А Зеленський проти. Чому мовний закон можуть спотворити нові слуги народу

Так воно, мабуть, і є, ось тільки закон виписаний так, що виконувати більшу частину його норм у найближчим часом немає ніякого сенсу, а коли така необхідність виникне, закон може бути переглянутий, а то і взагалі скасований. І ось чому.

Сьогоднішнє голосування за законопроект "Про забезпечення функціонування української мови як державної" продемонструвало рідкісне одностайність парламентаріїв. За документ було віддано не багатьом менше конституційної більшості голосів - 278. Проти законопроекту очікувано проголосували "Оппоблок" у повному складі, майже половина групи "Воля народу", що також не дивно. І, за винятком чотирьох депутатів, група "Відродження". Останнє дещо більш цікаве, оскільки "Відродження" вже називають першою парламентською фракцією новообраного президента Зеленського, адже саме там сконцентровано найбільшу кількість депутатів, пов'язаних з Ігорем Коломойським.

Проте особливо цікаво інше, за мовний законопроект не голосував практично жоден депутат, який відкрито підтримує Зеленського. Наприклад, єврооптиміст Сергій Лещенко, став в останні тижні одним з найпомітніших агітаторів за Зеленського, пропустив важливе голосування, на відміну від своїх донедавна партнерів Мустафи Найєма та Світлани Заліщук (обидва останніх віддали свої голоси "за").

Не підтримали мовний закон і Антон Геращенко - соратник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, а разом з ним і інші нардепи від "Народного фронту", пов'язані з главою МВС. Був відсутній на голосуванні і Віталій Купрій - творець і поки єдиний учасник міжфракційного об'єднання депутатів "За Зеленського".

Також показово голосування утрималося Валерія Писаренка, якого зараховують до групи екс-заступник глави Адміністрації президента Андрія Портнова. Останній також активно медійно підтримував Зеленського з-за кордону, а виходячи з останніх рішень Окружного адміністративного суду Києва на користь Коломойського, можна припустити, що підтримка Портнова була і більш практичною.

Таким чином виходить, що "команда" нового українського президента закон про державну мову не підтримала, що цілком кореспондується з заявами самого Зеленського про захист "російськомовних українців" і що дає підстави не впадати в занадто сильний оптимізм з приводу прийняття мовного закону.

Та й сам Зеленський оперативно прокоментував закон, давши зрозуміти, що має намір його вивчити і переглянути. "Буде зроблено ретельний аналіз цього закону, - заявив майбутній президент, - щоб переконатися, що в ньому дотримані всі конституційні права і інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу буду реагувати у відповідності з конституційними повноваженнями президента України та в інтересах громадян ".

При цьому Зеленський натякнув, що те, як захищається державна мова в новому законі, не відповідає його баченню ситуації. Він, мовляв, "за створення стимулів і позитивних прикладів, а не через заборони і покарання".

Все ще чинний президент Петро Порошенко закон, зрозуміло, підпише і як можна швидше. І для нього цей жест стане додатковим козирем на майбутніх парламентських виборах. Мовляв, навіть програвши вибори і йдучи з посади, він не забуває про національні інтереси та приймає стратегічні рішення для країни.

Що ж стосується самого закону, то є велика ймовірність, що він так і не буде втілений в життя, в усякому разі більша частина його норм. Справа в тому, що перехідний період набуття чинності мовного закону занадто довгий. Так, наприклад, адміністративна відповідальність за порушення його вимог настає тільки через три роки, вимога до ЗМІ виходити державною мовою починають діяти через 2,5 року, іспити на знання мови для кандидатів на різні державні посади вводяться через два роки, а освітня стаття про мову навчання взагалі вступить в силу тільки через шість років. Все це дає підстави всім, кого безпосередньо стосуються новели документа, не тільки не поспішати приводити свою діяльність до нових норм, але і взагалі сподіватися, що цього робити не доведеться.

Адже за два роки в країні буде не тільки новий президент, але і новий парламент, у якого буде достатньо часу, то зовсім скасувати мовний закон, то переписати його до невпізнання. Так що доля мовного закону вирішувалася не в парламенті, а буде вирішуватися на виборах наступного парламенту восени, або влітку, якщо Зеленському вдасться розпустити нинішню Раду. І "Слуга народу", і "Оппоблок" проведуть досить великі фракції, і тим більше, якщо вони будуть формувати коаліцію (сьогодні екс-"регіонали" не приховують, що дуже на це розраховують), замість закону про державний мовою Україна може отримати реінкарнацію закону Ківалова-Колесніченка.