Безвихідь імені Путіна. Чому Китаю не потрібен російський газ (ІНФОГРАФІКА)
Сталеливарним заводам китайського Тяньшаня наказано на 50% скоротити виробництво на час опалювального сезону, що триває з листопада по березень. Обмеження на виробництво металургійної продукції вступили в силу у двох десятках інших міст північно-східної провінції Хебей - найбільшого промислового регіону. Введений ліміт спричинить за собою скорочення вироблення сталі на 20 млн т (7,5% річного виробництва в КНР) в одному тільки Тяньшане, що забезпечує 11% загального обсягу виробництва сталі в країні. Також, за даними Merill Lynch, із-за зимових лімітів Китай недоотримає 40 тис. т алюмінію в 2017 р.
Самообмеження, за задумом китайського уряду, повинні не допустити повторення екологічної катастрофи січня-лютого поточного року, коли отруйний смог накрив найбільші промислові міста країни.
Тоді з-за низької температури вугільні ТЕЦ працювали на повну потужність, і в сукупності з викидами працювали в штатному режимі промислових підприємств, рівень забруднення повітря в кілька разів перевищив допустимі норми на території з населенням більш 200 млн осіб.
Китай відреагував швидко. Вже в квітні було оголошено про запуск програми "2+26", в рамках якої до настання поточного опалювального сезону були проінспектовані всі індустріальні об'єкти, що використовують вугілля в Пекіні, Тяньшане і 26 містах північного сходу країни. Перевірку проводили 5600 інспекторів.
Тяньшанские об'єкти інспектував особисто міністр екології Чен Жининг, оскільки спочатку меткомбінати міста з мовчазного схвалення місцевої влади вирішили зшахраювати і спотворили звіти про підготовку до скорочення виробництва. Конфлікт вирішили вельми оригінальним чином: скорочення вироблення стали буде відбуватися за рахунок зупинки невеликих і середніх підприємств. Як повідомляє Financial Times, це буде сприяти подальшій консолідації сталеливарної галузі. Підприємства, які не пережили зиму, будуть поглинені великими державними конгломератами, чиє стабільний фінансовий стан дозволяє безболісно скорочувати виробництво навіть у значних обсягах.
Жорсткі обмежувальні заходи мають на 22% зменшити концентрацію твердих частинок в повітрі великих промислових мегаполісів північного сходу в зимовий період.
Щоб досягти поставленого завдання, необхідно зменшити споживання вугілля в регіоні на 30%.
Обмеження металургійного виробництва - не єдиний метод боротьби за "чисте небо", як називає китайське керівництво комплекс заходів по скороченню шкідливих викидів в атмосферу. За останні три місяці закрито понад 2 тис. вугільних котелень, які працювали на низькоякісному вугіллі. Тільки в районі Пекіна в цьому році припинили роботу 500 котелень. Більшість з них буде переобладнано під роботу на вугіллі високої якості або на газі. Саме природний газ у найближчі кілька років має замінити вугілля в енерго - та теплогенерації.
Ставка на газ
Китаю знадобиться додатково 110 млрд кубометрів природного газу, щоб протягом наступних трьох років повністю виключити низькоякісне вугілля з промисловості, енерго - і теплогенерації. За даними енергокомпанії PetroChina, внутрішнє споживання газу в 2017 р. збільшиться на 15% (30 млрд куб. м) порівняно з минулим роком - до 235,8 млрд куб. м. Це абсолютний рекорд для КНР. Частка природного газу в енергобалансі країни буде збільшена майже вдвічі в період 2016-2020 рр. - з 5,9 до 10% (340 млрд куб. м). Американське Energy Information Administration (EIA) в осінньому звіті про стан і перспективи глобального енергоринку прогнозує, що до 2040 р. на частку Китаю доведеться чверть від загального обсягу споживаного газу в світі. До цього часу лише США будуть спалювати більше газу, ніж КНР.
Але у Китаю недостатньо розробляються внутрішніх резервів, аби задовольнити зростаючу потребу в газі. При існуючих темпах нарощування видобутку до 2020 р. країна буде в змозі покрити лише дві третини попиту (220 млрд куб. м). Ще 120 млрд кубометрів доведеться імпортувати.
Половину цього обсягу вдасться забезпечити за рахунок наповнення існуючих газопроводів і введення в експлуатацію нових.
На сьогоднішній день функціонують чотири газопроводу, за яким Китай імпортує газ, і всі вони йдуть з країн Центральної Азії. За даними на кінець жовтня, з початку року з Туркменістану, Казахстану та Узбекистану було імпортовано 32 млрд куб. м, що на 13,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Встановлені пропускні потужності центральноазіатських газопроводів становлять 85 млрд куб. м в рік, так що, як кажуть, є куди рости. Китайське уряд включив газотранспортну інфраструктуру в ініціативу "Один пояс, один шлях", що відкриває доступ до багатомільярдних госинвестициям в проекти з транспортування та видобутку газу в країнах Центральної Азії.
Це гарна новина насамперед для Казахстану та Узбекистану, які отримали можливість реалізовувати внутрішні газові проекти за рахунок китайських інвестицій.
У грудні 2019 р. "Газпром" планує введення в експлуатацію газопроводу "Сила Сибіру" з пропускною здатністю 38 млрд куб. м. Але Китай на час заморозив переговори по двом іншим російським газотранспортних проектів - "Сила Сибіру-2" і газопроводу з Сахаліну, які дали б додатково 40 млрд куб. м. Пекін втрачає інтерес до російських проектів, оскільки на ринку виникла гідна альтернатива - скраплений газ.
Зріджена китайська революція
За останні три роки китайський уряд змінив правила роботи на внутрішньому газовому ринку, роблячи акцент на розширення доступу до нього незалежних та іноземних компаній. Лібералізація повинна спровокувати зростання конкуренції з боку постачальників і, як наслідок, привести до зниження цін на газ на спотовому ринку.
Передбачається, що ціна на спотовому ринку в середньому в два рази нижче, ніж ціни, пропоновані держкомпаніями. Низька ціна газу і знизить ціну на електрику, більша частина якого генерується на вугільних електростанціях. В одній лише провінції Хебей 70% генерації забезпечується вугіллям.
Зараз незалежні компанії активно закачують скраплений газ у власні сховища, щоб встигнути продати його поточної зими. Функціонують вже три приватних терміналу для імпортного скрапленого газу і ще три знаходяться на стадії будівництва. Державні енергокомпанії експлуатують 12 терміналів, але закачується в них скраплений газ закуповується за фіксованими цінами довгострокових контрактів.
За даними китайської Комісії національного розвитку і реформ, загальний обсяг імпорту скрапленого газу складе 100 млн т в 2020 р. (в 2015-му було 43,8 млн т). За перше півріччя 2017 р. Китай імпортував 15,9 млн т зрідженого газу в основному з Катару та Австралії.
Це на 39% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Американське видання Forbes прогнозує, що до 2022 р. США стануть найбільшим постачальником зрідженого газу в Китай, так як Катар вже наблизився до максимального межі своїх експортних можливостей, а в Австралії зростає внутрішній попит на ресурс, що обмежить можливості збільшення експорту.
На сьогоднішній день на частку США припадає 7% від загального обсягу імпортованого в Китай скрапленого газу, який продається виключно на спотовому ринку.
Австралійське інформагентство АВС підрахувало, що у своєму тригодинному виступі на останньому з'їзді Компартії КНР Сі Цзіньпін вимовляв слово "екологія", частіше, ніж слово "економіка". Чисте повітря стає головним пріоритетом Китаю, і країна змінює структуру енергетики, промисловості і економіки в цілому, щоб китайці більше ніколи не бачили чорного від вугільної кіптяви снігу і забули про респіраторах.