Тука із Фейсбука. Коли перший заступник міністра припинить поводитися як останній блогер
Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука на високих посадах уже другий рік, але, здається, і досі не усвідомлює усю вагу свого слова як офіційного представника влади.
За ці півтора роки занадто сильний потяг до публічності зіграв з паном Тукою уже не один злий жарт ще в часи його губернаторства на Луганщині, тим не менше, заступник міністра примудрився вляпатися в чергову неприємну історію у "Фейсбуці".
В неділю, 2 жовтня, урядовець вирішив повідомити громадськості про страшну "зраду". Мовляв СБУ у селиші Гранітне "кришує" контрабандистів, зі стріляниною та пораненими:
Можна собі уявити, яку картину намалювали собі читачі цього туківського репосту. А фантазії тут було де розгулятися, адже так до кінця і не зрозуміло, хто саме стріляв - контрабандисти, сепаратисти чи навіть СБУшники. До того ж українцям з загостреним почуттям зради тільки дай привід покричати про те, як СБУ чи інші силовики щось там незаконне "кришують". То ж не дивно, що повідомлення Туки одразу ж розлетілося по новинних сайтах.
Але, як часто уже траплялося, масштаби зради, як і взагалі наявність такої були дещо перебільшені. І дуже скоро Туці довелося, по-перше, усе спростовувати, а по-друге, вибачатися за дезінформацію. Спочатку Тука додав до попереднього посту слово "фейк", а вже потім розходився виправдовуватися:
Але і вибачень Туці виявилося замало. Наступним своїм постом він вирішив подокоряти "зрадофілам", яких сам і спровокував.
Здавалося б крапки над "і" розставлені, і історія більше не потребує пояснень, але Тука і тут не знітився і спробував докопатися, а хто ж був першоджерелом зради. Як виявилося, це був дуже шанований офіцер, якого просто-напросто неправильно зрозуміли. ПРи нагоді Тука ще раз вибачився перед працівниками СБУ.
Ось такий в підсумку вийшов мелодраматичний бойовик з елементами самоаналізу та мелодрами.
Яка ж має бути підсумкова мораль цього сюжету для простих українців, журналістів та персонально Георгія Туки?
Всім нам варто б тримати під контролем своє почуття зради, цілком природньо загострене під час війни. Психологічна напруга, в якій перманентно перебуває пересічний українець протягом останніх двох років, не найкращий помічник для аналізу ситуації та правильних висновків. Ця істина, здавалося б більш ніж очевидна та проста для розуміння, але цим розумінням дуже непросто користуватися в практичному житті.
Що ж стосується журналістів, то вони уже не в перше переконалися, що сприймати "фейсбучні" одкровення заступника міністра Туки треба дуже і дуже обережно.
А сам Тука мав би вкотре пересвідчитися, що його нинішня посада (як, власне, і попередня), хоча й потребує високого рівня публічності, все ж накладає серйозну відповідальність на роботу з інформацією. Емоційні пости у "Фейсбуці" з використанням неперевіреної та сумнівної інформації якщо і припустимі, то для пересічних блогерів, "зради" від яких не надто збуджують громадськість саме через "пересічність" ньюсмейкерів, а не для високопосадовців, кожне слово яких має апріорі значно більшу вагу. І хоча попередні казуси з "Фейсбуком" Туку, схоже, нічому не навчили, є надія, що хоча б після цього разу Тука врешті припинить лякати людей, як останній блогер.
