Тупий і ще тупіший. Хто зможе вгамувати в Раді "хуліганів Коломойського"

Те, що деякі народні депутати з пропрезидентської партії дозволяють собі не соромитися у виразах, кажучи про своїх політичних соратників, мало кого дивує. Дивно скоріше те, що за "принижених і ображених" ніхто не заступається
Фото: УНІАН

До витівок трійці політичних "хуліганів Коломойського" в особі Олександра Дубинського, Максима Бужанського і Євгена Куницького в парламенті нинішнього скликання вже кілька звикли. Як і до того, що їх політична війна з однопартійцями, яких можна умовно назвати "реформаторами-соросятами" носить місцями приблатненно-дворовий характер такого підліткового спрямування. Набагато частіше, ніж стандартна політична критика в рамках загальних правил пристойності з вуст "хуліганів" звучать звичайні особисті образи в дусі "дебілів", "тупих овець" або навіть слівець дужче.

Зрозуміло, тон цього дискурсу задає особисто Ігор Валерійович, а його парламентські "орли" намагаються по можливості не відставати. Останнім часом на терені лихослів'я особливо відзначився Бужанський. Спочатку він продовжив тему "дебільності" міністра економіки Тимофія Мілованова, обізвавши за одне і весь Кабмін "парадом дебілів". А пізніше Бужанський проїхався і міністру культури Володимиру Бородянському, оскільки думка міністра про те, що Українську православну церкву Москвовського патріархату все ж варто було б перейменувати так, щоб її підпорядкованість РПЦ було видно прямо з назви.

Така позиція міністра, який хоч і непослідовно, але все ж намагається генерувати якісь проукраїнські ідеї, сподобатися шанувальнику "Російського світу", захиснику російської мови в школах і воспевателю подвигів Георгія Жукова Бужанскому не могло за визначенням. Так що Максиму Аркадійовичу довелося підкоригувати свій "табель про дебілізму", відвівши Бородянському в ньому місце вище, ніж у Мілованова. "Я, мабуть, вибачусь перед Миловановым. На тлі Бородянського він розумниця", - з'єхидничав Бужанський.

Тобто що виходить? Народний депутат від партії "Слуга народу" дозволяє собі публічно ображати міністрів, висунутих і призначених на посаду цією фракцією, при цьому сама фракція ніяк на подібні витівки не реагує. Не чути, щоб, наприклад, глава фракції Давид Арахамія вимагав від Бужанського і його товаришів вибачитися перед колегами і під страхом виключення з фракції більше такого не повторювати. Немає реакції і від рядових партійців зі спробами напоумити хамовитих соратників. Міг би навіть президент Зеленський, користуючись своїм авторитетом, закликати депутатів до коректності.

Більш того, навіть самі ображені зовсім не намагаються захистити свою зганьблену честь. Реакція Мілованова з спробою перевести ситуацію в дурну жарт, мовляв, я і не приховував ніколи, що дебіл, була б доречною для середніх класів загальноосвітньої школи, але ніяк не для вищого законодавчого органу і Кабінету міністрів.

Все виглядає так, ніби двом сотням депутатів від "Слуги народу" або наплювати на дотримання формальної поважності усередині владної команди та стиль спілкування в дусі Бужанського для них природний і звичний, або вони просто бояться накликати на себе гнів парламентських "хуліганів" і самим не стати "тупими вівцями".

Єдина спроба хоч якось відповісти Бужанскому була зафіксована ще в серпні. Нардеп Ганна Коваленко в одному з інтерв'ю заявила, що відчуває "непереборне бажання прострелити ногу" Бужанскому або Дубинскому, але тут же смикнула себе, мовляв, будемо "переконувати", тобто діяти добротою і ласкою. Переконання, як неважко помітити, працює у відношенні Бужанського і його соратників не дуже ефективно. А якісь інші виховні методи ніхто застосувати не вирішується. І це притому, що у "Слуги народу" вистачає депутатів, які не розділяють ні проросійські погляди Бужанського, ні стиль його спілкування з опонентами.

Дуже може бути, що парламентських "хуліганів" просто боятися. Бужанський, приміром, чоловік фізично добре розвинений, який явно провів чимало часу в тренажерці. До того ж і за словом в кишеню не полізе. Ну і, врешті-решт, він дружить з Андрієм Портновим, а значить, може і в суд подати, та заяву в ГБР написати. Так що вступати з ним конфлікт для колег по фракції може виявитися собі дорожче.

На прикладі згаданої вище Коваленко це добре видно. Варто було їй заїкнутися про бажання "прострелити ногу", як Бужанський тут же натякнув, що такі загрози, "не дай Бог, можуть стати основою для кримінального розслідування і непотрапляння до Ради", що зупинило всяку критику в "Слуги народу" на його адресу.

Не можна не згадати, що подібне хамську поведінку свого часу демонстрували депутати від Партії регіонів за часів президентства Януковича, які не соромилися своїм політичним опонентам навіть морди бити прямо на засіданнях Верховної Ради. Правда все це тривало лише до виборів 2012 року, коли в парламент пройшли опозиційні "Свобода" і УДАР. Перші були сильні ідейно, а серед других було багато сильних фізично людей. Як результат стиль спілкування регіоналів з опозицією помітно змінився.

У нинішньому скликанні парламенту справжніх буйних, крім самого Бужанського і його друзів, як-то замало, що навіть "старий кінь" Олег Ляшко знову має можливість повернути собі статус політичної зірки, влаштовуючи розборки з представниками "Слуг народу" в аеропорту. І якщо всередині "Слуги народу" найближчим часом не знайдеться людей із загостреним почуттям справедливості, "хулігани Коломойського" матимуть шанс повністю підпорядкувати волю фракції собі, остаточно знищивши авторитет і колег по партії, і Кабміну, і генпрокурора, і навіть президента Зеленського.