Труднощі ротації. Чому бійці ЗСУ стали частіше потрапляти в полон на Донбасі

Отже, 1 лютого інформаційні ресурси, близькі до окупаційній владі, розповсюдили фотографії зброї і "інтерв'ю" бійця-розвідника Миколи Гриненко, який офіційно пропав безвісти 23 січня під час розвідувальної операції на Маріупольському напрямку - в районі Павлополя.

Хоча відео є ретельно зрежисованим і сфабрикованими - не дарма ж бійця показали лише через 10 днів після захоплення, в інших випадках показували протягом доби - проте в цілому можна приблизно реконструювати хід подій. По всій видимості, група з чотирьох розвідників під час рейду зірвала сигнальну міну і в швидкому темпі пішла на свою територію. При цьому один з бійців відірвався і залишившись один запанікував, пішов у бік противника і потрапив у полон.

Тут питання як локальний - до власне підготовці бійців (до речі, поки незрозуміло з якого часу Гриненко служить на контракті, хоча, судячи з усього, не так давно - боєць 1998 року народження) і злагодженості їх дій.

З іншого боку, питання більш глобальний - по всій видимості, брак особового складу ЗСУ досягла критичних розмірів. Адже, як правило, в першій лінії ставлять гірничо-піхотні, мотопехотные, механізовані бригади, ну, в крайньому випадку морпіхів. А вже десантно-штурмовим там точно не місце - у них інші завдання.

Опосередковано про це свідчить і той факт, що на минулому тижні стало відомо, що на передові позиції висувають полк НГУ "Азов". До речі, поки незрозуміло, на яку саме ділянку фронту - під Маріуполем нині знаходиться як вже згадувана 79-я десантно-штурмова, так і 128-я гірничо-піхотна. Судячи за деякими даними, "Азов" буде "працювати" в зв'язці з 30-ї механізованої, яка тільки входить ротації. Ось замість кого незрозуміло - з великою часткою ймовірності під Докучаєвськ замість 72-ї, яку урочисто зустрічав у пункті постійної дислокації сам президент не так давно.

Варто також зазначити, що в умовах окопної війни супротивник відчуває ті ж самі проблеми з комплектацією - тільки помножені в рази. Так, за оперативними даними групи "Інформаційне опір", російським військовим керівництвом поставлено завдання "військкоматам" ДНР і ЛНР "активізувати агітаційно-рекламну роботу щодо залучення на службу в обидва армійські корпуси окупаційних військ нових партій "кандидатів на військову службу на контрактній основі" з числа місцевих жителів. У першу чергу звертається увага на проведення такого роду роботи "... у навчальних закладах, на підприємствах і в організаціях, які знаходяться на етапі реформування".

Цікавий і інший факт - 2 лютого наші військові при спробі переходу лінії зіткнення затримали чоловіка 1977 року народження. Виявилося, що цей раніше двічі судимий, із загальним строком відбування покарання понад 15 років громадянин України в грудні 2018 р. під час листування в соцмережі "Однокласники" отримав пропозицію від своєї однокласниці приєднатися до бойовиків. Йому була обіцяна зарплата в 20 тис. російських рублів і після згоди йому було передано місце для перетину лінія фронту, де його будуть чекати бойовики.

Тобто брак кадрів вимагає йти на такі ось досить нетривіальні вербувальні заходи. При цьому залишаємо за дужками цінність такого кадру (який напевно навіть в армії не служив) для окупаційної армії.

І до речі, про те, що бойовики реально потребують "гарматному м'ясі" свідчить і інший вельми промовистий факт. Неофіційні джерела говорять про те, що за січень 2019 р. втрати збройних формувань на окупованих територіях Донецької та Луганської областей склали 22 людини. І це при тому, що наші бойові втрати за цей же період - чотири бійця. І навіть якщо взяти до уваги що з небойовими втратами цифра наших втрат дещо зросте, то все одно як мінімум в 2,5 рази вона нижче. Що при різниці в людському потенціалі вельми критично.

Як я зазначав у попередньому тижневому огляді, на Донбасі продовжилася "війна ПТУРов" у самому широкому розумінні цього терміна.

30 січня на Луганському напрямку в районі Сокольники - Кримське під час спроби обстрілу наших позицій з мобільного вогневої установки ЗУ-23-2 на базі МТЛБ-У (так стверджує прес-центр ООС, насправді МТЛБ-У досить рідкісна машина у бойовиків) розрахунком протитанкової ракетної установки "Стугна-П" вона була знищена.

Звертає на себе увагу насамперед точне визначення нашими прес-офіцерами типу ПТРК (зазвичай вони говорять більш обтічно) та твердження, що перемогу здобув розрахунок складу підрозділу "винищувачів танків".

Власне, "Стугна-П" одинично застосовувалася десантниками при обороні Луганського та Донецького аеропортів (в липні 2014 р. армії поставлені перші 10 пускових установок і 75 ракет), однак тільки після 2016 р. вона пішла масово на озброєння ЗСУ.

Причому ракети українського виробництва знаходяться на досить серйозному рівні, відстаючи від зарубіжних аналогів тільки по системі управління. Наші комплекси використовують систему управління, при якій стрілець повинен утримувати мета в марці прицілу до поразки танка ракетою. При цьому в тому ж "Джавелине" використовується принцип "вистрілив і забув".

Однак бойові можливості у наших ракет досить непогані - так, непроникність керованої ракети РК-2, яка застосовується в комплексі "Стугна-П", становить не менш 800 мм без урахування динамічного захисту. До того ж у цьому ракетному комплексі реалізовано наведення на ціль за спеціальним алгоритмом, коли сама мета не опромінюється лазером до останньої секунди польоту ракети. Що дозволяє уникнути активації систем захисту, які встановлюються на сучасні зразки бронетехніки.

Саме під нові "Стугни" і "Корсари" були сформовані і спеціалізовані підрозділи "мисливців за танками" - фактично це підготовлені розрахунки ПТРК на мобільному шасі - від баггі до бронеавтомобіля. І успіх 30 січня - яскраве підтвердження того, що вектор розвитку протитанкових сил вибраний абсолютно правильно.

Намагаються "працювати" по прифронтовій території і бойовики - правда, у них це виходить трохи гірше. Так, 2 лютого під час похоронної процесії на кладовищі села Чермалик бойовиками зі стрілецької зброї було обстріляно цивільний автобус ритуальної служби з добре видимими написами. Причому під час перевезення труни з померлим. Тільки дивом троє "копачів" і водій автобуса не постраждали.

В цілому можна говорити про те, що в найближчі кілька тижнів нас чекає не тільки різке збільшення кількості провокацій з боку бойовиків, але і, на жаль, нові втрати, які завжди є і будуть після того, як на фронт приходить нова ротація. Адже бійці не відразу освоюються на новому для себе ділянці фронту, дуже часто не дотримуються елементарні правила безпеки, так і бажання відзначитися призводить до збільшення кількості вилазок з метою "помацати" оборону противника.