Потрійна загроза з Кремля. Як Путін буде примушувати Зеленського до плану Єрмака

Зараз зрада поставлена на паузу. Прямі переговори Києва з Донецьком і Луганськом, які ось-ось повинні були початися відкладені на невизначений термін. Але це зовсім не означає, що Путін відмовився від своїх намірів.

Як вірус не виправдав надій Єрмака

Нагадаємо, 11 березня на засіданні Тристоронньої контактної групи (ТКГ) у Мінську було домовлено про створення Консультативної ради, у яку повинні ввійти з правом вирішального голосу 10 представників України та 10 представників ОРДЛО, а також з правом дорадчого голосу по одному представнику від ОБСЄ, Росії, Німеччини, Франції. У протоколі засідання ТКГ записано, що рішення про створення Консультативної ради має бути підписаний на черговому засіданні ТКГ 25 березня. Письмову згоду на це дали присутні на засіданні 11 березня і поставили свої підписи під протоколом керівник Офісу президента України Андрій Єрмак і заступник керівника Адміністрації президента РФ Дмитро Козак.

Інформація про це просочилася в ЗМІ, посприяла масовістю протестних маршів і мітингів у Києві та інших містах України в День добровольця 14 березня. Проти "пакту Єрмака - Козака" виступили не тільки "Євросолідарність" і "Голос", але і більш 50 нардепів з фракції правлячої партії "Слуга народу". Втім, після цього Єрмак викликав незадоволених "слуг народу" до себе на бесіду, і багато з них (хоча не всі) в результаті навіювань від Єрмака публічно змінили свою позицію.

Різні джерела стверджують, що Єрмак спочатку бачив у пандемії коронавіруса сприятливу можливість швидко реалізувати свій план. Мовляв, під приводом карантину будь-які масові акції протесту будуть заборонені, а парламент у турборежимі, який тільки прискориться через коронавирусного форс-мажору, швидко прийме все, що потрібно, навіть зміни до Конституції.

Однак реальність обламала ці очікування. З одного боку, пандемія не на жарт перелякала нардепів, і ймовірність знайти 300 голосів для внесення змін до Конституції впала до нуля. З іншого боку, тема ОРДЛО в списку суспільних пріоритетів явно відійшла на другий план. А на перший план вийшли боротьба з коронавірусом і запобігання колапсу економіки. Відповідно, Володимир Зеленський волів піаритися саме на цих питаннях і поставив план Єрмака на паузу.

Вранці 25 березня віце-прем'єр України - міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков повідомив, що анонсоване установа Консультативної ради з ОРДЛО відкладається. "ТКГ проходить у форматі відеоконференції, тому жодних рішень про створення підписано бути не може фізично. Більш того, безпосередньо рішення про створення може бути прийнято після консультацій з Німеччиною, Францією та ОБСЄ. Вони на сьогодні тривають", - сказав Рєзніков. Увечері 26 березня на офіційному сайті Зеленського з'явилася інформація про те, що на черговому засіданні ТКГ, яке через коронавіруса пройшло у форматі відеоконференції, "ніяких документів підписано не було".

Підтвердженням того, що Зеленський вирішив не поспішати з реалізацією плану Єрмака, став підготовлений урядом проект змін у держбюджет-2020. Серед статей витрат, які потрапили під скорочення, виявилися 2 млрд 155 млн грн, які повинні були піти на фінансування місцевих виборів 25 жовтня 2020 р. Якщо Зеленський настільки наляканий, що хоче під приводом пандемії зірвати місцеві вибори, то тим самим автоматично зриваються і плани провести у той же строк вибори в ОРДЛО (нібито "за українським законодавством"), які б легітимізували окупаційну адміністрацію. А якщо не поспішати провести вибори в ОРДЛО 25 жовтня, то і поспішати з установою Консультативної ради вже немає сенсу.

У чому полягає план Єрмака

Про план Єрмака розповіла засновниця арт-центру "Ізоляція" Любов Михайлова в інтерв'ю "Лівому берегу", яке вийшло 26 березня. Це досить важливе свідчення, щоб навести його повністю.

"Розкажу вам історію. У Лондоні є дуже авторитетна організація Chatham House, вивчає політичні зв'язки в різних країнах. Одна із зустрічей, на якій я була присутня, була присвячена Україні. Це було ще перед минулою нормандської зустріччю. Там було багато різних організацій з прав людини, обговорювали хід українських реформ. Першим від України виступав Андрій Єрмак, тоді ще радник президента. Мене вразило навіть не те, що він не говорив по-англійськи, а те, про що він говорив. Він презентував себе як кінопродюсера: "Як сказав герой мого нового фільму..."

Люди переглядалися, не розуміючи, що відбувається. У своїй промові Єрмак заявив: "Знаєте, я зараз повинен бути на Берлінале, представляти свій фільм, але потрібно їхати на нормандську зустріч". В самому кінці він додав: "А тепер я вам розповім секрет, як ми будемо себе вести на цій зустрічі. Ми не будемо сідати за стіл переговорів з бойовиками. Ми виберемо по три людини від народу, потім по два і одному, і ті, кого вони оберуть, будуть брати участь з нами в переговори. А коли настане день виборів, ми - бах - і на один день візьмемо кордон під контроль". Люди запитують: а як же бойовики? "Не переживайте, ми візьмемо під контроль". Всі були в шоці, запитували мене: "Що це було?" Мені довелося відповідати, що це наша нова реальність", - розповіла Любов Михайлова.

Таким чином, ідею Консультативної ради з ОРДЛО Єрмак привіз ще на зустріч нормандської четвірки 9 грудня минулого року в Парижі. І створення цього органу, судячи з усього, було обіцяно Зеленським Путіну. А заключний етап плану Єрмака - вибори в ОРДЛО, коли бах - і на один день візьмемо кордон під контроль".

Нагадаємо, що 12 лютого Єрмак заявив: "У нас є чіткий план, що має статися для того, щоб в кінці жовтня вибори могли відбутися на всій території України згідно з українськими законами". 15 лютого Зеленський, виступаючи на Мюнхенській конференції з питань безпеки, підтвердив, що українська влада хоче провести місцеві вибори в ОРДЛО в жовтні 2020 р., і уточнив, що для цього повинні бути створені політичні умови та гарантована безпека. "Людям на Донбасі потрібні вибори, які будуть визнані Україною, всім світом легітимними. І вони не можуть бути такими, якщо пройдуть не за українським законодавством, під звуки пострілів і без контролю нашого кордону".

Зрозуміло, як тільки це станеться (фейкові вибори з фейкової передачею Україні контролю над кордоном), російсько-українська війна на Донбасі отримає статус внутрішньоукраїнського конфлікту. І після цього з Росії повинні бути зняті всі санкції, введені за агресію на Донбасі.

Чого тепер чекати від Путіна

Відкладання Зеленським реалізації плану Єрмака, звичайно ж, не може влаштовувати Кремль. Російський пропагандист Чеснаков, наближений до колишньому помічнику Путіна Суркову, вже вранці 25 березня заистерил: "Україна знову зриває домовленості. Цього і слід було очікувати. Підписання документів про створення так званого "Консультативної ради" сьогодні не очікується. Коронавірус "ставить на паузу" процес мирного врегулювання. Надовго? Подивимося. А поки всі сторони роблять вигляд, що шкодують".

У Путіна є як мінімум три важелі, якими він може тиснути на Зеленського. І всі три вже задіяні.

По-перше, це обмін полоненими. Ще в січні Зеленський повідомив, що Україна веде переговори про звільнення утримуваних громадян, що перебувають на тимчасово окупованій території і в Росії. "Два треки, два списки. Список ми погодили у Мінську, будемо доповнювати перелік встановлених осіб. Будемо готувати цей трек - обмін з тимчасово окупованими територіями. І окремий трек - ми вже почали розмову з Російською Федерацією щодо обміну українців - всіх, включаючи кримських татар, інших українців, які перебувають на території Росії", - анонсував Зеленський.

Для Путіна люди - ніщо. І він (разом з Козаком та Єрмаком) може шантажувати Зеленського тим, що ніякого обміну полоненими не буде, поки Україна не піде на поступки.

Другий важіль - це можливе зняття Євросоюзом санкцій з Росії. Путін останнім часом дуже інтенсивно просуває цю ідею. Причому в якості аргументації він висуває вже не тільки те, що санкції перешкоджають боротьбі Росії з коронавірусом (а це, мовляв, створює загрозу для всього світу), а й, нібито, допомогу, яку Росія надала в цій боротьбі Італії.

Путін через Козака і Єрмака може шантажувати Зеленського тим, що санкції - це єдине, що змушує Москву до діалогу з Києвом. У разі їх відміни Кремль зможе взагалі відмовитися від будь-яких своїх зобов'язань, зафіксованих у мінських домовленостях, і реалізувати на Донбасі абхазький сценарій.

А третій важіль - це пряма військова загроза. Причому не тільки на східному фронті, але й з півдня, тобто з окупованого Криму і з моря.

20 березня стало відомо, що десантники з Новоросійська (1500 десантників, 300 одиниць техніки та 15 літаків ВТА Іл-76) провели в Криму масштабні навчання, під час яких імітували захоплення аеродрому Кульбакіно в Миколаєві. Поки весь світ зайнятий боротьбою з пандемією, Путін цілком може безкарно лякати Зеленського і чекати, що той злякається.

Тому рано радіти, що зрада скасовується. Вона тільки відкладена. І той ж Консультативна рада не скасовано, а готується. 27 березня спеціальний представник чинного голови ОБСЄ в Україні та ТКГ посол Хайді Грау після чергової зустрічі в рамках ТКГ та її робочих груп повідомила, що "у формі відеоконференцій з 24 по 26 березня" "політична робоча група обговорювала питання, пов'язані з особливим статусом ОРДО і ОРЛО, як передбачено Мінськими угодами. Учасники також взяли до відома факт обговорення проекту Консультативної ради в нормандському форматі". Тобто зараз питання про Консультативну раду України і ОРДЛО обговорюється Києвом і Москвою з Берліном і Парижем.

Про те, що зрада сталася, тобто що Консультативна рада створена, ми, швидше за все, дізнаємося лише постфактум. Як лише постфактум дізналися про протокол, який 11 березня підписали Єрмак і Козак.