Церковний реванш. Московська патріархія планує відвоювати втрачене ПЦУ
Як і заявляв головний провайдер московського православ'я в Україні, нардеп від "Опоблока" Вадим Новинський, Окружний адміністративний суд Києва задовольнив заяву Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) про забезпечення позову по справі про скасування наказу Міністерства культури України, згідно з якою згадана конфесія повинна внести зміни в свою офіційну назву і подати ці зміни на реєстрацію до 26 квітня 2019. Простіше кажучи, перейменовуватися на РПЦ (У) моспатриархия поки не має. Суд ухвалив таке рішення "з огляду на те, що невжиття таких заходів може суттєво ускладнити або зробити неможливим відновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача". До участі у справі в якості третіх осіб судом було залучено 265 релігійних організацій - представників УПЦ МП.
Про це говориться на сайті суду, відомого і іншими своїми скандальними рішеннями про незаконність націоналізації "Приватбанку", зупинці конкурсу на зайняття посади голови Державної митної служби, заборону призначати членів Вищої ради правосуддя за президентською квотою. Раніше цей суд скасував заборону серіалу "Свати", продюсером якого є Володимир Зеленський, і дозволив в'їзд в Україну російському акторові Федору Добронравову. Також судді дозволили в'їжджати в Україну російського політтехнолога Ігоря Шувалова, задовольнили позов нардепа від "Радикальної партії" Ігоря Мосійчука і відсторонили від роботи в. о. міністра охорони здоров'я Уляну Супрун...
Що за закон оскаржують
Що ж оскаржують в Окружному адміністративному суді московські попи? 20 грудня минулого року Верховна Рада україни 240 голосами (31 депутат голосував проти, з них 27 від фракції "Опозиційний блок") прийняла закон № 2662 "Про внесення зміни до статті 12 Закону України" Про свободу совісті та релігійні організації "щодо назви релігійних організацій ( об'єднань), які входять в структуру (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнано таким, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України". Він зобов'язує змінити назву таких релігійних організацій в Україні. Єдиною країною, яка визнана законом здійснила військову агресію проти України і тимчасово окупувала частину території України, є Російська Федерація.
В законі є три ознаки належності до релігійної організації до церкви країни-агресора. Це посилання на підпорядкування такої церкви в статуті, зобов'язання виконувати структурами в Україні рішення церкви, центр якої розташований в країні-агресора, а також обов'язкове входження представників релігійної організації України в органи церкви, центр якої знаходиться в країни-агресора. Закон вимагає наявність хоча б одного з них. Тому саме УПЦ МП згідно з цим законом має змінити свою назву на відповідну реаліям, скажімо, Російська православна церква в Україні. З моменту вступу закону в силу релігійні організації будуть мати чотири місяці для зміни назви, інакше положення їх статуту щодо назви автоматично втратять силу. Українська православна церква Московського патріархату там прямо не згадується, але фактично мова йде саме про неї. Закон був опублікований в "Голосі України" 26 грудня 2018 року, тобто до 26 квітня УПЦ МП повинна була змінити свою назву.
І це вкрай не подобається керівництву філії московської церкви в Україні. В день прийняття закону голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП архієпископ Климент (Вечеря) сказав "BBC Україна", що ця церква свою назву міняти не буде.
Голова юридичного відділу УПЦ МП Олександр Бахов заявляв, що прийнятий Радою закон не відповідає Конституції України і з точки зору міжнародного права є "втручанням у внутрішні справи релігійної групи". Тому він буде оскаржений у Конституційному суді
І ось УПЦ МП пішла в обіцяне контрнаступ. Конституційний суд повідомив, що відкрив провадження за поданням 49 народних депутатів про неконституційність закону про перейменування УПЦ МП. 49 нардепів звернулися в КСУ ще 18 січня 2019 р. Уповноваженими є депутати від "Опозиційного блоку" Вадим Новинський, Олександр Долженко Василь Німченко. Депутати вважають, що в оспорюваному ними законі порушені конституційні права громадян, а саме право на свободу світогляду і віросповідання в розрізі права на безперешкодне ведення релігійної діяльності.
КСУ може розглядати це подання швидко чи довго - терміни залежать від волі суддів і політичної кон'юнктури.
Що змінює рішення Окружного адмінсуду
Воно припиняє розпорядження Міністерства культури, яке 26 січня цього року оприлюднив у газеті "Урядовий кур'єр" перелік релігійних організацій, яким необхідно внести зміни до свого статуту щодо назв організацій. Першою в цьому списку, складеному за результатами релігієзнавчої експертизи, зазначена УПЦ МП. Її і ряд інших дрібних релігійних організацій зобов'язали протягом трьох місяців внести до статутів та подати їх на реєстрацію. Термін закінчується 26 квітня.
Привертає увагу і час, коли винесено це рішення. Буквально після президентських виборів, коли ще навіть не пройшов інавгурацію новий глава держави, судді оперативно перевзулися в повітрі і почали задовольняти запити представників режиму Віктора Януковича і відвертих прихильників розвороту курсу України в напрямку Москви.
Як і прогнозувалося, з зміною світської влади для Православної церкви України, схоже, настають непрості часи. Адже скасування необхідності перейменувати УПЦ МП лише тактична мета "Новинського" та його однодумців. Стратегічні наміри значно більш глобальні - вони хочуть взагалі зупинити процес розвитку українського незалежного від Кремля православ'я. У тому числі показавши тим священикам, єпископам і громадам, які вже перейшли до автокефальної церкви, що держава вже не буде захищати їх права так, як це було за часів президента Порошенко.
Нагадаємо, перехід парафій Української православної церкви Московського патріархату почався після створення на Об'єднавчому соборі 15 грудня 2018 Православної церкви України (ПЦУ). Механізм переходу встановлений Верховною Радою у прийнятому 17 січня 2019 законі №2673. З 15 грудня 2018 більше п'ятисот релігійних громад та монастирів перейшли з УПЦ МП в ПЦУ. Але перед виборами президента цей процес помітно загальмував - очевидно, громади чекають, чи не станеться зі зміною влади і переорієнтації політики держави в церковному питанні.
І тут важлива позиція нового глави держави. Розуміючи це, до Володимиру Зеленському з нагоди його обрання президентом звернувся Святіший Патріарх Української православної церкви Філарет. У привітанні, опублікованому на сторінці Патріарха в Фейсбук, Філарет нагадав, що "в день інавгурації Господь покладе на Вас велику відповідальність за долю кожного громадянина і країни в цілому". Висловив надію, що Зеленський продовжить проєвропейський та євроатлантичний курс України. І запевнив, що ПЦУ і як Патріарх Філарет готовий допомагати у цьому.
Безпосередньо про церковних питаннях у привітанні нічого не сказано. І це досить тонке і дипломатично зважене рішення. Адже інше могло бути розцінено як командою нового президента, так і в Києво-Печерській лаврі як примус до дружби і тиск. А так Філарет лише нагадав про рамки, за які небажано виходити майбутньому главі держави і запропонував підтримку національної церкви.
Варто спостерігати, як відреагують на це послання в таборі Зеленського. Досі ми чули від його представників лише про намір "винести за дужки" все коло гуманітарної проблематики - мову, віру тощо. Але так не буде. І не тільки тому, що ці питання об'єктивно важливі для формування державної нації. А хоча б з тієї причини, що їм приділяє велике значення Кремль. І руками п'ятої колони вже почав активно повертати втрачені (як вони сподіваються, тимчасово) під час президентства Порошенко стратегічні позиції.
Якщо президент Зеленський буде ігнорувати гуманітарні питання, то наткнеться на опір принаймні тієї чверті виборців, які віддали свої голоси за кандидата, який став другим. Від нього зажадають належної відповіді на активізацію "партії друзів Кремля". А останні зупинятися з власної волі точно не збираються. Їх вгамує апетити тільки принципова позиція державної влади. І тут залишається відкритим питання: чи готовий до цього виклику Зеленський, світоглядна позиція якого залишається таємницею через відсутність публічної комунікації з виборцями.
Автор: Ігор Петренко
