Три пунктика Суркова. Чому в найближчі півроку Волкеру не варто їздити в Белград
Спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер і помічник президента РФ Владислав Сурков провели третій раунд переговорів щодо українського питання у такий недружньому Україні останнім часом Белграді. Переговори були тривалими, але за фактом закінчилися нічим.
Ключові моменти зустрічі - обговорити принципи розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі, а також підштовхнути Москву до звільнення політв'язнів на прохання Києва. Насправді, як і після попередніх переговорів, надійшло досить мало інформації про концепції місії "блакитних касок". З США напередодні прийшла вісточка у вигляді матеріалу The Wall Street Journal, в якому з посиланням на високопоставлених чиновників повідомляється про те, що у Вашингтоні чисельність місії оцінюють в 20 тис. чоловік.
Сурков за підсумками зустрічі повідомив, що Волкер передав російській стороні свій план щодо миротворчої місії, що складається з 29 абзаців. За словами помічника Путіна, в Москві вважають "прийнятними" лише три. Навколо цього плану тривала дискусія до пізньої ночі. На виході маємо пісні запевнення в солідарності, підтримки реалізації Мінських угод, а також декларації намірів до зближення позицій,
Волкер проти звичаю і зовсім поки зберігає мовчання з приводу результатів переговорів і суті цих 29 абзаців. За нього говорило американське посольство в Росії, за заявою якого сторони домовилися продовжувати спільну роботу, не дивлячись на різні уявлення про шляхи досягнення миру". Втім, позицію Вашингтона Волкер традиційно висловив напередодні белградської зустрічі: "блакитні каски" повинні перебувати на всій території ОРДЛО, а не тільки на лінії розмежування, як того хоче Росія.
У російських ЗМІ є підтвердження умов Сполучених Штатів. Джерело, знайоме з ходом переговорів, розповіло агентству "Інтерфакс", що "американська сторона запропонувала розширити зону присутності місії, не обмежуючись лише кількома постами на лінії зіткнення, а також збільшити її чисельний склад і розширити повноваження". Співрозмовник агентства також підтвердив факт розбіжності в розумінні концепції присутності місії. "Тому вирішено продовжувати роботу. В цілому вона конструктивна. Не виключена ще одна зустріч до кінця року в аналогічному форматі. Це питання обговорюється. Рішення поки немає", - додав він.
Навіть якщо сторони дійсно обговорювали проведення ще однієї зустрічі до кінця року, сенсу в ній немає ніякого. Сурков сам натякнув на безрезультатність переговорів гучним опусом на сторінках Russia Today під назвою "Криза лицемірства. "I hear America singing". У статті помічник Путіна передрікав крах західному суспільству або переформатування за аналогією з Римською імперією, оскільки політики, мовляв, ігнорують розчарування людей. Мало того, Сурков переконував, що незабаром Захід очікує створення імперської вертикалі, на вершині якої з'явиться "Цар Заходу". Очевидно, такий візаві було б вкрай бажаним для Москви, яка шукає договорняків і розділу сфер впливу, і це сурковское "візіонерство" цілком можна інтерпретувати як російську формулу ідеальної гармонії. Навряд чи, втім, досяжною.
"Цар" в особі Дональда Трампа, чийого переобрання добивалася Росія, виявився "несправжнім" - про це, як мінімум, свідчить і розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера, і той факт, що на тлі цього розслідування президент США так і не зважився на офіційну зустріч з Путіним на полях саміту АТЕС. Гірше того, відмова Білий дім обставив найнеприємнішим для Кремля чином - після тривалої інтриги і в досить категоричній формі. Такий оборот позбавив росіян всякої можливості заявляти про прорив в переговорному процесі з урегулювання конфлікту в Сирії - хоча напередодні саміту подібні вкидання з'являлися постійно. Адже очевидно, що обмін кількома фразами в ході підготовки до фотосесії подати в якості доленосної зустрічі просто не вийде. Тому, до речі, не виключено, що в Москві образилися на демарш Вашингтона і відплатили тією ж монетою, звівши бєлградську зустріч до "бойовою нічиєю".
В цілому ж вчорашні переговори Суркова з Волкером ясно показали, що зараз США не про що говорити з Кремлем, який демонстративно схвалив лише три пункти, поховавши можливість досягнення компромісу. Де-факто все стихло. Російська сторона просто торгується, забалтывает ініціативу з миротворцями. Але справа не тільки в тактиці обміну дипломатичними образами. Ймовірно, Кремль робить це з метою затягнути переговорний процес до 18 березня, тобто до президентських виборів. Решту часу Кремль волів би обійтися без кризових ситуацій будь-яких масштабів, крім особисто сконструйованих, щоб Путін зміг в комфортних умовах знову зайняти пост президента. Тому-то й актуальна зараз для росіян імітація зближення. Така в цілому модель поведінки Москви в зовнішній політиці.
