Після Байдена та Остіна. На що перетвориться "Рамштайн" при Трампі

9 січня на американській авіабазі "Рамштайн" у Німеччині відбулося 25-те засідання Контактної групи з питань оборони України (Ukraine Defense Contact Group). Цю групу ініціював міністр оборони США Ллойд Остін. За два місяці після повномасштабного вторгнення Росії в Україну він запросив своїх колег із країн-союзників до головної авіабази США в Європі. Перша зустріч відбулася 26 квітня 2022 року. Відтоді такі засідання називають "Рамштайнами", хоча проводилися вони не лише на авіабазі "Рамштайн", а й у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі чи онлайн.

У цьому форматі союзники обговорювали та координували військову допомогу Києву. У зустрічах брали участь представники близько 50 країн. 2022 року було сім таких засідань, 2023-го — десять, 2024-го — знову сім. Остання зустріч минулого року відбулася на авіабазі "Рамштайн" 6 вересня (за два місяці до виборів у США), після чого настала перерва завдовжки чотири місяці. І ось тепер пройшло ювілейне, 25-те засідання, яке може виявитися останнім, оскільки 20 січня Джо Байден передасть ключі від Білого дому Дональду Трампу.

Як зазначає сайт Euractiv, європейські дипломати кажуть, що їм поки неясно, чи продовжиться цей формат під керівництвом США, оскільки Трамп посилає неоднозначні сигнали про те, чи він продовжуватиме очолювати міжнародні зусилля з підтримки України. Проте в будь-якому разі західна військова допомога Україні не припиниться, а отже, не зникне і потреба її координувати. Механізми, які доповнюють "Рамштайн", вже створено та працюють. Вони працюватимуть і без "Рамштайну", хоча не факт, що зможуть його замінити.

Вісім "коаліцій спроможностей"

Ще 19 вересня 2023 року на "Рамштайні-15" було оголошено про плани сформувати так звані Capability Coalitions — "коаліції спроможностей". Спочатку йшлося про п'ять коаліцій, на даний момент їх вісім. Головне в тому, що на чолі кожної коаліції стоять щонайменше дві країни, причому США є співголовою лише двох коаліцій. Отже, навіть якщо Трамп припинить участь США у коаліціях, вони все одно працюватимуть. Ці коаліції охоплюють весь спектр військових потреб України:

• Коаліція авіаційних спроможностей — 14 країн, лідери США, Данія та Нідерланди
• Коаліція інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони — 14 країн, лідери Франція та Німеччина
• Коаліція артилерії — 14 країн, лідери Франція та США
• Коаліція бронетанкової техніки та маневреності — 14 країн, лідери Польща, Німеччина та Італія
• Коаліція морських спроможностей — 18 країн, лідери Велика Британія та Норвегія
• ІТ-коаліція — 17 країн, лідери Естонія та Люксембург.
• Коаліція спроможностей розмінування — 21 країна, лідери Литва та Ісландія
• Коаліція дронів — 16 країн, лідери Латвія та Велика Британія.

11 липня 2024 року на саміті НАТО у Вашингтоні лідери 24 країн (у тому числі 22 членів НАТО, Японії та України) та Євросоюзу підписали Ukraine Compact. Учасники цієї угоди зобов'язалися підтримувати нагальні потреби України у сфері оборони та безпеки, працюючи на двосторонній основі та через чинні багатосторонні механізми, такі як Контактна група та її коаліції спроможностей, NSATU (NATO Security Assistance and Training for Ukraine) — структура НАТО з надання Україні допомоги та тренування у галузі безпеки та EUMAM Ukraine (EU Military Assistance Mission in support of Ukraine) — Військова допоміжна місія ЄС з підтримки України.

Також учасники Ukraine Compact зобов'язалися "прискорити зусилля з розбудови майбутніх українських сил… у тому числі через скликання протягом 6 місяців наради на рівні міністрів оборони в рамках Контактної групи для розгляду та затвердження дорожніх карт, підготовлених лідерами коаліцій спроможностей… щодо розвитку таких майбутніх сил до 2027 року, в координації з NSATU та EUMAM Ukraine, з метою продовження зміцнення сил у 2030-х роках".

Шестимісячний термін цього зобов'язання спливав 11 січня. Як бачимо, Джо Байден і Ллойд Остін про нього не забули. 9 січня було проведено "Рамштайн-25", і одним із головних його підсумків стало затвердження восьми дорожніх карт із цільовими показниками спроможностей України на 2027 рік. Країни-співкерівниці восьми коаліцій спроможностей оголосили про це в спільній заяві. Там зазначається, що ці дорожні карти "надсилають важливий сигнал попиту оборонної промисловості". Країни планують досягти цільових показників "за допомогою наших відповідних національних пожертв, закупівель, інвестицій та зусиль для розширення можливостей оборонної промислової бази, у тому числі шляхом використання внутрішніх виробничих та допоміжних можливостей оборонної промисловості України".

Отже, вісім коаліцій працюють, кожна має свою дорожню карту до 2027 року. Але швидкість їхнього просування до мети, звісно, залежатиме від позиції Трампа.

NSATU

Те саме можна сказати про NSATU. Про створення цієї структури країни НАТО домовилися на саміті у Вашингтоні 9-11 липня 2024 року. Вона розпочала роботу 18 грудня.

NSATU базується у Вісбадені, Німеччина, і підпорядковується верховному головнокомандувачу об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, чотиризірковому генералу Армії США Крістоферу Каволі. NSATU має в своєму розпорядженні логістичні центри в східноєвропейських країнах НАТО. За офіційною інформацією Альянсу, вона координуватиме надання, передачу та ремонт військової техніки, критично важливої для операцій України, а також тренування у країнах-союзниках для підвищення військової ефективності України. Ці завдання будуть синхронізовані із зусиллями щодо розвитку майбутніх військових сил України, щоб досягти повної оперативної сумісності з НАТО та відповідності стандартам НАТО.

NSATU візьме на себе частину функцій "Рамштайну" і функціонуватиме незалежно від бажань Трампа та нового глави Пентагону. Проте скільки техніки вона отримає від США — це, звісно, від позиції Трампа залежатиме.

Європейські надії

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур у коментарі Радіо Свобода запевнив, що незалежно від долі "Рамштайну" країни продовжуватимуть допомагати Україні через різні коаліції спроможностей. "Питання полягає лише в тому, чи ми все ще будемо збиратися разом, щоб отримати вичерпний огляд від України для координації нашої допомоги. І я справді вірю, що Контактна група має продовжувати роботу. В якому форматі? Ймовірно, побачимо в найближчі місяці", — сказав він.

Водночас німецький міністр оборони Борис Пісторіус наголосив на важливості збереження саме формату "Рамштайн". "Україна повинна мати можливість вести переговори та діяти з позиції сили. Для цього їй потрібна наша підтримка, і вона може розраховувати на Німеччину, і для цього їй і надалі потрібен формат "Рамштайн", — заявив він за підсумками засідання. Він закликав своїх колег продовжити цей формат і "докласти всіх зусиль для того, що ще попереду".

Європейські країни готові посісти місце США у плані підтримки України, яка захищається від російської агресії, якщо Вашингтон після вступу Трампа на посаду президента США буде менш активним у цій сфері. Таку заяву зробила верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки, віце-президент Єврокомісії Кая Каллас, відповідаючи на запитання кореспондента DW у кулуарах "Рамштайну-25".

"Прямо зараз у нас немає ознак того, що цей формат не буде продовжено, — наголосила вона. — Якщо ні, то ми вестимемо обговорення пізніше. Думаю, європейські країни хочуть зайняти це місце у цьому випадку, і ми продовжимо цей формат для підтримки України". На уточнення, наскільки оптимістично вона налаштована, Каллас повторила: "З боку європейських країн, безперечно, є воля продовжити це. Отже, я сподіваюся, що ми побачимо, яке рішення вони знайдуть".

Кая Каллас — друга людина в Єврокомісії. Її називають головою європейської дипломатії, але, як видно з назви її посади, вона ще й європейський міністр оборони. Вона очолює дві найважливіші структури ЄС у сфері безпеки: Європейське оборонне агентство та Європейську службу зовнішніх зв'язків, до складу якої входить Військовий штаб ЄС.

"Я справді впевнена, що всі інші члени, і, сподіваюся, також Сполучені Штати, готові продовжувати надавати підтримку Україні", — заявила Каллас агентству France-Presse. "Європейський союз також готовий взяти на себе це лідерство, якщо Сполучені Штати не захочуть цього", — сказала вона, додавши, що "ми не повинні спекулювати на майбутній підтримці США" і "не в інтересах Америки, щоб Росія була найсильнішою силою в світі".

Зрозуміло, що зараз Євросоюз переконуватиме Трампа зберегти підтримку України та, зокрема, продовжити роботу Контактної групи. І деякі сподівання є. У зв'язку з цим примітно, що став оптимістичнішим віце-прем'єр — міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш. "Це може бути остання зустріч такого роду, оскільки нова адміністрація США, ймовірно, запропонує іншу форму цих заходів. Я вважаю, що НАТО має взяти на себе більше навантаження", — заявив він на прес-конференції напередодні "Рамштайну-25". Однак після засідання 9 січня він розповів, що чекає на нову зустріч: "У нас була хороша дискусія в рамках Контактної групи. Усі віддані збереженню цього формату, при цьому США відіграють ключову роль. Я вважаю, що така зустріч відбудеться після зміни адміністрації США. Цей формат довів свою ефективність".

Міністр оборони України Рустем Умеров, за повідомленням Радіо Свобода, заявив після засідання, що наступна зустріч у форматі "Рамштайн " може відбутися вже в лютому. "Ми вже зазначили, що в лютому проводимо наступний "Рамштайн", — сказав Умєров. — Ми хочемо, щоб США залишились і посилили присутність. Формати є різні, як ви знаєте, ми створили NSATU (формат під егідою НАТО), є декілька європейських країн, які хочуть очолювати це, або співочолювати, тому що це з Україною разом робиться. Тому я на даний час жодних проблем не бачу, тому що ми вже погодили наступний "Рамштайн".

Наскільки обґрунтована ця впевненість, побачимо в лютому. Але можна відзначити один аргумент, який здатний спонукати Трампа до збереження формату "Рамштайн". Між 20 січня та будь-якими мирними домовленостями пройде кілька місяців. У цей час США, ймовірно, продовжуватимуть постачати в Україну ту військову техніку, яка вже законтрактована для України і зараз виробляється американськими оборонними компаніями. Але фішка Трампа полягає в тому, що якщо США надають Україні допомогу, то Європа має надавати допомогу удвічі більшу. А щоб добиватися цього та узгоджувати можливості різних країн із потребами України, якраз і потрібен "Рамштайн".