Топити російський десант. Чи не занадто хороший "Нептун" для задач, які перед ним ставлять

Світова тенденція останніх років в плані берегової оборони цілком очевидна — насичення бойових порядків береговими протикорабельними комплексами. Причому це не тільки шлях країн з обмеженими військовими бюджетами, а й тих, які мають можливість витрачати чималі гроші.

Наприклад, днями російські ЗМІ написали про те, що після прийняття на озброєння нової ракети дальність стрільби берегового ракетного комплексу "Бал" збільшилася в два рази і нині перевищує 500 км. І досить важливий момент — завдяки новій системі наведення комплекс отримав можливість вражати наземні цілі.

Якщо говорити про наших сусідів, які також протистоять Росії, то і вони масово закуповують протикорабельні комплекси. Так, Польща і Румунія вибрали береговий варіант норвезьких крилатих ракет поверхня-поверхня, а Естонія — ізраїльські Blue Spear (береговий варіант протикорабельної ракети морського базування класу Gabriel).

На цьому тлі Україна поки серйозно відстає в плані отримання армією аналогічного комплексу, хоча наш "Нептун" пройшов всі випробування і прийнятий на озброєння. І, до речі, "Бал" використовує ракети Х-35 і Х-35В з дальністю польоту 120 і 260 км відповідно, які є "рідними братами" нашої ракети, так як фактично розроблені на основі одного і того ж радянського проєкту.

При порівнянні завдань, які ставляться перед різними комплексами, стає цілком очевидно — для подібних ракет в Балтійському, Чорному і Азовському морях дальність ураження цілі не грає особливого значення. Скажімо, на відміну від "Балу", який заточений для боротьби з флотом НАТО на просторах Північного Льодовитого і Тихого океанів, комплекси, які купують східноєвропейські країни, призначені для захисту від морського десанту з боку Росії.

Або візьмемо Україну. Маскуючись під вчення (вони проходять в 40 км від нашого берега) або під цивільний морський трафік, прикриваючись помилковими мішенями, в режимі радіомовчання російська десантна група без проблем підійде до берега на відстань 20-30 км. В таких умовах важливим елементом берегової оборони стане не стільки той факт, з якої відстані "Нептун" зможе вразити ціль, а чи зможе його ракета втопити ворожий корабель.

В історії війни на морі є багато прикладів, коли навіть пряме попадання протикорабельної ракети не приводило до знищення судна. Так само як і інших прикладів — коли пожежа, яка почалася після попадання, повністю знищувала корабель. Тобто боєголовку на "Нептун" краще ставити фугасно-запальну. Або навіть проникаючу термобаричну. Адже десантні кораблі — це просто дуже великі баки, які досить стійкі до проникаючих потраплянь в борт і вибухів ракет інших типів.

Ще одним слабким місцем далекобійних ракет є їх громіздкі і прикметні пускові установки. Вони досить великі і важкі, з низькою прохідністю, тому цілком і повністю прив'язані до доріг. Як результат — вони дуже легко виявляються і відслідковуються чим завгодно, від супутників до безпілотних апаратів. Тому тут може стати в нагоді іранський або північнокорейський досвід, коли компактні ракети малої дальності монтуються на шасі звичайних цивільних вантажівок, в результаті селекція цілей в цивільному автотрафіку стає складним завданням.

Тут виникає важливе питання — в якості якої зброї наші військові розглядають "Нептун"? Якщо в якості зброї відплати з можливістю ураження судів російського флоту на рейді в Севастополі або Новоросійську, то це одне, а якщо як ефективної оборонної — то тут його можливості навіть надлишкові. Адже в варіанті відбиття російської висадки на Чорноморському узбережжі може цілком вистачити протикорабельного варіанту "Вільхи-М". Сьогодні цей коректований боєприпас, судячи з відкритих даних, здатний доставити боєголовку масою до 130 кг на відстань до 130 км. А якщо треба буде стріляти на меншу відстань (скажімо, на 70 км), то маса бойової частини може бути збільшена до 250 кг (рівно стільки, скільки зараз несе "Нептун", ціна якого зашкалює).

Причому таку ракету можна застосовувати "тут і зараз" — адже запускається вона з установок важких РСЗВ БМ-30 "Смерч", яких в розпорядженні ЗСУ більш ніж достатньо.

Мало того, цілком можливо відпрацювати тактичний варіант, коли ті десантні кораблі, які після першого залпу зможуть прорватися ще ближче до берега, будуть добиватися розрахунками "Смерчів" зі стандартними ракетами.

Так, наявність "Нептуна" дуже серйозно підвищує стійкість нашої берегової оборони, проте темпи надходження у війська цієї зброї явно недостатні в умовах російської агресії, що продовжується. Недостатні — в тому числі з-за високої вартості комплексу. Тут не завадила б дешева зброя достатньої ефективності.