Три сюрпризи для Кремля. Як Україна зіпсує Путіну ювілей

6 жовтня у Празі розпочнеться дводенний неформальний саміт Євросоюзу, який, зокрема, розгляне восьмий пакет санкцій проти Росії. І це не єдиний "подарунок", який чекає на Путіна на 70-річний ювілей 7 жовтня. В "урочистій програмі" також Нобелівська премія миру та, найголовніше, український наступ на різних ділянках фронту.

Навіщо Євросоюзу Україна

Про підготовку до саміту ЄС розповів голова європейської дипломатії Жозеп Боррель на засіданні Європарламенту у Страсбурзі 5 жовтня. "Від імені Ради ЄС хочу повідомити вам, що разом із Єврокомісією ми відпрацювали новий пакет загальних та персональних санкцій", — повідомив він. За його словами, ці санкції дозволять ще більше обмежити російські експортні спроможності, а також знизити технологічні спроможності російської промисловості підтримувати російську "машину війни". За даними Politico, пакет має встановити верхню межу ціни на російську нафту, завдати удару по російській сталеливарній промисловості та позбавити російську армію ключових технологій.

Очікується, що на саміті у Празі 6-7 жовтня буде розглянуто не лише новий пакет санкцій, а й весь комплекс проблем, пов'язаних із російською агресією проти України, включаючи продовження підтримки України у боротьбі з російським вторгненням. Можна сподіватися, що там буде оголошено рішення про новий транш макрофінансової допомоги Євросоюзу Україні на 3 млрд євро.

Також саміт має продемонструвати фундаментальні зрушення у ставленні ЄС до України. Раніше Україна була для Євросоюзу бідним сусідом, який стукає у двері. А тепер ЄС сам потребує України, щоб знизити свою залежність від Росії.

"Довгий час наша зовнішня політика щодо України була певним чином пов'язана з Росією. Але зараз у нас дуже чітка політика щодо України, яка ґрунтується на нашому бажанні забезпечити намір України приєднатися до Євросоюзу. Це дуже чітка мета такої політики. І якщо це трапиться, ми вже не будемо настільки залежними від Росії", — сказав Боррель, виступаючи перед європарламентаріями.

Коротше, Євросоюз відчуває, що його русофобія є недостатньою. Ось візьме до свого складу Україну — тоді буде якраз.

Фаворити букмекерів

У столиці Норвегії Осло 7 жовтня має бути названий лауреат Нобелівської премії миру. Переможця обирає Норвезький Нобелівський комітет із п'яти осіб, який призначається парламентом Норвегії. Журнал Time навів список фаворитів на перемогу, заснований на номінаціях, оприлюднених норвезькими законодавцями, прогнозах букмекерів та оцінках Інституту досліджень миру в Осло.

Як зазначає журнал, фаворитом букмекерів є президент України Володимир Зеленський. Також у списку Time є інші "друзі" Путіна — в'язень колонії суворого режиму Олексій Навальний та білоруський опозиційний політик Світлана Тихановська.

Як приклад наведемо дані британської букмекерської контори Nicerodds. Станом на 5 жовтня лідирують Зеленський, Тихановська, Навальний та народ України.

Зрозуміло, прогнози – справа невдячна. Норвежці можуть взяти та присудити премію шведській екоактивістці Греті Тумберг просто тому, що вона також скандинавка. Проте важливим є сам факт: як свідчать дані букмекерів, у людей сформувалося очікування, що оголошення лауреата Нобелівської премії миру має стати ляпасом Путіну. Ну, а якщо це відбудеться якраз на його 70-річний ювілей, це вже можна буде назвати "подарунком долі".

Фронт навиворіт

Але головний "подарунок" господареві Кремля на ювілей роблять, звісно, ЗСУ. Причому наші військові зайняті цим щодня, використовуючи тактику гойдалок, тобто раптово змінюючи напрямки ударів. За останні дні ЗСУ змогли посунути окупантів як на півночі (Харківська, Донецька, Луганська області), так і на півдні (Херсонщина та Миколаївщина).

Промовистою ознакою того, що наші війська перехопили ініціативу, стала зміна термінології на російських шовіністичних ТГ-каналах. Наприклад, там зникли зведення з Криворізького напрямку, хоча донедавна дуже жваво обговорювалися плани наступу на цьому напрямку з півночі Херсонщини. Замість Криворізького напрямку тепер фігурує Бериславський напрямок — це той напрямок, куди російські війська тікають і де намагаються зупинитися.

Ще одна цікава зміна термінології — прокремлівські ТГ-канали посилено знецінюють міста та райони, з яких тікали російські вояки. Мовляв, ці території все одно не мають жодного стратегічного значення. Хоча раніше їх називали "стратегічними плацдармами" тощо. Схоже, для Кремля зараз важливіше збити поразницькі настрої у росіян, ніж надихнути своє військо "стояти до кінця і ані кроку назад". А отже, російська армія продовжить "перегруповуватися", "скорочувати лінію фронту" і "займати вигідніші позиції" (такими евфемізмами російське міноборони камуфлює панічний відступ).

Зрозуміло, що наше командування не готує жодних штурмів, які були б спеціально приурочені до дати 7 жовтня. Тут "подарунком" є сама невідворотність втечі російської армії та нашого поступу вперед. Сьогодні – на одних напрямках, завтра – на інших.