Іноді краще мовчати. Топ-8 медійних скандалів команди Зеленського
В ефірі 112 каналу депутат від "Слуги народу", представниця президента в Кабміні Ірина Верещук заявила, що Україні не дуже-то і потрібно прагнути в НАТО - нас, мовляв, там не чекають через Росії.
"Ми хочемо, але нас не беруть. І ми стукаємо в закриті двері і втрачаємо репутаційно. Нам не можна йти туди, де нас не чекають. Нам треба рухатися, ставати міцнішими. У нас є програми співпраці, все. Але чомусь у Грузії це одна частина роботи, а у нас - інша. І навіть про політичну частині йдеться", - сказала Верещук, чомусь висловивши впевненість, що про вступ нашої держави до Альянсу в останньому навіть не замислюються. "Нас не чекають в НАТО. Швидше Грузії візьмуть. Ми жертви агресії і сьогодні серйозно стоїть питання про включення Грузії в НАТО, а про Україну взагалі питання не стоїть ", - сказала вона. Причину небажання Альянсу надавати членство України Верещук побачила в позиції Росії.
Заява Верещук викликало шквал критики. Трохи почекавши, в прес-службі Кабміну заявили, що депутати просто не так зрозуміли. Виявляється, стратегічний курс України в Євросоюз і НАТО закріплений у Конституції України, але процес інтеграції ускладнюється через збройного конфлікту на сході країни. Крім того, у Гончарука забезпечили ритуальну формулу про незмінність курсу в НАТО примітками про те, що без прогресу в реформах ні про який вступ до Альянсу і мови бути не може. Втім, спроба прес-служби Кабміну запевнити читачів у тому, що Верещук насправді мала на увазі зовсім не те, що сказала, не особливо вдалася.
Не менше галасу в Україні та за її межами наробила заяву прем'єра Олексія Гончарука про те, що влада шукає "компроміс" з мільярдером Ігорем Коломойським у справі Приватбанку. В інтерв'ю впливовій Financial Times Гончарук заявив, що Зеленський хотів би домовитися з Коломойським про рішення претензій по Приватбанку, націоналізованому в 2016-м.
"Я повністю переконаний, що зараз нам потрібно зосередитися на зростанні і шукати спільні рішення, а не витрачати ресурси на знищення один одного. Тому я дуже позитивний будь риторики, спрямованої на пошук компромісу", - зазначив прем'єр.
У виданні звернули увагу на те, що МВФ попередив Україну: "відкат" націоналізації Приватбанку поставить під загрозу програму співпраці з Фондом. Та й взагалі: що відбувається може призвести до охолодження відносин України із західними прихильниками нового уряду Зеленського. Скандал почався буквально через кілька годин після публікації матеріалу, вплинувши навіть на котирування єврооблігацій України.
Мабуть, усвідомивши масштаби катастрофи, що насувається, у Гончарука кинулися гасити пожежу, звинувативши Financial Times в необ'єктивності і вимагаючи спростування від авторів матеріалу.
"Цитата, на якій базується висновок авторів матеріалу, вирвана з контексту і не є репрезентативною в контексті всієї наданої прем'єр-міністром інформації. Він не давав жодної інформації щодо ведення будь-яких переговорів як з паном Коломойським, так і з кимось іншим із зазначеного питання", - заявили у прем'єра. Ефект від спростування був приблизно таким же, як і у випадку з висловлюванням Верещук. Швидше за все, найближчим часом команда прем'єра буде переконувати його тримати багатозначну паузу щодо "слизьких" питань.
Менш офіційним, але нітрохи не поступається по резонансу стало висловлювання президента Зеленського про "жінок - бренд України", яке він необережно кинув під час першого візиту в Париж. Українки миттєво згадали перл одного з попередників нинішнього глави держави про "жінок, які роздягаються", а до всього цього ще й стартував флешмоб #Ятобінебренд,
Не чекаючи подальших наслідків скандалу, у президента заговорили, що в соцмережах неправильно зрозуміли сенс фрази Зеленського. Мовляв, він констатував проблему зовнішнього сприйняття України і навпаки виступає за те, щоб знищити стереотипне і застаріле бачення, вузьке сприйняття українок у світі. Скандал потроху улігся, але сумнівів у тому, що Зеленський буде продовжувати радувати українців і українок фірмовими жартами, причому підносячи їх з самим серйозним виглядом, не залишається ніяких.
Від президента і глави Кабміну намагаються не відставати "слуги народу" в парламенті. Одним з перших відзначився спікер Ради Дмитро Разумков, який розкритикував кнопкодавство позафракційного нардепа, мажоритарника-самовисуванця з Донеччини Олександра Ковальова. За словами Разумкова, це перший зафіксований в новому парламенті факт порушення ст. 84 Конституції України (у ній, зокрема, зазначено, що депутати голосують особисто).
На наступний день стало відомо, що Разумков трохи поквапився: першим "кнопкодавом" Ради нового скликання став депутат-мажоритарник від "Слуги народу" Сергій Литвиненко, обраний в окрузі №156 на Рівненщині (Березнівський, Костопільський та Сарненський р-ни). Голосував він за свого колегу - депутата-мажоритарника від "Слуги народу" Олександра Скічка (округ №197, Черкаська обл.). Пізніше фігурант скандалу пояснив свої дії тим, що "переживав за конституційну більшість".
"Ми були змучені, я хотів, щоб більшість... Це ж конституційну більшість повинно було бути... Я переживав за це. І ми спілкувалися з ним - він сказав, що його позиція така ж, як ми всі повинні проголосувати", - заявив Литвиненко. Після одкровень колеги спікер вирішив не дезавуювати власну заяву, перевівши тему в русло покарання за кнопкодавство штрафами. Втім, до вирішення цього питання "слуги" поки так і не дісталися.
Ще більш яскравими "перлами" запам'ятався голова фракції "Слуги народу" Давид Арахамія, який став завсідником кількох політичних ток-шоу. Найрезонанснішим, безумовно, був анонс "ротації керівництва Моз, яка нібито має відбутися через три місяці після призначення нового міністра.
"Ситуація з міністром така: Скалецька планувалася на першого заступника міністра охорони здоров'я. На міністра планувався сам пан Радуцький. Я думаю, що потім буде така ротація, що пан Радуцький стане міністром, а Зоряна піде заступником міністра", - заявив Арахамія.
Навіть якщо Радуцький і планував комбінацію, яку озвучив Арахамія, йому довелося терміново її дезавуювати, мабуть, приносячи багато "подяк" голові фракції. Радуцький прокоментував заяву Арахамии в Facebook, сказавши, що не збирається ставати міністром через три місяці: "Так, багато колеги по фракції бачать саме мене на цій посаді. Мені приємно, але свою роботу бачу зараз в парламенті. Основа перетворень тут". Що з цього приводу думає сама пані міністр, здається, нікого не цікавило.
До речі, Михайло Радуцький і сам кілька разів виступив ньюсмейкером. Так, журналісти сфотографували нецензурну листування нардепа, в якій він прямо називає Зоряну Скалецкую "своєю людиною", а Уляну Супрун на посаду голови Моз він, всупереч усім чуткам, не підтримує.
Після публікації цієї листування в декількох онлайн-виданнях Радуцький почав стверджувати, що кандидатура Зоряни Скалецьке була підтримана під час консультацій фракції, а сам він з нею особисто навіть не знайомий.
"Для нас важливо, що Черненко (прізвище міністра до недавнього розлучення з чоловіком. - "ДС") розуміє, що корупції не має і відкату в реформі теж бути не повинно", - зазначив Радуцький. Таке пояснення нікого не задовольнило, а нинішні конфлікти в міністерстві ставлять багато питань про "відкат в реформі", але поки глава медкомитета Ради коментувати те, що відбувається у відомстві Скалецьке не поспішає.
Ще один "медичний" прокол. У новій команді Моз звинуватили колишню главу відомства Уляну Супрун та її підлеглих у тому, що вони скоротили бюджетне фінансування лікування рідкісних дитячих захворювань і пацієнтів з онкологією в проекті держбюджету на 2020 р. Однак виявилося, що відповідні зміни до кошторису внесли вже при новій команді, так що Супрун за них не відповідає. Зрозумівши помилку, у Скалецьке заявили, що знайдуть можливість розширити фінансування за відповідними програмами, але за наклеп так і не вибачилися. Схоже, вірус перекладання провини на попередників міцно засів в українських владних коридорах.
Найяскравіший скандал на внешпеполитическом полі - медійний "розстріл" міністра закордонних справ Вадима Пристайка з-за його заяв про "формулі Штайнмайера".
Міністр, зокрема, заявив, що дав згоду на застосування цієї формули по врегулюванню ситуації на окупованій частині Донбасу ще 2 вересня. Вона, зокрема, передбачала, що закон про особливий статус ОРДЛО тимчасово вступає в дію на момент проведення виборів на окупованих територіях (разом з місцевими виборами по всій країні), а остаточно вступає в силу після рішення ОБСЄ про визнання виборів чесними.
Після розгону "зради" по соцмережам і медіа у міністра вирішили згладити ситуацію, заявивши, що згода Пристайко на зустрічі "нормандських" радників 2 вересня було попередніми - мова йшла про погодження тексту формули, а не її офіційному затвердження з боку держави. Але не встигло розійтися це роз'яснення від Мзс, як про формулою заговорили і президент Зеленський, і глава парламентського комітету у закордонних справах Богдан Яременко, чиї спічі остаточно потонули в шквалі негативних коментарів.
В цілому, як би не старалися в команді Зеленського оперативно гасити виникають то тут, то там скандали, які генерують її представники, виходить це поки не дуже. Так що вже в найближчому майбутньому наслідки цих "зради" напевно позначаться і на рейтингу "Слуги народу", та на підтримку самого президента.