Тарифи, Донбас, амністія. Топ-7 невиконаних обіцянок Зеленського

Замість зниження тарифів — різке підвищення

У кінці 2019 р. Володимир Зеленський записав відосик зі спортзалу. У ньому він заявив, що влада нібито знайшла цікаве рішення, що дозволить наступної зими зменшити тарифи на тепло майже наполовину. "Це буде дійсно окрема програма. Ми готуємо цю інформацію. Готуємо етапи, що буде зроблено, які кошти будуть виділені. Це точно буде не за ваші кошти", — сказав президент. Утім, замість зниження тарифів у грудні 2020 р. Нацкомісія, що здійснює держрегулювання в сферах електроенергетики і комунальних послуг, ухвалила рішення про перегляд тарифів на тепло в більшу сторону. Воно діє для 23 ТЕЦ і когенераційних установок, і в більшості випадків тепло подорожчає на 10-30%.

Теплом справа не обмежилася, адже з 1 січня в Україні скасували пільговий тариф на електрику. Тепер замість 90 коп. за кВт на годину на перші 100 кВт/год для побутових споживачів у місяць доведеться платити по 1,68 грн за кВт*год. Подорожчала з січня і доставка блакитного палива, тарифи зросли в середньому на 50-80%. Словом, як і хотів президент, українці отримали "цікаві рішення".

Рік переговорів не приніс миру на Донбас

В інтерв'ю The Guardian президент Володимир Зеленський заявив, що після зустрічі нормандської четвертки в грудні 2019-го є рік на те, щоб досягти результату. "Уряд може витратити один рік на виконання всієї угоди. Тоді це повинно бути реалізовано. Більше заборонено. Якщо це триватиме довше, нам потрібно змінити формат і вибрати іншу стратегію", — сказав він. Тоді президент відмовився говорити, яка може бути запасна стратегія, після цього кілька разів йшла мова про загадкові "плани В, С" і подібному, але в чому ж вони полягають, нікому дізнатися так і не вдалося.

Замість кінця війни або зміни формату переговорів Україна просто зайшла в "Мінський глухий кут", але Зеленський і керівник ОП Андрій Єрмак цього не визнають і вустами Михайла Подоляка продовжують говорити про комбінування якихось стратегій по Донбасу. Тобто свою головну обіцянку Зеленський не виконав.

Замість амністії капіталів — "нульові" інвестняні

Ще в травні 2020 р. президент Зеленський пообіцяв у тому ж році ввести амністію капіталів: "Амністію введемо в цьому році — повинні це зробити, ми домовлялись і обіцяли людям". Податкову амністію вже провели в Аргентині, Бразилії, Індонезії, Італії. У цих країнах довгий час процвітала тіньова економіка і громадянам запропонували узаконити все, що вони заробили, без сплати податків, але при цьому віддати державі кілька відсотків.

Але Зеленський і тут не дотримав обіцянки: замість амністії капіталів ввели інститут т. зв. "інвестнянь", які б допомагали великим інвесторам (сума вкладень — від $100 млн) продиратися крізь нетрі української бюрократії. Правда, проголосував парламент за цей закон тільки з другої спроби і в середині грудня. У минулому році ні про один великий український або міжнародний інвестпроєкт почути так і не довелося.

"Велика приватизація" перетворилася в надмалу

Ще одна з обіцянок президента і за сумісництвом розчарувань року — проведення приватизації держпідприємств. Восени 2019 р. Володимира Зеленського заявив, що найближчим часом влада планує продати десятки об'єктів. Відповідно, в державному бюджеті на 2020 р. було закладено очікуваний дохід від приватизації на рівні 12 млрд грн, але до кінця року жоден великий об'єкт так і не був проданий — приватизацію великих об'єктів заборонили через карантин. У скоригованій версії бюджету прибуток від приватизації знизили до 500 млн грн. Найбільшим успіхом виявилася продаж готелю "Дніпро" за 1,1 млрд грн. Нові власники заявили, що планують організовувати в готелі кіберспортивні івенти, проте в кінці року подали заявки на реєстрацію торгових марок казино.

Служба фінрозслідувань так і не з'явилася

Ще одна обіцянка, яке перейшла до Зеленського від попередників, — запуск Служби фінансових розслідувань. Обіцянку президент дав, але точних термінів не назвав, сказав — "скоро". У результаті в жовтні 2019 р. відповідний законопроєкт у першому читанні схвалила Верховна Рада, але в березні 2020 р. його вже зняли з розгляду.

Замість цього у Зеленського запропонували створити Бюро економічної безпеки, яке замінить податкову міліцію. Відповідний законопроєкт 3 вересня пройшов у Раді перше читання і буквально "потонув" у кількості поправок до другого читання. Таким чином розслідувати економічні злочини замість спеціально створеного для цього органу продовжують СБУ, МВС та інші силовики.

Більше грошей на прокуратуру і Офіс президента, менше на науку

У березні 2020 р., під час коригування держбюджету через пандемію коронавірусу, президент пообіцяв, що витрати на наукову діяльність та освіту скорочувати не будуть. Слова глави держави в Кабміні сприйняли по-своєму: статтю бюджету по фінансуванню наукової та науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів та наукових установ скоротили на 11,5 млн грн, Фонд президента щодо підтримки освіти, науки і спорту програму підтримки пріоритетних напрямків наукових досліджень повністю позбавили фінансування. Крім того, на 225,5 млн грн скоротили забезпечення діяльності Національного фонду досліджень.

Ще рельєфніше виглядають цифри держбюджету 2021 р. У ньому витрати на освіту зменшили на майже на 4 млрд грн, з них місцевих субвенцій на освіту 2,9 млрд грн. Зате знайшлися гроші на збільшення витрат на утримання Офісу президента на 39%, Офісу генпрокурора — на 46%, Державного бюро розслідувань — на 67% до 2020 р.

"Справедливість" для "своїх"

У кінці 2019 р. партія "Слуга народу" крупно оскандалилася: стало відомо, що у депутата Романа Іванісова, обраного в окрузі на Рівненщині, є судимість за згвалтування. У разі підтвердження інформації Зеленський пообіцяв виключити "слугу" з партії і вигнати з Ради. Інформацію про судимість підтвердили в Генеральній прокуратурі, Іванісова виключили з фракції і партії. Але позбавити мандата його не вдалося: президент був не в курсі, що за законом Іванісова не можна вигнати з парламенту — зараз він позафракційний безпартійний народний депутат.

Провалив тест на справедливість Зеленський і в ще одному випадку. Співробітники НАБУ спіймали на великому хабарі помічника "слуги" Олександра Юрченка, якого вважають причетним до злочинної схеми. Правоохоронці кажуть, що депутат нібито взяв $13 тис. з $200 тис. хабара за внесення пропозицій до законопроєкту по переробці твердих побутових відходів. Юрченко відбувся внесенням застави в 3 млн грн і продовжує працювати в парламенті далі, ставши доказом "безкомпромісної" боротьби з корупцією у владі, про яку неодноразово говорив Зеленський.