Ціна корисних ідіотів. Як Росія заганяє Україну в самоблокаду

Зараз ми бачимо вже третій напрямок блокади. Спочатку блокувалися вантажопотоки в і з ОРДЛО, потім було оголошено про намір блокувати торгівлю України з РФ, а тепер до них додалася блокада "дочок" російських банків в Україні.

Можна довго обговорювати, якими намірами керувалися організатори цих акцій і якими почуттями виконані рядові учасники блокад. Напевно, наміри, як і почуття, могли бути самі різні. Але зараз важливо інше. Є серйозні підстави вважати, що головним диригентом усіх цих акцій стала (якщо не була спочатку) Росія.

Невипадкова поспіх

Візьмемо останню акцію, тобто блокаду банків. Фактично старт цієї акції оголосило РИА "Новости", що оприлюднив 7 березня повідомлення про те, що Сбербанк РФ "з 7 березня почав обслуговувати громадян за паспортами самопроголошених Донецької та Луганської народних республік". Агентство заявило, що йому про це повідомили в прес-службі Ощадбанку, і навіть призвело цитату. "На сьогоднішній день Ощадбанк готовий до обслуговування осіб, які звернулися із паспортами ДНР і ЛНР, у всіх філіях банку", — повідомили в прес-службі банку, за твердженням РИА "Новости". Ось тільки на сайті банку такого повідомлення не з'явилося досі. Тобто, незалежно від того, чи достовірна ця інформація чи ні, фактом залишається те, що вона була вкинута російським державним інформагентством, регулярно виконують антиукраїнські замовлення Кремля.

Реакція офіційного Києва була швидкою і жорсткою. В той же день, 7 березня, Нацбанк України повідомив: "У разі підтвердження цієї інформації, НБУ буде ініціювати перед РНБО питання про застосування санкцій до дочірнього банку Сбербанку Росії в Україні – ПАТ "Ощадбанк". 10 березня на засіданні Кабміну прем'єр Володимир Гройсман заявив: "Я розмовляв з президентом і главою НБУ. Робота по перевірці інформації ведеться. Якщо підтвердиться, то НБУ, РНБО і президент візьмуть всі рішення, і вони будуть адекватними. Все, що потрібно буде від уряду, – тут ми всі єдині, ми відреагуємо на ці речі".

Однак саме такий розвиток подій не влаштовував тих, хто вважав необхідним поспішити і зірвати роботу ПАТ "Ощадбанк" незаконним способом, до рішення РНБО. 11-12 березня в ряді міст "невідомі залили монтажною піною банкомати "дочок" російських банків, про що радісно повідомила партія Андрія Білецького "Національний корпус", яка підкреслить, що вона "підтримує цю ініціативу". А 13 березня та ж партія, вже не ховаючись за "невідомими", замурувала бетонними блоками відділення ПАТ "Ощадбанк" на Золотих воротах у Києві.

Кремлівські розрахунки

Таку ж нездоланну тягу поспішити відчували і ті, хто організував блокаду залізничного сполучення з Росією 4 березня в Конотопі Сумської області і 12 березня у Куп'янську Харківської області. Хоча місцеві жителі швидко зірвали ці акції, але факти перешкоджання вантажопотоків, можна не сумніватися, встигли запротоколювати в Росії. Дуже схоже на те, що час для цих акцій було підібрано спеціально, щоб послабити позиції України в транзитному суперечці з РФ у Світовій організації торгівлі.

Справа в тому, що місяць тому, 9 лютого, Україна направила в СОТ вимога про створення Групи експертів у рамках справи про неодноразові обмеження транзиту з території України через територію РФ у треті країни. 20 лютого Україна виступила з цією ж вимогою на засіданні Органу з вирішення спорів СОТ. Створення Групи експертів необхідно за процедурою – для розгляду справи по суті. "На наступному засіданні Органу з вирішення спорів СОТ, – стверджує заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська, – буде прийнято рішення про створення Групи експертів, незалежно від позиції РФ". І якраз тепер у Росії завдяки "блокираторам" з'являються аргументи проти України.

Втім, ціна питання не зводиться до одного лише цього спору. Кремль поспішає використовувати залежність ЄС від російських поставок, поки ця залежність не ослабла вкінець. Нагадаємо, що вже в поточному кварталі має розпочатися будівництво компресорних станцій Трансадріатичного газопроводу (Trans-Adriatic pipeline, TAP). Прокладання морської ділянки ТАР (по дну Адріатичного моря) намічена на 2018-2019 роках І вже з початку 2020 р. Греція та Італія будуть отримувати газ з азербайджанського родовища "Шах-Деніз", що зробить зайвими газпромівські проекти "Південний потік" і "Турецький потік". У свою чергу, Польща зуміла, як мінімум, на рік зупинити реалізацію ще одного проекту "Газпрому" в обхід України – "Північного потоку".

Україна тим часом досягла успіхів у диверсифікації джерел постачання палива для АЕС. У 2016 р. було здійснено 13 поставок ядерного палива, з них 4 – від компанії Westinghouse. У нинішньому році паливо Westinghouse планується завантажити в активні зони трьох з шести енергоблоків Запорізької АЕС (це найбільша атомна станція не тільки в Україні, а й у всій Європі).

Коротше кажучи, ще буквально два-три роки – і Росія позбудеться своїх головних інструментів економічного шантажу. Тому Кремлю саме зараз потрібно представити Україну перед ЄС і всім світом в ролі божевільною, яка хоче залишитися без газу та електроенергії, аби насолити Росії.

У самому справі, якщо реалізувати гасло "блокади торгівлі з окупантом", то треба відмовитися і від головної статті української торгівлі з РФ - послуг з транзиту російського газу в Європу.

З тих $6,7 млрд, які ми заробили в минулому році на експорті в РФ, $2,6 млрд – це оплата за транзит трубопроводами. Якщо ми заблокуємо цей транзит, ЄС відразу ж розблокує "Північний потік". А ми просто залишимося і без грошей за транзит, і, що ще страшніше, взагалі без газу (ЄС ділитися з нами вже, звичайно, не буде) і притому без російських твелів для АЕС, в силу все тієї ж "блокади торгівлі з окупантом".

Тут не зайве згадати ще два гасла, популярних у прихильників блокади, – про негайний розрив дипвідносин з РФ і про денонсацію договору про дружбу з РФ. Кремль спить і бачить, щоб Україна сама, своїми руками зробила це: дала Росії підстава припинити виконання економічних договорів і контрактів (у т. ч. і по транзиту, і за твэлам, і з постачання добрив для українських агрофірм) і зняла з Росії зобов'язання за договором про дружбу, стаття 2 якого свідчить, що сторони поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів". Після такого кроку судитися з Росією буде набагато складніше.

Сомалійська прірву

Звичайно, Кремль у цих своїх розрахунках не покладається на нинішню українську владу. Від президента, уряду, силових органів України він чекає іншого – непоправних помилок. І не просто чекає, а активно роздуває і розпалює в Україні конфлікти між владою і народом.

Згадаймо указ Путіна про визнання в РФ документів фейкових республік, що вийшов як би у відповідь на блокаду економічних зв'язків з ОРДЛО. Він виглядав би логічним, якби блокада була організована українською владою. Тоді путінський указ можна було б розцінити як покарання. Але якраз офіційний Київ виступив проти блокади, навіть РНБО засідав з цього приводу. У цій ситуації Путін своїм указом лише підлив масла у вогонь, додав аргументів прихильникам блокади.

Але все ж указ Путіна логічний з підлою путінської логікою, оскільки Кремлю насправді потрібно не зняття блокади, а саме максимальне загострення конфлікту між українською владою і "блокуванням". І природно, того ж самого домагаються Лавров і Пісків, вимагаючи від Києва зняття блокади.

За останні два тижні Кремлю вдалося досягти важливого тактичного успіху. Блокадне протистояння поширилося на інші регіони України, включаючи Київ. Правда, акція на рейках у Конотопі та Куп'янську вийшла зім'ятою, зате кампанія проти відділень ПАТ "Ощадбанк" розгорнулася вдало. Не дарма її РИА "Новости" так піарять.

Путіну дуже потрібно, щоб в Україні всюди ставало все гарячіше і гарячіше, щоб всюди почала литися кров, багато крові – на Донбасі. Тоді кров на Донбасі буде виглядати не винятком, в якому винна Росія, а правилом, в якому винна Україна. Не виключено, що в цьому зв'язку в Кремлі з особливим нетерпінням чекають, як будуть розвиватися у нас події після розгону силами спецназу СБУ редут №16, блокував залізничне сполучення в районі Кривого Торця.

Але Путін не тільки чекає, що Україна перетвориться в Сомалі, він ще й готується до цього. Свій план він озвучив якраз перед виданням горезвісного указу: "Сьогоднішні влади на Україні... відкрито говорять про організації диверсійно-терористичній, підривній роботи, в тому числі, і в Росії. Нас це не може не турбувати". Якщо Україна перетвориться в Сомалі – тоді всі повірять в українських піратів, тобто терористів. А який готує відповідь Путін на теракти "з українським слідом", здогадатися неважко. Особливо якщо Україну в той момент дійсно будуть роздирати внутрішні конфлікти.