Топ-5 хитрих технологій. Як "слуги народу" готують собі перемогу на місцевих виборах

До кінця поточної сесії парламенту, тобто до 17 липня, "слуги народу" хочуть радикально оновити ВКУ - Виборчий кодекс України, який був прийнятий, нагадаємо, зовсім нещодавно - 19 грудня 2019 р. Для цього розроблений законопроєкт №3485 "Про внесення змін у деякі закони України щодо вдосконалення виборчого законодавства". Він вносить в ВКУ значну кількість змін, що стосуються всіх видів виборів і всіх етапів виборчого процесу. Сумарно проєкт переробляє понад 200 з 289 статей ВКУ.

Країна повинна знати своїх героїв, тому ми відразу ж перерахуємо авторів цієї законодавчої ініціативи. Це голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко, його колеги по фракції "слуг народу" Андрій Клочко, Аліна Загоруйко та Володимир Іванов, а також співголова депутатської групи "За майбутнє" Тарас Батенко. Оскільки в цій затії бере участь Батенко, який очолює партію "УКРОП", то можна не сумніватися, що в законопроєкті №3485 враховані інтереси Ігоря Коломойського, який, нагадаємо, очолює комісію партійного контролю "УКРОПу".

Чому "слуги народу" поспішають

Цей проєкт вже прийнятий за основу 4 червня. Підкреслимо, що він неоднорідний за своїм складом. У ньому є чимало хороших пропозицій, спрямованих на подальшу уніфікацію виборчого законодавства, вдосконалення виборчих процедур, усунення недоліків і прогалин у ВКУ.

Але в той же час законопроєкт №3485 містить цілий ряд небезпечних новацій. Причому закладені вони туди спеціально для застосування вже на найближчих місцевих виборах. І прийняти цей проєкт "слуги народу" поспішають саме під місцеві вибори.

Згідно з термінами, встановленими Конституцією, чергові місцеві вибори мають відбутися в цьому році (через п'ять років після попередніх місцевих виборів, що пройшли 25 жовтня 2015 р.) в останню неділю жовтня - тобто, як і п'ять років тому, 25 жовтня. Згідно ВКУ (і ця норма залишається незмінною) чергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою не пізніше ніж за 90 днів до дня виборів. Отже, парламент повинен прийняти таку постанову (про призначення місцевих виборів) ще до того, як піде на канікули. І щоб ці вибори пройшли за радикально оновленим ВКУ, законопроєкт №3485 повинен бути прийнятий ще раніше - до того, як вибори будуть призначені.

Серед усіх небезпечних новацій, що містяться у законопроєкті №3485, можна виділити топ-5 найбільш хитрих технологій. З їх допомогою "слуги народу" можуть істотно підвищити свій результат на місцевих виборах.

Підкреслимо, що ці небезпечні місця - не плід нашої уяви. Їх виявило ГНЕУ - Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради.

Машина для фальсифікацій

Першою в цьому хіт-параді, безсумнівно, слід поставити нову редакцію статті 18 ВКУ. Зараз це хороша зрозуміла стаття під назвою "Одноразове голосування". Вона свідчить, що кожен виборець, який має право голосу на відповідних виборах, може реалізувати це право під час проведення зазначених виборів тільки один раз. А в разі одночасного проведення різних виборів виборець може реалізувати своє право голосу тільки на одній виборчій дільниці, загальній для всіх виборів, які проводяться одночасно.

Так от, "слуги народу" хочуть ці норми взагалі прибрати. І замість нинішньої статті 18 поставити під тим же номером зовсім іншу під назвою "Використання інноваційних технологій у виборчому процесі".

А ці технології дуже специфічні. Частина 1 нової статті 18 говорить: "При наявності технічної можливості Центральна виборча комісія може прийняти рішення про впровадження інноваційних технологій, технічних і програмних засобів в ході організації та проведення виборів (в тому числі - у формі проведення експерименту або пілотного проєкту), зокрема, у формі: 1) голосування виборців на виборчій дільниці з допомогою технічних засобів і програмних засобів (машинне голосування); 2) проведення підрахунку голосів виборців за допомогою технічних засобів для електронного підрахунку голосів; 3) складання протоколів про підрахунок голосів, підсумки та результати голосування з використанням інформаційно-аналітичної системи".

Гірше того, ЦВК отримує ще й повне свавілля у впровадженні цих технологій. Частина 2 нової статті 18 встановлює, що порядок цього впровадження встановлюється ЦВК і "в такому випадку окремі положення цього Кодексу, що регулюють відповідні питання, можуть не застосовуватися".

Новели про використання машинного голосування на всіх видах виборів в Україні внесені і в інші статті ВКУ. Крім того, передбачено внесення змін до закону про ЦВК, згідно з яким ЦВК наділяється повноваженнями по впровадженню інноваційних технологій у виборчий процес.

ГНЕУ у своїх висновках вказує, що "положення проєкту про впровадження машинного голосування у виборчий процес є принаймні дискусійними". Особливо небезпечно, що, як помітило ГНЕУ, після внесення цих змін "ЦВК може організовувати машинне голосування з використанням інноваційних технологій не тільки в рамках експерименту, пілотного проєкту, але і прийняти власне рішення про проведення окремих виборів в цілому з використанням машинного голосування. Представляється, що наділення ЦВК таким повноваженням є необґрунтованим".

ГНЕУ підкреслює, що всі ці інновації - машинне голосування, електронний підрахунок голосів, складання протоколів з використанням інформаційно-аналітичної системи — "мають вирішальне значення для встановлення результатів виборів, тому їх організація повинна регулюватися нормами закону, а не підзаконними актами ЦВК". Згідно з Конституцією України організація і порядок проведення виборів визначаються виключно законами України. "Тому положення ч. 2 ст. 18 ВКУ в редакції проєкту мають ознаки невідповідності Конституції України (неконституційності)", - підсумовує ГНЕУ.

Потроєння "слуг народу"

Також "слуги народу" хочуть потроїти своє представництво в територіальних виборчих комісіях на місцевих виборах. Згідно з нинішніми нормами статті 203 ВКУ до складу тервиборчкомів обов'язково входить по одному представнику від кожної партії, яка має власну фракцію у Верховній Раді. Щоб забезпечити собі два додаткових голоси в кожній територіальній комісії, "слуги народу" вирішили скористатися допомогою депутатських груп "За майбутнє" та "Довіра", створених у Верховній Раді 29 серпня та 6 грудня 2019 р.

У новій редакції статті 203 ВКУ записано, що право бути представленою в тервиборчкомі отримує також "місцева організація політичної партії, яка уклала угоду про політичне співробітництво на відповідних місцевих виборах з депутатською групою, про створення якої оголошено на сесії Верховної Ради України не пізніше 1 січня року, в якому проходять вибори". Зазначимо чарівний нюанс: у різних регіонах депутатська група може укладати угоди з різними партіями.

ГНЕУ у своїх висновках виступає проти всієї цієї ідеї: "Депутатські групи є внутріпарламентськими утвореннями і створюються для раціоналізації роботи парламенту, мають нестабільний склад і безпартійний характер, а, отже, наділення їх певними правами поза парламентом не узгоджується з їх природою".

150 міст одним махом

Ще одна хитра новація законопроєкту №3485 - зміна виборчої системи на виборах до міських рад малих міст. У чинній редакції ВКУ застосовується пропорційна виборча система при формуванні міськрад міст з чисельністю виборців понад 90 тис., а в менших територіальних громадах застосовується мажоритарна виборча система з можливістю самовисування. Законопроєкт №3485 пропонує пропорційну виборчу систему на всі міста з чисельністю виборців понад 15 тис.

Пояснимо, що це означатиме на практиці. Насамперед, звідки взялася межа у 90 тис. виборців. Чому не 50 тис. і 100 тис. Все дуже просто - хотілося, щоб в одну категорію потрапили всі обласні центри. У найменшому обласному центрі - Ужгороді - виборців менше 100 тис., але не більше 90 тис., звідси і норма про 90 тис.

Подивимося, що буде, якщо цю норму зменшити в шість разів - до 15 тис. Зараз в Україні більше 460 міст. З них більших за Ужгород - 37. А міст, які менше Ужгорода не більше ніж у шість разів, налічується 169. Це, звичайно, лише орієнтовне число. При більш точному підрахунку вийде трохи менше - близько 150.

Отже, півтори сотні міст раптом зараз, за кілька місяців до виборів, будуть ощасливлені новиною про те, що вони будуть обирати свої міськради за партійними списками. Виграти від такої раптової зміни виборчої системи може тільки одна партія - партія влади. Тобто "Слуга народу". Місцеві еліти будуть змушені влитися в цю партію, щоб зберегти вплив. Всі інші партії будуть до цих виборів просто не готові, у них там і міських осередків немає майже ніде. Тому "Слуга народу" отримає в цих містах монопольну владу.

Зі свого боку, ГНЕУ попереджає, що "застосування пропорційної виборчої системи призводить до зайвої і невиправданої політизації місцевих виборів та, відповідно, діяльності органів місцевого самоврядування, призначення яких полягає у вирішенні питань місцевого життя територіальних громад, що особливо актуально для малих населених пунктів".

Вибори для багатих

Про більш дрібні населені пункти "слуги народу" теж не забули. Там залишається мажоритарна виборча система з можливістю самовисування, але для всіх кандидатів-самовисуванців запроваджується грошова застава: якщо не обрано депутатом - застава пропадає.

Уявімо собі вибори в сільраду. Хто погодиться ризикнути заставою? Правильно, перш за все це сільська верхівка, а також ті, за ким стоять впливові багаті особи.

"При введенні грошової застави для кандидатів-самовисуванців, які балотуються на місцевих виборах, зокрема в селах і селищах, слід враховувати, що це може стати додатковим чинником для зниження і так досить низької мотивації громадян брати участь у виборах в ці ради", - вказує ГНЕУ.

Підтасовки онлайн

Нарешті, коли підсумки виборів будуть підведені і оголошені, "слуги народу" все одно хочуть забезпечити собі можливість все переінакшити заднім числом. Необхідна умова для цього - позбутися публікації результатів виборів у друкованих ЗМІ, залишити тільки розміщення інформації на сайтах, яку завжди можна переписати заново онлайн.

Говорячи про новації законопроєкту №3485, ГНЕУ зазначає, що в багатьох оновлених нормах ВКУ "передбачається, що замість опублікування інформації (що за усталеним правилом передбачає її виклад у засобах масової інформації) можливо її оприлюднення. При цьому в нормах закону не уточнюється, яким саме чином відбувається таке оприлюднення". ГНЕУ наполягає на тому, що "певна інформація (принаймні про результати виборів та обраних осіб) обов'язково повинна викладатися не тільки електронними, але і на паперових носіях".

Словом, під виглядом "нових технологій виборів" ми отримаємо нові технології фальсифікації на всіх етапах виборчого процесу - і навіть після нього, заднім числом, постфактум. І якщо все це буде випробувано на місцевих виборах, то в 2024-му на президентських і парламентських виборах різні технології е-фальсифікацій будуть задіяні в ще більш удосконаленому вигляді.