Відстрочення виборів, мажоритарка, онлайн-голосування. Як "слуги" планують утриматися при владі до 2029 року

Для цього готуються радикальні зміни до виборчого законодавства. Деякі плани озвучив сам Зеленський під час пресмарафону 26 листопада. Якщо узагальнити всю інформацію з різних джерел, то виходять три основні напрями активності влади: 1) відстрочка парламентських виборів на рік; 2) відмова від переходу на суто пропорційну виборчу систему; 3) введення онлайн-голосування на російський зразок.

Наголосимо, що окремо жодна з цих трьох компонентів не гарантує ефекту, що бажає Банкова. А ось разом вони можуть забезпечити Зеленському та "слугам народу" потрібний результат на виборах у 2024 р.

Відстрочка парламентських виборів

Нагадаємо, що нинішню Верховну Раду обрано на позачергових виборах. Зеленський, ставши президентом, не захотів чекати на чергові вибори парламенту і домігся, щоб вибори пройшли на три місяці раніше — не 27 жовтня, а 21 липня 2019 р. Завдяки цьому нинішній парламент провів перше засідання 29 серпня 2019 р., а значить, п'ятирічний термін його повноваження закінчується 29 серпня 2024 р.

Відповідно до Конституції наступні чергові вибори мають відбутися в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень нинішнього парламенту. Щоб задовольнити цю норму, вибори необхідно призначити на 29 жовтня 2023 р. Тобто Зеленський, прискоривши парламентські вибори 2019 р. на три місяці, скоротив час роботи нинішнього парламенту на дев'ять місяців. І завдяки цьому наступні парламентські вибори мають відбутися за п'ять місяців до президентських, які мають відбутися 31 березня 2024 р.

Проте зараз Банкова бачить у цьому велику небезпеку. Не виключено, що у новому парламенті буде сформовано правлячу коаліцію, що буде опозиційна до Зеленського. У такому разі реальна влада перейде до нового уряду, а Зеленський може втратити шанс навіть пройти у другий тур президентських виборів.

Але "слуги народу" мають спосіб домогтися, щоб вибори Верховної Ради були призначені не на жовтень 2023-го, а на жовтень 2024-го, вже після президентських виборів. Таке рішення може ухвалити Конституційний суд України. Саме тому питання про контроль над КСУ набуло для Зеленського життєво важливого значення.

І ця частина плану вже виконується. Першою сенсацією на пресмарафоні 26 листопада стало оголошення Зеленським про підписання ним указів щодо призначення двох суддів Конституційного суду України. Нагадаємо, 27 березня Зеленський видав указ, яким скасував укази про призначення суддями КСУ Олександра Тупицького та Олександра Касмініна. Цей указ оскаржений у самому КСУ та у Верховному Суді, проте Зеленський, не чекаючи судових вердиктів, призначив нових суддів замість Тупицького та Касмініна.

Тепер Банкова може розраховувати на слухняну більшість у КСУ (з урахуванням усієї тієї обробки, яку зазнали конституційні судді в останні місяці). Зеленський настільки задоволений, що прямо там, на пресмарафоні, похвалився, що невдовзі на розгляд КСУ може постати питання про перенесення парламентських виборів на рік. "Я вважаю, що депутати звернуться до КСУ, якщо вони захочуть, і тоді КСУ має відповісти", — заявив чинний президент.

Збереження мажоритарки

Також від КСУ залежить друга частина плану — відмова від переходу на вибори парламенту суто пропорційною виборчою системою з відкритими партійними списками. Ця система реалізована у Виборчому кодексі, ухваленому у грудні 2019 р. Саме таку систему обіцяли Зеленський та партія "Слуга народу" у своїх передвиборчих програмах, тому вони соромляться самі від неї відмовитися. Найзручніший для Банкової варіант — зробити це чужими руками через КСУ.

Ще в лютому до КСУ звернулися 45 народних депутатів, здебільшого із груп "За майбутнє" та "Довіра". Вони просять визнати неконституційною книгу третьою "Вибори народних депутатів України" Виборчого кодексу та відновити дію поточного Закону "Про вибори народних депутатів України", згідно з яким половина парламенту обирається за партійними списками, а половина — у мажоритарних округах.

З травня цю справу розглядає Велика палата КСУ. І тепер можна припускати, що рішення буде ухвалене саме таке, що захоче Банкова.

Збереження мажоритарки цікаве Зеленському із двох причин. По-перше, влада має адміністративний ресурс, який дозволяє забезпечувати перемогу кандидатам від влади. Як "слуги народу" вміють "виривати" собі перемогу у мажоритарних округах, показали вибори Василя Вірастюка на окрузі №87 на Івано-Франківщині 28 березня. Як попередили 10 суддів Верховного Суду, дії ЦВК "створили ризик того, що в майбутньому... не буде враховано голосів значно більшої кількості виборців на багатьох дільницях по всій Україні", і це "може спотворювати результати голосування настільки, що існування інституту вільних виборів буде під загрозою".

По-друге, мажоритарка — це спосіб просунути в Раду потрібних людей під виглядом самовисуванців. Дворічна щільна співпраця Банкової з депутатськими групами "За майбутнє" та "Довіра" показала, що подібні групи депутатів-мажоритарників є для "слуг народу" більш прийнятними партнерами, ніж фракції інших партій. А оскільки популярність бренду "слуг народу" впала, то на наступних виборах Банкова може зробити ставку у багатьох мажоритарних округах саме на лояльних до Зеленського самовисуванців.

Знаючі люди кажуть, що збереження мажоритарки зараз вважається на Банковій настільки важливим, що якщо раптом КСУ не ухвалить потрібного рішення, тоді буде реалізовано інший варіант. "Слуги народу" разом із групами "За майбутнє" та "Довіра" проголосують за перенесення введення в дію книги третьої Виборчого кодексу (про парламентські вибори) на 2028 або 2029 рр.

Крім того, опрацьовуються варіанти збільшення прохідного бар'єру для партій із нинішніх 5% до 7% або, навпаки, зниження до 3%. Збільшення бар'єру — це спосіб відсікти дрібні партії, якщо вони будуть опозиційними. Зниження бар'єру — це спосіб пропустити до парламенту створені за підтримки Банкової партійні проєкти, що лояльні до Зеленського. Який варіант буде вигіднішим — це підкаже соціологія ближче до виборів.

Введення онлайн-голосування

На президентських виборах та на парламентських за партійними списками вкрай важливу роль має відіграти онлайн-голосування. Ця технологія вже випробувана в Росії 17-19 вересня та показала високу ефективність. Особливо наочно вийшло в Москві: у більшості одномандатних округів кандидати, які перемагали фаворитів влади на очному голосуванні, після врахування результатів електронного голосування програли.

Радіо Свобода наводить оцінку незалежного електорального аналітика Бориса Овчиннікова. Він робить два висновки. Перший висновок — "це, в принципі, порочність самого інституту онлайн-голосування, принаймні в тому вигляді, в якому це реалізовано в Росії, ну, і конкретно ми зараз говоримо про Москву. Тут і примус до голосування, і неможливість контролю", що голосує сам виборець, а не хтось голосує за нього, і, ймовірно, досить високий рівень страху самих виборців, що насправді онлайн-голосування не є таємним, що, звичайно, впливає на їхній вибір. І дуже багато косяків, можна гадати, навмисних або ненавмисних, просто в технічній реалізації. Ми, як і раніше, не знаємо, як саме були підраховані ті результати, які опубліковані. Вони не засновані на тих публічних даних, які доступні суспільству. Загалом і ситуація, я б сказав, жахлива ".

Другий висновок — "можна впевнено говорити, що всередині онлайн-голосування були фальсифікації. Відкритим залишається питання їхнього обсягу, але це вже, власне, питання вторинне".

Як відомо, на тих "виборах" "голосували" і мешканці окупованих територій України. 18 вересня на YouTube з'явився 16-хвилинний ролик, на якому невідомий чоловік заходить в акаунти мешканців фейкової ЛНР на російському порталі "Держпослуги", маючи в окремому файлі всі логіни та паролі, і планомірно голосує замість них за "Єдину Росію". Фальсифікація здійснюється на справжньому порталі "Держпослуги", про що свідчать адреси в рядку браузера та інтерфейс порталу. "17 вересня, перший день електронного голосування, електронний звіт Алчевського центру культури та творчості для виборчої комісії", — каже чоловік на відео. Він зазначає, що проставляє голоси за "Єдину Росію", бо так сказали "на нараді".

Зеленський на пресмарафоні 26 листопада підтвердив, що "питання онлайн-голосування опрацьовується". Тут взагалі не потрібний КСУ. Достатньо включити можливість голосування з інтернету до виборчого законодавства, а всі технічні подробиці розпише ЦВК. Причому розпише так, як потрібно Банковій.

У такому разі Зеленському та "слугам народу" буде вигідна низька явка на виборчих дільницях. Владі вже не потрібно буде боротися за виборців — достатньо буде посіяти в суспільстві апатію на кшталт "всі політики однакові", "від нас нічого не залежить". А далі намалювати потрібний результат буде справою техніки. У самому буквальному значенні.