Три війни Зеленського. Навіщо Банкова несе хаос ще і в регіони
На тлі тліючої війни з Порошенком і активної війни з КС Зеленський готується вступити у війну з регіонами, хоча розумні люди ведуть війни по черзі, а не одночасно
Як не потрібно вести війну
Розпочата Банковою війна з Конституційним судом різко змінила увесь політичний порядок денний в Україні. Можна було очікувати, що Володимир Зеленський постарається загасити всі інші внутрішньополітичні конфлікти і запропонує всім об'єднатися в боротьбі із загрозою, що виникла. Тим більше що у нього вже фактично немає ресурсів вести війну відразу на декілька фронтів.
Нагадаємо, що 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення, яке підірвало електронне декларування для чиновників. І після цього Зеленський оголосив "хрестовий похід" проти КС під гаслами захисту європейської та євроатлантичної інтеграції. Уже ввечері 27 жовтня Офіс Зеленського заявив: "Усвідомлюємо, що рішення Конституційного суду остаточні і не підлягають оскарженню. Але остаточним і, що не підлягає оскарженню також є і прагнення України до повноцінного приєднання до європейських та євроатлантичних структур. Невід'ємною частиною цього прагнення є обов'язок подолати корупцію в Україні, зробивши національну політику чистою".
Положення про незворотність європейського і євроатлантичного курсу України з'явилися в Конституції з ініціативи Петра Порошенка. Саме при Порошенку за домовленістю з європейськими партнерами було введено електронне декларування для чиновників. Тому абсолютно логічними виглядали припущення, що з огляду на нову ситуацію Зеленський погасить тліючу війну з Порошенком і запропонує йому об'єднати зусилля для подолання кризи, викликаної рішенням КС.
Однак Банкова вибрала протилежну тактику. Вона вирішила, що війна з КС — це прекрасний привід почати нову кампанію чорного піару проти п'ятого президента. Лейтмотивом стала фальшива теза про те, що електронне декларування підірвали нібито судді, призначені Порошенком. Кажуть, що на засіданні РНБО 29 жовтня Зеленський особисто озвучив цю тезу. Він буквально продекламував список суддів, з надривом проголошуючи: "Це їх призначив Порошенко".
Цю ж тезу днем 29 жовтня, коли йшло засідання РНБО, вкинув в інформпростір радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк. Він заявив у коментарі "РБК-Україна": "Цей Конституційний суд повністю сформований попередніми президентами: Януковичем і Порошенком. Це, по суті, їх Конституційний суд". Незабаром про те ж заявив глава парламентської фракції "слуг народу" Давид Арахамія, тільки у нього згадка про Януковича випала і залишився один Порошенко. "Сьогодні судді КС — судді самого Порошенка. Саме так. Він кожного окремо підбирав і рекомендував на посади", — збрехав Арахамія. Адже насправді з 11 конституційних суддів, які проголосували за скандальне рішення 27 жовтня, семеро були призначені або до президентства Порошенка (п'ятеро суддів), або вже після Порошенка, тобто при президенті Зеленському (двоє суддів).
Також не зайвим буде нагадати, що з чотирьох суддів, яких призначив Порошенко, троє проголосували проти скандального рішення. І це могло б стати ще однією хорошою підставою для Зеленського заморозити конфлікт з Порошенком, щоб не вести війну на два фронти. Але Банкова несамовито бореться за політичну премію Дарвіна. Тому заяви Арахамія почали особисто поширювати в "Фейсбуці" прессекретар Зеленського Юлія Мендель.
Усе це, напевно, можна було б вважати дрібницею. Ось тільки цю дрібницю помітили в західних посольствах. І в результаті Зеленський не отримав бажаної підтримки з боку Заходу у війні з КС — бо якщо під приводом війни з КС розгортається новий наступ на Порошенка, то Захід під таку війну не підв'язувався.
Третій фронт — війна з місцевими елітами
Усі ці події збіглися з підбиттям підсумків місцевих виборів, що пройшли 25 жовтня. Головними переможцями цих виборів стали партії мерів. З огляду на війну, що почалася з КСУ, знову ж таки можна було очікувати, що Банкова намагатиметься уникнути війни ще й на регіональному фронті і спробує домовитися з мерами щодо примирення і мирне співіснування.
Дійсно, в останні дні активні конфлікти між центром і регіонами начебто притихли. Але це затишшя оманливе. Насправді воно викликано лише перегрупуванням сил на Банковій перед новим наступом.
З ранку 3 листопада стала поширюватися чутка про те, що Зеленський вже підписав указ про звільнення першого заступника керівника свого Офісу Сергія Трофімова. Саме Трофімов відповідав за регіональну політику, включаючи підбір голів ОДА і моніторинг їх діяльності.
Ще раніше стало відомо, що Зеленський мав намір звільнити низку голів ОДА. Вони разом з Трофімовим нібито повинні стати козлами відпущення за провали "слуг народу" на місцевих виборах. Хоча насправді виборчими кампаніями керують не голови ОДА, а лідери обласних парторганізацій "слуг народу" та інші куратори. У ряді областей голови ОДА навіть на списки кандидатів вплинути не могли — вони допомагали, але нічого не вирішували. Всі фінансові та інші ресурси були зосереджені в руках кураторів, в тому числі, подейкують, і керівника президентського Офісу Андрія Єрмака.
Але важливі не стільки самі ці відставки, скільки те, що буде далі. Кажуть, що на звільнення Трофімова наполіг Єрмак, а допоміг йому в цьому очільник СБУ Іван Баканов. І що тепер буде реалізовуватися так званий "план Єрмака" з примусу місцевих еліт (переможців виборів) до коаліції з "Слугою народу", а не з ОПЗЖ або "Європейською солідарністю".
Як стверджують різні джерела, сценарій примусу буде складатися з двох етапів. Перший етап полягає в тому, що до обласного центру приїжджає "трійка від Зеленського" в складі представників Єрмака, Офісу генпрокурора і центрального апарату СБУ. "Трійка" натякає місцевим елітам на запаси наявного у неї компромату і вимагає послуху в політичному і фінансовому плані. А за другий етап буде відповідати голова ОДА — його головним завданням стане контроль над мерами та місцевими радами.
Дуже важливим елементом цього плану має стати згортання фінансової децентралізації. Ресурси в руках місцевих рад повинні скоротитися, в той же час великі фінансові ресурси повинні зосередитися в руках голів ОДА. І це буде інструментом забезпечення залежності і слухняності мерів.
Ось тільки спроба нагнути місцеві еліти може лише розлютити їх і налаштувати проти Зеленського, особливо зважаючи на ослаблення позицій останнього через конституційну кризу. Іншими словами, спроба реалізації так званого "плану Єрмака" в будь-якому випадку внесе в регіональну політику Зеленського потужний турбулентний струмінь. А в умовах політичної кризи на центральному рівні це загрожує перенесенням хаосу з центру в регіони.
Шлях до повного успіху
Ще один важливий момент: через скандальне рішення КС Зеленський увійшов у конфлікт з Ігорем Коломойським і близької до нього партією "За майбутнє". Народні депутати з групи "За майбутнє" були співавторами нардепів з фракції ОПЗЖ в конституційному поданні проти електронного декларування. Примітно, що ввечері 2 листопада, виступаючи в програмі "Свобода слова" на ICTV, Зеленський назвав групу "За майбутнє" так, як її називають злостивці, — "За Майбах". І натякнув, що правоохоронні органи вже займаються "замовниками" рішення КС.
Тобто зараз у Зеленського вороги з усіх боків. Єдиний важливий виняток — це Рінат Ахметов і ті місцеві еліти, які орієнтуються на нього. Але і цю точку опори Банкова, схоже, збирається висмикнути з-під себе.
Справа в тому, що вже з наступного тижня може бути серйозно посилений карантин через епідемію коронавірусу. Однак Банкова не збирається визнавати власну провину в тому, що мільярди, виділені з держбюджету на боротьбу з COVID-19, загорнені в дороги замість оснащення лікарень і створення необхідних умов для медиків. Усю провину за локдаун Банкова буде покладати на мерів, які, мовляв, під час епідемії збирали людей на масові заходи.
Але мери прекрасно пам'ятають, як сам Зеленський їздив по областях і збирав людей на масові заходи для реклами партії "Слуга народу" і на всю піарив "Велике будівництво". Навіть ті мери, які орієнтуються на Ахметова і тому зараз лояльні до Зеленському, навряд чи захочуть бути хлопчиками для биття, та ще й з боку тих, хто розікрав гроші ковідного фонду.
Коротше, якщо є ще якісь більш-менш впливові партії і політики на центральному або місцевому рівні, з якими Зеленський ще не посварився, то цю недоробку Банкова швидко усуне, та ще й самим грубим і образливим чином, так, щоб вже нічого не можна було виправити.
Безсумнівно, це самий прямий шлях до успіху. Повного і всепоглинаючого.
