні прапори Росії. По-друге, Пасічник заявив, що не буде блокувати обмін полоненими, а в результаті як раз представники ОРЛО у Мінську почали вставляти додаткові палиці в колеса конкретного здійснення на практиці все обмінного процесу. До того ж саме в минулий понеділок в "МГБ ЛНР" гучно оголосили про те, що так званий "військовий суд ЛНР" засудив жителя Луганщини Антона Чмерука до 12 років позбавлення волі за звинуваченням в шпигунстві на користь української сторони".
Нарешті, Пасічник заспокоїв колаборантів, ніколи особливо вірних Теслярській, що ніякої "полювання на відьом" не буде. А вже у четвер новий в. о. генпрокурора ЛНР" Горенко оголосив, що його відомство" ініціює зняття недоторканності з низки депутатів парламенту", вина яких у вчиненні злочинів, за його словами, "буде доведена протягом двох-трьох днів". Мабуть, виключно для контролю над тим, щоб нові ФСБ-правителі не надто перестаралися в окупованому Луганську, Луб'янка відрядила з сусіднього Донецька свого свіжого наглядача — "головою МДБ ЛНР" став якийсь Антонов, який раніше служив "першим заступником голови МДБ ДНР".
Відразу ж виникли припущення, що за цією кадровою рокіровкою стояв то ватажок "дружній народної республіки" Захарченко, то його кремлівський куратор Сурков. Хоча така ротація цілком у стилі ФСБ, коли додатково доглядати за своїм кадром, а в даному випадку за "в. о. голови ЛНР" Пасічником, зазвичай призначається такий же гебіст, але не з місцевого, а з іншого і, можливо, навіть конкуруючого відділення цієї російської спецслужби. При цьому варто врахувати ще один факт: як сам Антонов, так і його колишній шеф, "глава МДБ ДНР" Павленко, ніколи не з'являлися на публіці, у відкритому доступі немає ні їх біографії, ні навіть фото, тільки — скріншоти "указів" Захарченко про їх призначення. Тому, швидше за все, прізвища Антонова і Павленко взагалі несправжні і за ними криються реальні громадяни Росії і кадрові співробітники ФСБ РФ. Що ж стосується Суркова і його підшефного Захарченко, то ні перший ні другий ніколи не мали і не мають ні найменшого впливу на нинішню вертикаль Луб'янки. Причому як в центрі, так і на місцях, в тому числі і в ОРДЛО.
Тяжке похмілля Захарченко
Щоб якось заспокоїти свої нерви, донецькі родичі Суркова — Прилепін (двоюрідний брат Суркова був одружений на сестрі Прілепіна) і Захарченко (Сурков — хрещений батько сина Захарченко, який народився два роки тому) — вирішили знайти зайвий привід випити. І швидко його знайшли у вигляді вінчання в донецькому центральному Спасо-Преображенському храмі Прілепіна зі своєю дружиною, з якою вони вже 20 років живуть у шлюбі і навіть мають чотирьох дітей. Тим не менше на оновлену весілля Прілепіна в Донецьку Захарченко прийшов з дорогими подарунками: "новому" чоловікові він вручив самовар, а його "нової" дружині — саморобний пістолет "Оплот". Скільки було випито після цього міцних напоїв, пропагандистські ресурси замовчують, але, мабуть, чимало.
Адже вже з похмілля у "генералісимуса ДНР" визрів новий "грандіозний військовий план" — йти в наступ прямо з окупованої Горлівки. "Немає межі досконалості", — бадьоро відрапортував Захарченко, правда, на цей раз не уточнивши, де планує завершити свій "наступ": чи в Києві, чи то у Львові, то в Берліні, то вже на Британських островах, як колись їм було обіцяно. Втім, за відомим твердженням його колеги-терориста Ходаковського, "Захарченко може командувати тільки своїми склянками на столі", що дуже схоже на реалії в ОРДО. Причому сам Ходаковський останнім часом знову став проявляти активність в інформпросторі і знову пропонувати свої послуги Луб'янці — мовляв, готовий хоч зараз очолити пряме правління ФСБ в ДНР. Майже так, як це зробив у ЛНР його колишній товариш по СБУ Пасічник, розхвалювати якого Ходаковський, до речі, продовжував весь минулий тиждень.
Віджимання Алчевського меткомбінату "чекістським кооперативом"
Поки навколо "луганського перевороту" стояв шум та гам, всесвітньо відома південноосетинська корпорація "Внешторгсервис" вирішила зміцнити свої бізнес-позиції на території окупованої Росією Донбасу шляхом банального віджимання ще одного заводу-гіганта — Алчевського металургійного комбінату. Як відомо, на початку року об'єктами такого "дружнього поглинання" на території ОРДЛО стали промислові активи переважно Ахметова, тепер же "Внешторгсервис" встановив "зовнішнє управління" над меткомбінатом в Алчевську, хоча його власником тільки з одного боку є український бізнесмен Сергій Тарута. Але з іншого — консорціум російських інвесторів на чолі з Олександром Катуніним. Саме з останньої причини дане підприємство окупанти до пори до часу і не чіпали, але, мабуть, у декого апетити стали непомірно рости вже під час їжі.
З подачі російських ЗМІ прийнято вважати, що цим дещо ким є втік з України в Москву младоолігарх Курченко. Звичайно, даний "вундеркінд" також залучений в "робочу схему", але на звичних права зіцголова, роль якого він успішно грав і в бізнесі "сім'ї" Януковича. А ось кінцеві бенефіціари "Внешторгсервиса" зовсім інші і мешкають в одному закритому для публіки дачному кооперативі. Але не під Пітером, де, як відомо, знаходиться знамените "Озеро", а в підмосковному селищі під символічною назвою Акулинино.
Справа в тому, що гендиректором "Внешторгсервиса" є громадянин Росії Пашков, колишній офіцер-підводник Тихоокеанського флоту, екс-мер Братська Іркутської області і колись перший віце-губернатор цієї ж області. А зайняв у свій час високу посаду в Іркутську Пашков під патронатом свого іркутського земляка, голови російської державної мегакорпорації "Ростех" і генерал-полковника Сергія Чемезова. Того самого, який в 1980-х працював з Путіним в НДР по лінії КДБ і навіть жив з ним в одному під'їзді.
В новітні часи Чемезов став одним з ініціаторів створення в Акулинино дачного кооперативу "Петровські сади", нині іменованого "некомерційним партнерством сприяння розвитку природоохоронної зони "Пори року". Там же він зараз проживає, у повній гармонії з навколишнім природоохоронною зоною ближнього Підмосков'я. Між іншим, одним з елітних сусідів Чемезова з чекістським "Порами року", яких предостатньо, є високопоставлений генерал-полковник ФСБ Бесіда. Саме останній нині є прямим куратором від Луб'янки всіх ОРДЛО. Як сказав би в цьому випадку кремлівський пропагандист Кисельов: "Збіг? Не думаю".
