Трилогія зради. Що повинен був зробити Гордон після інтерв'ю з Гіркіним

Бувають події, на які не можна не відгукнутися. Бо вони зачіпають усіх нас. Такими подіями стали здійснені Дмитром Гордоном цього року інформаційні удари по українцях.

Коли він узяв інтерв'ю у російського акторчика-українофоба Олексія Паніна, ще в січні 2015-го загримівшого в базу сайту "Миротворець" з формулюваннями "Провокатор. Посягання на територіальну цілісність України. Свідоме порушення державного кордону України в АР Крим", це можна було вважати просто моральною непорядністю.

Коли потім він узяв інтерв'ю у коллаборантки Наталії Поклонської, яка перейшла на бік ворога (очолила окупаційну "прокуратуру" в Криму) на самому початку окупації Криму Росією і значиться у базі сайту "Миротворець" з формулюванням "Зрадник", це можна було пояснити просто повною моральною деградацією, викликаною невгамовним бажанням набрати аудиторію будь-яким, навіть найскандальнішим способом.

А потім з'явилося наступне взяте ним інтерв'ю з тієї ж серії. З військовим злочинцем і організатором масових вбивств українців Ігорем Гіркіним, що фігурує у базі "Миротворця" як російський найманець, полковник ФСБ РФ у відставці, який у 2014-му очолював антиукраїнських бойовиків у Слов'янську і служив в окупаційній адміністрації "міністром оборони ДНР".

Сам факт цього інтерв'ю викликав у багатьох українців обурення. І в адресу Гордона посипалися дуже невтішні слова. Звичайно, в такій ситуації було важливо, що скаже сам Гордон. Існувала ймовірність, що в нього знайдеться пояснення, яке спонукає обурених змінити свою оцінку.

І сказав Гордон. Суть його відеозвернення можна звести до двох пунктів.

Пункт перший: його інтерв'ю з Поклонською і Гіркіним були зроблені у співпраці з українськими спецслужбами, а заступник генпрокурора навіть висловив подяку йому за ті свідчення, які були взяті ним у Гіркіна.

Пункт другий: Гордон зажадав від політиків, журналістів та інших людей, які його "таврували ганьбою", щоб вони публічно перед ним вибачилися. Також він виступив із погрозою до учасників мітингу, які прийшли під офіс його видання, розмалювали вивіски і асфальт. "Ми задокументували всіх, хто бере участь в акції. Ви повинні до 9 ранку все там прибрати. Відповідальність на кожному з вас", - заявив він.

По пункту першому Гордон не навів жодних доказів, що його інтерв'ю з Поклонською і Гіркіним були зроблені у співпраці з українськими спецслужбами. Але припустимо, що українські спецслужби дійсно вирішили використовувати Гордона для того, щоб він під виглядом інтерв'ю взяв свідчення у Поклонської і Гіркіна. Насправді це зовсім не доводить, що він не зрадник, а молодець. Бо українські спецслужби регулярно використовують у своїх цілях і зрадників теж. Робота у них, у спецслужб, така - використовувати проти ворога все, що вдається використовувати.

Щоб оцінити, зрадник Гордон чи молодець, проведемо уявний експеримент. Уявімо собі українського журналіста-патріота, якому наші спецслужби запропонували взяти свідчення під виглядом інтерв'ю у трьох антиукраїнських персонажів, один огидніший за іншого. Коли все скінчилося і "флешки з показаннями поїхали до Гааги", що відразу ж зробив би цей журналіст?

Правильно, він би виступив з відеозверненням до українців, яке б почав зі слів щирих вибачень за завдані інформаційні удари. "Пробачте, що мені довелося послужити каналізаційною трубою, через яку на ваші голови пролилися потоки інформаційних випорожнень, один гидкіший за інший. Але це було потрібно для тієї юридичної війни, яку ми ведемо проти ворога в міжнародних судах. Мені дуже шкода, що мені довелося нанести українцям моральну шкоду. Я розумію, що цей шкода непоправна, але я спробую хоча б частково виправити її благодійністю і волонтерством", - сказав би український журналіст-патріот. І після цього добу мок би під душем, щоб позбутися відчуття, що він досі у випорожненнях Паніна, Поклонської і Гіркіна.

Що замість цього зробив Гордон? Дивись пункт другий.

Для контрасту тут можна згадати, як повів себе Аркадій Бабченко, коли за домовленістю з СБУ взяв участь в інсценуванні його вбивства. Перше, що зробив Бабченко після завершення цієї спецоперації, це публічно вибачився: "По-перше, я, напевно, хотів би вибачитися за те, що всім вам довелося пережити, і за те, через що вам довелося пройти, тому що я друзів і колег ховав багато разів і знаю це тошнотне, блювотне почуття, коли доводиться ховати колег. Ви вже вибачте, що змусили вас усе це пережити, але по-іншому просто не можна".

Це природна реакція людини (необов'язково молодця, просто не негідника): вибачитися перед тими, кому ненавмисно зробив боляче. А не вимагати з них вибачень за те, що вони виявляють обурення.

До речі, Аркадій Бабченко після виходу інтерв'ю Гордона з Поклонською висунув власну, досить переконливу версію того, як Гордон став зрадником в інформаційній війні Росії проти України. Не будемо переказувати розповідь Бабченка (ця версія хоч і лонгрид, але заслуговує уважного прочитання). Наведемо лише три цитати.

Одна цитата - про те, чим саме кремлівські господарі купують собі в Україні зрадників-журналістів: "Ви ж розумієте, що там ніхто нікому не платить? Немає такого - от тобі двадцять тисяч, зроби інтерв'ю з Паніним, а ось тобі сто тисяч - зроби інтерв'ю з Поклонською. Про гроші там взагалі не йдеться. Це навіть якось непристойно. Там платять іншим. Можливостями. Можливостями входу в нові кола. Можливостями отримання нової аудиторії. Можливостями виходу на новий рівень. Отримання нових контрактів. Доступу до купівлі нових бізнесів".

Друга цитата - це гіркий жарт, який виявився майже пророчим: "Ех, шкода, Моторола не дожив. Упевнений, він був би наступним на інтерв'ю".

Бабченко як у воду дивився: після Паніна і Поклонської наступним на інтерв'ю Гордону знайшовся ще більш смердючий персонаж на кшталт Мотороли. Гіркін.

А третя цитата - резюме про те, що Гордон перейшов на бік ворога: "Я багато-багато разів уже це бачив. Як люди по нігтику, по крочку, між гілочок, повзочком-повзочком на черевці і переповзали на той бік повністю".

Тоді, після інтерв'ю Гордона з Поклонською, ще можна було допустити, що Бабченко помиляється. Але після свого інтерв'ю з Гіркіним Гордон сам, своїм особистим публічним відеозверненням, довів, що Бабченко має рацію.

На всякий випадок уточнимо, що все вищесказане про Гордона - це виключно оціночні судження, що не претендують на істину в останній інстанції. І ми, звичайно, визнаємо право інших людей мати іншу думку.