Крайній мільярд. Як Україна виграла "в баньки" у МВФ
Як би не хотілося нам уявити цей факт як визнання успішності українських реформ - подібне умовивід буде вже занадто неправдоподібним. По суті, Україна виграла у МВФ в дитячу гру - "баньки", або хто моргне першим. Треба віддати належне гравцям з боку України - першими "моргнули" міжнародні фінансисти з Вашингтона.
На кінець березня припадав четвертий перегляд програми співробітництва Україна-МВФ в рамках програми розширеного фінансування на загальну суму близько $17 млрд. Дана програма стартувала в 2015 р. і була розрахована на чотири роки.
З тих пір в рамках підписаного меморандуму про співпрацю Україна брала на себе зобов'язання з виконання цілого ряду законодавчих змін і досягнення системи "маяків" макроекономічних показників. Таких як інфляція, рівень чистих внутрішніх активів, чистих валютних резервів, дефіциту бюджету і так далі.
Частина вимог Україна виконала, частина - ні. Частина траншей отримала, а частина - ні.
Назвати програму кредитування МВФ фінансової моделлю реформ було б надто самовпевнено. Системні реформи так і не були прописані в попередніх програмних вимогах (якщо не вважати такими реформу послуг житлово-комунальних послуг і тарифів).
Цифри тут говорять красномовніше слів: для структурних реформ виділення траншу 1 млрд, нехай і доларів, явно недостатньо. Сьогодні мова йде про підтримку на плаву платіжного балансу країни, який отримав пробоїну" при зіткненні з айсбергом, що символізує проблеми діючої моделі політики та економіки у вигляді спонтанної блокади ОРДЛО.
А адже за раніше затвердженим графіком Україна повинна була отримати перший транш 2017 р. у розмірі $1,9 млрд. США. За фактом вийшло майже в два рази менше. Проте Україна, як "премудрий піскар", примудрялася йти від настирливого МВФ з його наживкою у вигляді траншу і гачком у вигляді системних вимог. Багата фантазія наших чиновників наповнювала меморандум усіляким "спамом", як-то пункт про розміщення класифікації державних підприємств на сайті Кабміну або положеннями про боротьбу з корупцією. У запалі цієї творчої роботи ми не помітили, як почали рити на граніті....
МВФ постукав знизу: відтепер тільки структурні реформи стануть підставою для більш суттєвого фінансування. У першу чергу це стосується ринку землі сільськогосподарського призначення (зі зняттям мораторію на продаж) і пенсійної реформи (тут головна вимога - скоротити будь-якими методами дефіцит Пенсійного фонду та розмір державних дотацій). Плюс до цього невеликій за розміром, але такого важкого для нас за змістом переліку - приватизація великих державних підприємств, включаючи ОПЗ і державні банки, зняття державних гарантій на повне повернення депозитів населення в державних банках, а також мораторій на діяльність новоствореного Експортного кредитного агентства (ЕКА) - "дітища" фракції Радикальної партії.
Очевидно, що в парламенті зараз немає більшості для проведення структурних реформ. Одне тільки призупинення роботи ЕКА викличе такий словесний рейд "скотыняк" по тилах, що мало не здасться. Крім того, відкриємо секрет Полішинеля: в стані реформаторів немає навіть приблизного розуміння того, як ці реформи повинні виглядати. Немає ні чіткої концепції, ні базової моделі. Досить сказати, що існує декілька варіантів пенсійної реформи, а також механізмів відкриття ринку землі, але по жодному з них немає "робочих креслень".
За мірою продавлювання даних реформ для отримання чергового траншу "опір матеріалу" буде тільки посилюватися. Як показує вітчизняна теорія політичного "опору матеріалів", надії на те, що нам вдасться наростити ігрову перевагу у черговому матчі Україна-МВФ, малоймовірні. А значить, пакетне фінансування українського плану Маршалла" з боку міжнародних фінансових організацій стає проблематичним (хоча і не безнадійним). Навіть якщо його напишуть литовці...
Зате черговий мільярдний транш дозволить не тільки збільшити валютні резерви НБУ на $1 млрд, але і розблокує макрофінансову допомогу з боку ЄС на суму 600 млн євро, видача якої прив'язана до факту продовження співпраці України з Фондом. Як відомо, ЄС в 2014 р. прийняв рішення виділити нам майже 11 млрд євро, але реально надав перший транш допомоги на 600 млн євро внаслідок відсутності у нас "структурних реформ, у всякому разі, як цей процес розуміють в Європі. Другу частину допомоги єврочиновники взагалі намагалися прив'язати до скасування мораторію на експорт лісу-кругляка, мабуть, вирішивши діяти за принципом з паршивої вівці хоч вовни жмут". Втім, ця вимога в силу громадського резонансу поки поставили на паузу. Значить, в кубушку НБУ впаде не тільки транш МВФ у розмірі $1 млрд, але і 600 млн євро з Брюсселя. Для курсу гривні це підмога...
Нарешті, Україна та МВФ прийшли до певного розуміння статус-кво. Україна пообіцяла зробити легкі маніпуляції з "чорним циліндром реформ", як-то взяти хоча б концепцію пенсійної та земельної реформ (для цього достатньо пара круглих столів, чергова робоча група і кілька законопроектів), а МВФ оцінив весь цей свято життя в $1 млрд. Десь до серпня, якщо круглі столи будуть дуже яскравими, може дасть ще $1 млрд. Значить, можна буде забути про дострокові вибори.
Адже і ми знаємо, і МВФ знає, що віддавати найближчі борги, в тому числі перед самим Фондом, Україні до 2017 р. нічим: в найближчі три місяці - це майже $900 млн боргів, і ще до кінця року - $1,97 млрд. Крім того, ми знаємо, що МВФ знає, що розраховувати на прямі іноземні інвестиції в Україні найближчим часом не доводиться. Поки капає за $50-60 млн в місяць (живими грошима). І оголошувати дефолт Україні Фонд явно не буде. Занадто багато часу і сил було на нас витрачено...
Тому МВФ продовжить політику виділення траншів по чайній ложці, по суті, рефінансуючи свої ж старі кредити, які Україна буде повертати за рахунок нових траншів. Це дозволить розблокувати допомогу ЄС, зберегти валютні резерви НБУ і пережити 2017 р. В такому ж режимі і прийдешній 2018-й. Момент істини настане лише в 2019-2020 рр., на які припадають суттєві виплати за реструктуризованими боргами "імені Яресько".
Але до цього ще дожити треба...