Тушкуйте світло. Кому вигідна недієздатність комісії Вовка

Швидше за все, НКРЭУ буде недієздатна цілих півроку – з кінця листопада 2017 р. по кінець травня 2018 р. На стільки ж загальмується імплементація положень Закону "Про ринок електричної енергії України"
Фото: reform.energy

Менш ніж через три тижні припинить роботу НКРЭКУ - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг. За законом у ній повинно бути сім членів (включаючи голову), зараз є тільки чотири, а з 26 листопада залишиться два, з-за чого комісія стане недієздатною.

Нагадаємо, 26 листопада минулого року набув чинності новий закон про НКРЭКУ. У його перехідних положеннях записано, що не пізніше шести місяців з дня набуття чинності цього закону, підлягають звільненню три члени комісії, не пізніше 12 місяців - ще два члена, не пізніше 18 місяців - залишилися два члени комісії. Далі у законі говориться, що відповідний план ротації членів НКРЭКУ з поіменним списком затверджується президентом України.

На виконання цієї норми Петро Порошенко 23 березня 2017 р. видав указ, який затвердив план ротації членів НКРЭКУ. На той момент вже була одна вакансія. Відповідно до плану не пізніше 26 травня підлягали звільненню два члена - Юрій Голляк та Володимир Євдокимов (і вони справді були звільнені президентом 26 травня), не пізніше 26 листопада мають бути звільнені ще двоє - Вікторія Морозова і Борис Циганенко, а не пізніше 26 травня 2018 р. - залишилися двоє, в тому числі нинішній голова НКРЭКУ Дмитро Вовк і член комісії Руслан Машляківський.

Призначає членів НКРЭКУ президент України. Але закон вимагає, щоб це призначення здійснювалося за результатами відкритого конкурсного відбору, який має провести спеціально створена конкурсна комісія. До складу конкурсної комісії повинні входити п'ять членів - два від президента, два від Верховної Ради і один від Кабінету Міністрів. Згідно із законом конкурсна комісія вважається повноважною лише у разі затвердження у її складі не менше чотирьох осіб.

Парламент двох своїх членів конкурсної комісії визначив 5 жовтня. Ними стали Світлана Голікова (за поданням комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки) і Василь Яструбинський (за поданням комітету ВР з питань будівництва, містобудування і ЖКГ). 11 жовтня Кабмін визначив свого члена конкурсної комісії. Ним став Микола Ницак (за пропозицією Міненерговугілля). Але трьох людей ще недостатньо, щоб комісія могла почати роботу і оголосити прийом заявок на відкритий конкурс. А президент досі "у роздумах" щодо своїх двох членів конкурсної комісії.

Процедура конкурсного відбору повинна зайняти не менше 75 днів. Закон відводить 45 днів на прийом заявок і 30 днів - на сам конкурс (включаючи спецперевірку кандидатів відповідно до Закону "Про запобігання корупції" та перевірку у відповідності з Законом "Про очищення влади"). Але це тільки відбір кандидатур. Конкурсна комісія повинна представити на розгляд президента кандидатури, які отримали найвищий рейтинг та пройшли через перевірки, загальним списком у кількості з розрахунку дві людини на одну посаду члена НКРЭКУ. І далі вже президент буде мати місячний термін на те, щоб із запропонованих йому кандидатур відібрати і призначити членів НКРЭКУ.

Таким чином, навіть якщо б конкурс був оголошений зараз, конкурсна комісія завершила відбір лише до кінця січня, а призначення членів НКРЭКУ відбулося б лише в лютому. А оскільки президент не поспішає з призначенням своїх членів конкурсної комісії, то терміни, коли НКРЭКУ відновить дієздатність, взагалі зсуваються на весну.

Можливо, Порошенко хоче "тягнути гуму", щоб на конкурсі були відібрані кандидатури не на п'ять вакансій у НКРЭКУ, а відразу на всі сім. У такому разі НКРЭКУ буде недієздатна цілих півроку - з кінця листопада 2017 р. по кінець травня 2018 р.

Однак настільки тривала бездіяльність НКРЭКУ може дорого обійтися Україні. Згідно із законом регулятор не тільки встановлює тарифи та видає ліцензії у сферах енергетики і комунальних послуг, але і здійснює нормативно-правове регулювання. І якраз зараз може "подвиснуть" цілий ряд нормативно-правових актів, винесених НКРЭКУ на публічне обговорення з метою отримання зауважень та пропозицій.

Так, на своєму засіданні 5 жовтня НКРЭКУ вирішила схвалити та оприлюднити на своєму офіційному сайті проекти п'яти постанов: "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виконання функцій гарантованого покупця"; "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу"; "Про затвердження Правил управління обмеженнями та порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів"; "Про затвердження Примірного договору про доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів (міждержавних електричних мереж України)"; "Про затвердження Методики визначення доступної пропускної спроможності міждержавних електричних мереж".

Ці постанови повинні бути прийняті в рамках імплементації положень Закону "Про ринок електричної енергії України", який був прийнятий парламентом 13 квітня і підписаний президентом 8 червня. Закон впроваджує норми Третього енергетичного пакету ЄС, у тому числі в питанні розділення компаній за напрямками розподілу і передачі електроенергії. Він також передбачає впровадження нової моделі ринку, що включає ряд сегментів: ринок двосторонніх договорів, ринку "на добу вперед", внутрисуточный ринок, балансуючий ринок і ринок допоміжних послуг.

В кінці жовтня НКРЭКУ опублікувала на своєму сайті ще один дуже важливий проект - "Правила ринку "на добу вперед" і внутрішньодобового ринку", підготовлені державним підприємством "Енергоринок". Цей документ регламентує процес купівлі-продажу електричної енергії на добу вперед і процедуру фізичного постачання електроенергії протягом доби.

Згаданий закон передбачає дворічний перехідний період. Новий ринок має запрацювати з 1 липня 2019 р. Але більша частина так званого вторинного законодавства, тобто нормативно-правових актів на виконання закону, повинна бути прийнята до 2018 р., адже необхідно дати можливість учасникам ринку підготуватися до нових правил гри.

У будь-якому випадку з 26 листопада НКРЭКУ стає фактично нелегітимною. Регуляторні рішення приймати не буде кому, а значить, відразу дві сфери - енергетика та комунальні послуги - випадуть з-під держконтролю. Причому відбудеться це в осінньо-зимовий період, коли не виключені всякі несподіванки, що вимагають термінового реагування.