Дешеві кредити і 7%-й ріст ВВП. Які обіцянки зможе або не зможе виконати прем'єр Гончарук
Обраний головною Кабміну Олексій Гончарук, виступаючи перед депутатами, вказав на основні проблеми України - корупцію і бідність. І заявив: у новому уряді красти не будуть. При цьому новий прем'єр вважає, що всі біди України вирішуються економічним зростанням. Відповідно, пріоритетним завданням для нового Кабміну він вважає зростання ВВП щонайменше на 5-7% в рік. Іпотека в гривні під 12-13%, дешеві кредити для бізнесу, нові робочі місця - це неповний перелік того, що пообіцяв прем'єр вже протягом найближчого року.
Але не тільки. У переліку обіцянок - підписання нової програми з МВФ і кінець свавілля монополій. Щоб отримати можливість брати кредити під не надто високі відсотки, Гончарук має намір поліпшити кредитний рейтинг країни, чого в першу чергу повинно посприяти укладення нової програми співпраці з МВФ. "Через кілька тижнів у Києві буде місія МВФ, з якою ми будемо вести переговори щодо нової 3-4-річної програми співпраці", - сказав прем'єр з парламентської трибуни. (Нагадаємо, що недавно в Нацбанку заявили, що Україні слід укласти нову довгострокову програму співпраці з МВФ на загальну суму в $5-10 млрд.)
Також, на думку Гончарука, вже в цьому році у нього може вийти знизити відсоткову ставку за кредитами. Це в свою чергу дозволить стимулювати будівництво та промисловість.
Наступним кроком прем'єра щодо поліпшення економіки буде боротьба з нездоровою конкуренцією. "Залізницю, обленерго, облгази і т. п. не можна використовувати для отримання надприбутків за рахунок інших. Це означає, що енергоринки та інфраструктура - це сфери, де пріоритетно повинна бути забезпечена конкуренція", - пояснив своє бачення Гончарук. На його думку, ринкові умови повинні зменшити комунальні тарифи, завдяки чому люди будуть платити менше.
Ще одна обіцянка - швидка зміна законодавства. Гончарук розраховує, що нова Верховна Рада в найближчі місяці прийме всі запропоновані прем'єром закони. "Я не бачу ніяких підстав не прийняти в цьому році всі необхідні структурні законопроекти, а потім у наступному році працювати над їх імплементацією", - озвучив він свої плани. Це 37 законопроектів, названі ним "першими кроками Кабміну щодо наведення порядку в країні". "Там є пропозиції щодо вдосконалення оренди державного майна, державних закупівель ...", - уточнив прем'єр.
Остання обіцянка - традиційне для України: вже у цьому році Гончарук зі своєю командою планує очистити від корупції фіскальну службу, навести порядок з податковим адмініструванням. "Я розраховую, що до кінця року ми забудемо про контрабанду як про системне явище", - сподівається прем'єр.
Алгоритм такий: в найближчий місяць буде проведено аналіз діяльності урядових відомств, за його результатами буде прийматися рішення про звільнення неефективних керівників.
Ми попросили експертів "ДС" висловити свою думку чи вийде у Олексія Гончарука виконати все обіцяне. Або через рік ми почуємо від нього мова з поясненнями, чому не вийшло...
Старший аналітик фінансової компанії "Альпарі" Вадим Иосуб:
- Олексій Гончарук почне роботу в кріслі прем'єра в дуже комфортній ситуації. Зараз немає звичних політичних суперечностей між Верховною Радою, Кабміном і Офісом президента, вони дотримуються одних поглядів і діють в одній упряжці.
Це суттєво полегшить проведення реформ. Багато з них вимагають лише політичної волі (а не значних ресурсів), а вона, схоже, є. Це стосується і демонополізації економіки, і узгодження нової програми реформ з МВФ.
Особняком коштує обіцянка значно знизити відсотки за кредитами та іпотекою. Це Сфера швидше НБУ, ніж уряду. І не можна знизити відсотки просто так, вольовим рішенням. Це можливо лише за помітним зниженням інфляції. Буде істотне уповільнення інфляції - буде зниження ставок, ні - ні.
Фінансовий аналітик Олексій Кущ:
- Не хотілося б тут розганяти "зрадофильство", але я думаю, що у нього нічого не вийде. Тому що більшість з переліченого насправді не належить до компетенції прем'єра. Прем'єр-міністр, на мій погляд, повинен говорити про створення якісної середовища для бізнесу, про створення нормальних умов для конкуренції і залучення в країну інвестицій. Повинен був говорити про економічну моделі.
А, наприклад, якщо ми беремо кредити і процентну ставку по кредитах, то це взагалі не в компетенції уряду, це виключні повноваження Національного банку. Він регулює розмір облікової ставки - базовий орієнтир для цін на гроші. Якщо ми говоримо, скажімо, про дерегуляцію, то це більше до парламенту. Постановами Кабміну її теж можна проводити, але "кістяк" дерегуляції повинен йти від парламенту.
Ну а співпраця з МВФ - це взагалі не мета, це інструмент, який може допомогти досягти якоїсь мети. А ось якої мети? Поки з озвученого більш-менш реальною виглядає тема обіцяного зростання на 5-7%. Єдиний мінус - не було озвучено, яка економічна модель буде реалізована у найближчі роки, не була озвучена дорожня карта, не були названі точки капіталізації економіки.
Я думаю, такий набір обіцянок був озвучений не випадково: по кожному з них потім можна знайти пояснення, чому воно не виконано. Наприклад, зрив програми кредитування можна буде списати на НБУ, дерегуляцію - на законодавчі перепони і т. д.
Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовский:
- Я відразу хочу сказати, що мені персона нового прем'єра дуже подобається - це професійна людина, яка добре знає свою справу. Хоча у нього немає досвіду управління якимись державними підприємствами, у нього є потенціал для того, щоб стати успішним прем'єром.
З приводу його обіцянок - я вважаю, що пріоритети розставлені правильно. Проблеми - це не тільки ті регуляторні бар'єри, які сьогодні є, або нестача інвестиційних ресурсів. Це те, що сьогоднішні відсотки за кредитами завеликі і для підприємств, і для громадян.
Правильно поставлене питання і щодо рівних умов господарювання, з приводу монополій. Дві головні проблеми - це олігархи і монополії. Причому монополії як приватні (ДТЕК), так і державні ("Нафтогаз", "Укрспирт"). Є, звичайно, і природні монополії - такі як облгази. Але тут вже постає питання тарифного регулювання та контролю за тим, щоб вони не зловживали своїм монопольним становищем на ринку.
Ось тільки все це за півроку реалізувати неможливо. Треба розібратися з дуже різними питаннями з самих різних сфер діяльності. Наприклад, боротьба з контрабандою складається з двох складових: дій правоохоронних органів і законодавчих норм, умов недофінансування фіскальних органів і т. д.
Ще один важливий момент - приватизація. Попереднім Кабміном вона гальмувалась штучно. Наприклад, Одеський припортовий завод не був приватизований, незважаючи на інтерес іноземних партнерів.
Директор Інституту вільної економіки Михайло Чернишов:
- На запитання "що вийде, а що ні" можна відповісти по-різному. Все залежить від критерію вийшло-не вийшло. З формальної точки зору (з точки зору уряду) все вийде. З точки зору поліпшення якості життя людей, змін в позитивну сторону очікувати не доводиться.
По пунктах можна сказати наступне: поліпшити імідж України - це взагалі не мета. Неможливо об'єктивно оцінити, досягнута вона чи ні. Уряд завжди може знайти якийсь рейтинг, де Україна перемістилася на пару пунктів вгору, а інші рейтинги (показують негативну динаміку) неважко замовчати або оголосити неважливими.
А головне, що це покращення іміджу України дасть живуть в ній людям? Особливо якщо виявиться, що це буде досягнуто за рахунок зростання податкової бази, посилення державного контролю за громадянами, підвищенням ціни на газ і комунальні послуги.
Що стосується отримання державою дешевих кредитів - швидше за все, отримають. Завжди можна домовитися про якомусь незначному зниженні вартості кредитів (якщо влада захоче показати народу виконання цього пункту обіцянок). Тим більше, що завжди можна приховати, ніж поступилася Україна в обмін на таке "зниження вартості кредитних коштів.
Але знову ж таки, отримання цих кредитів ніяк не відіб'ється на життєвому рівні населення. Це кредити не для населення. Це кредити для держапарату - гроші, які дозволять їм якомога довше протриматися при владі. Ніколи ще кредити МВФ не підвищували життєвого рівня людей.
Що стосується обіцянки знизити відсотки за кредитами для населення (очевидно, за рахунок державних грошових інтервенцій), то це свідчення повного незнання економічних законів. Все, до чого призведуть подібні дії, це до збагачення людей влади і компаній у влади; до зниження рівня життя всіх інших жителів України і до чергового економічної кризи в осяжному майбутньому. Але не виключено, що влада знає про наслідки подібних дій. Тому що перша категорія наслідків - збагачення влади - їх дуже влаштує.
Що стосується обіцянок посилити боротьбу з монополіями, то тут взагалі незрозуміло, що пропонується. Але використання термінів "нездорова конкуренція" і "надприбуток" дуже лякає. Якщо вони дійсно будуть боротися з цими міфічними явищами, то монополізація економіки України тільки посилиться.
Держава в принципі не в змозі боротися з монополіями. З однієї простої причини - єдиним джерелом і причиною існування монополій є держрегулювання економіки. Я вже не кажу, що держава сама є супермонополией. Тому боротьба з монополіями повинна полягати не в створенні нових нормативних актів, а у скасуванні існуючих, в скасування державного регулювання. І в першу чергу необхідно скасувати антимонопольне законодавство і ліквідувати Антимонопольний Комітет України. Але держава на це ніколи не піде. Тому всі їхні запевнення про нещадну боротьбу з монополіями - порожні слова.
Все, що ми можемо отримати в результаті такої "боротьби" з монополіями, це перехід монопольних підприємств з рук колишньої влади в руки нової влади. І попутно (під виглядом боротьби з монополіями) буде знищуватися і захоплюватися незалежний великий і середній бізнес.
Якщо говорити про обіцянку прийняти 37 законів, то тут все просто. Цьому нічого не заважає. Можна прийняти навіть 370 законів. Питання - навіщо? Знову поставлю банально простий, але архіважливе питання: "Що покращиться від цього в житті людей?" Практика всіх років незалежності України показує, що кожен новий закон тільки ускладнює життя людей.
Що стосується тотальних кадрових чисток, то тут все просто. Як же без кадрових чисток? Природно, потрібно скрізь посадити своїх людей. У цьому нова влада нічим не відрізняється від попередньої і від будь-якої іншої влади. Як, власне, вона нічим не відрізняється від будь-якої іншої влади і у всіх вище перерахованих обіцянки й наміри.
Щоб додати трохи оптимізму в намальовану мною, мабуть, кілька песимістичну картину, скажу, що життєвий рівень людей, незважаючи ні на що, буде продовжувати підвищуватися. Як це відбувалося і всі попередні роки. Але відбуватися це буде не завдяки запланованим дій уряду, а всупереч їм. У тому сенсі, що без втручання уряду в життя людей добробут людей зростав би ще швидше.
