Топ‑20 найвпливовіших жінок-політиків

Щоб врахувати владну і електоральну компоненти впливовості, був складений попередній список з 50 жінок-політиків, після чого використовувалися два методи оцінки. Перший - опитування експертів, яким було запропоновано проранжувати учасниць списку за ступенем їх впливовості в нинішній системі влади. Другий метод - підрахунок згадуваності учасниць списку у загальноукраїнських та місцевих ЗМІ за четвертий квартал 2017 р. Результати, отримані двома методами, були усереднені, і таким чином вийшов об'єднаний рейтинг.

1 Марина Порошенко

Дружина президента України Марина Порошенко взяла на себе безліч питань, але три з них не можна не згадати. По-перше, це міжнародні контакти. Крім поїздок і зустрічей, у ході яких вона супроводжує президента, Марина Порошенко брала участь в цілому ряді заходів, що зміцнюють відносини України з іншими країнами. Наприклад, у квітні дружина президента відкрила тиждень китайсько-українського культурного обміну в рамках ініціативи "Один пояс - один шлях". Програма тижня включала форум співробітництва, перший молодіжний форум "Україна - Китай", ряд заходів на тему культури та міст Шовкового шляху, а також шкільний конкурс "Міст китайської мови".

По-друге, Марина Порошенко активно займається питанням гендерної рівності. У липні вона відкрила в Харкові Міжнародний гендерний форум, в якому взяли участь понад 300 осіб, у тому числі представники посольств європейських країн, США, Австралії, вчені, політики, бізнесмени та громадські діячі. Під час форуму відбулася презентація гендерно-орієнтованих грантових програм міжнародних організацій для представників українських громадських організацій.

Нарешті, предметом постійної уваги дружини президента є інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами. За її ініціативою в липні Кабмін затвердив Положення про инклюзивно-ресурсному центрі. Головна мета цих ІРЦ - проводити комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, надавати психолого-педагогічну допомогу і забезпечувати системне кваліфікований супровід дитини з особливими освітніми потребами.

А в жовтні Марина Порошенко і віце-прем'єр, міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Геннадій Зубко підписали меморандум про співпрацю в розробці типових проектів нового будівництва та реконструкції закладів освіти, включаючи пришкільні спортивні майданчики, з урахуванням індивідуальних можливостей дітей з особливими освітніми потребами.

2 Юлія Тимошенко

Лідер партії "Батьківщина" і її парламентської фракції Юлія Тимошенко залишається найпопулярнішим політиком серед тих, хто опонує владі. Свою критику Тимошенко направляє персонально проти президента Петра Порошенка, підкреслюючи тим самим власні президентські амбіції. Вона впевнена, що вийде в другий тур президентських виборів, і сподівається перемогти там будь-якого конкурента. Однак, хоча вона дійсно має досить високий президентський рейтинг, але ще вище її антирейтинг, тобто рейтинг недовіри. Це одна з причин, чому вона не зуміла (хоча дуже бажала стати центром тяжіння для інших політиків і партій. Також виявилися малоуспішними її неодноразові спроби організувати масові акції протесту, наприклад, у вигляді тарифного майдану.

Тим не менш вона не збирається відмовлятися від тарифної теми, ні від огульної критики будь-яких реформ. Причому Тимошенко будує свою кампанію не просто на популізмі, а на маніпуляціях громадською думкою. Вона не соромиться приписувати влади провину за всі негативні явища в економіці, старанно уникаючи згадок про вини Януковича та Азарова, які залишили нової влади порожню держскарбниці, і про провину Росії, яка окупувала Крим і Донбас і змусила Україну витрачати на безпеку і оборону 5% ВВП, замість того щоб ці гроші йшли на соціально-економічний розвиток.

У цьому плані риторика лідера "Батьківщини" практично не відрізняється від тез кремлівської пропаганди, що транслюються "Оппоблоком" та партією "За життя" Рабиновича - Мураєва. І це може допомогти Тимошенко перетягнути електорат цих партій.
Розраховує вона і на прихильників Міхеїла Саакашвілі. Поки той влаштовував бенефіси під Верховною Радою, Тимошенко категорично відмовлялася виступати з ним на одній сцені, не бажаючи йому підігравати. Однак, як тільки Саакашвілі перетворився на підозрюваного, Тимошенко тут же кинулася його захищати, перетворивши його в елемент своєї кампанії на критиці влади.

3 Ірина Луценко

Народний депутат Ірина Луценко очолює в комітеті ВР з закордонних справах підкомітет з міжнародно-правових питань та парламентського контролю за виконанням Україною міжнародних зобов'язань. З жовтня 2016 р. є заступником голови фракції БПП, а з квітня 2017 р. - ще й представником президента в парламенті. Цей статус дає їй можливість регулярно брати участь у засіданнях погоджувальної ради ВР і формуванні порядку денного депутатів. Втім, Ірина Луценко не просто комунікатор між президентом і парламентом. Вона не тільки представляє президентські законопроекти, але і бере участь у їх підготовці. Зокрема, саме вона - разом з Іриною Геращенко - протягом останніх місяців повідомляла мас-медіа новини про хід розробки і доведення законопроекту про деокупації Донбасу.

Вже цього вистачило б, щоб бути одним з найвпливовіших парламентаріїв. Але Ірина Луценко додачу ще й дружина генпрокурора. Можна припустити, що вона знає чимало депутатських секретів. Недарма в парламенті її багато хто побоюється, а в рідній фракції - слухаються. У той же час для свого чоловіка Ірина Луценко є одним з найважливіших джерел інформації про ситуацію всередині БПП і в парламенті в цілому.

Юрій Луценко чітко дає зрозуміти, що вони з дружиною - одна команда. 9 грудня він заявив у зв'язку з конфліктом навколо НАБУ, чиє керівництво ігнорує вимогу закону про набір співробітників НАБУ виключно за результатами відкритих конкурсів: "Якщо на очевидну проблему з законом у діяльності негласних працівників НАБУ депутати-антикорупціонери йдуть на мітинг, доведеться моїй дружині внести необхідні правки в закон". І це виявилося зовсім не жартом. 11 грудня генпрокурор підтвердив, що розраховує на допомогу дружини: "Змінюйте закон, але не порушуйте його. Чотири місяці йде цю розмову. На цьому тижні скористаюся своїм сімейним станом. Моя дружина, народний депутат Ірина Луценко, внесе необхідні зміни, щоб припинити цю дискусію".

4 Ірина Геращенко

Перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко називає себе членом команди президента. Дійсно, ще 17 червня 2014 р., незабаром після інавгурації, Петро Порошенко призначив Ірину Геращенко своїм уповноваженим з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях, в травні 2015-го - представником України в гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи в Мінську, в квітні 2016-го - постійним членом Національної ради реформ. Крім того, вона допомагає президенту залагоджувати зовнішньополітичні проблеми, включаючи іміджеві. Так, в ході недавнього візиту до Вашингтон вона пояснювала ситуацію навколо НАБУ.

Геращенко приклала руки до багатьох президентським ініціативам, в тому числі і до законопроекту про деокупації Донбасу. Її постійний головний біль (і в Мінську, і в Києві, і під час закордонних візитів) - звільнення заручників з ворожого полону. Вона координує роботу представників всіх залучених в цей процес органів і структур. За її словами, "ми робимо все, щоб звільнення відбулося до новорічних і різдвяних свят", і "якщо нічого не зірветься, ми звільнимо наших 74 героїв". Також у фокусі її уваги звільнення українських політв'язнів з російських в'язниць.

З липня 2016 р. Геращенко є співголовою (від Укра-їни) Міжпарламентської ради Україна - НАТО. У неї повне взаєморозуміння з співголовою від НАТО - канадським сенатор Рейнелл Андрейчук (саме завдяки її зусиллям канадський парламент офіційно засудив геноцид українського народу під час Голодомору 1932-1933 рр.), і разом вони активно просувають ідею українського членства в Альянсі. У 2017 р. Міжпарламентський рада засідала 5 квітня в Києві, а 28 листопада - у Брюсселі. За підсумками останнього засідання два співголови виступили зі спільною заявою, в якій закликали уряди країн НАТО "забезпечувати допомогу Україні і нарощувати підтримку зусиль Києва, спрямованих на максимальне інституційне зближення з НАТО".

5 Світлична Юлія

Світлична юлія очолила Харківську облдержадміністрацію восени 2016 р. і за цей час встигла зарекомендувати себе і як успішний антикризовий менеджер, і як продуктивний керівник одного з найбільших і стратегічних українських регіонів. Сьогодні вона єдина жінка - голова ОДА. Її регіон пережив у 2017 р. велике випробування, а сама Світлична пройшла краш-тест по виходу з критичних ситуацій. Коли в березні цього року почалися вибухи на військових складах в Балаклії, Світлична зуміла оперативно налагодити координацію всіх силових служб і відомств щодо евакуації міста, що попередила можливі жертви і катастрофічні руйнування.

Вона неодноразово займала перші місця в рейтингах роботи голів ОДА, демонструючи позитивні показники економічного зростання та адміністративні успіхи.

В цьому році зростання промисловості Харківщини сягав 9% при падінні цього показника в цілому по Україні на 1,3%. В області сьогодні найнижчий показник безробіття. Разом з тим Харківщина - одна з лідерів за рівнем зайнятості населення по всій країні.

Область - одна з небагатьох, де за участю її голови були досягнуті домовленості з керівництвом підприємств-гігантів про підвищення зарплати працівникам до 40%.

Крім ставки на соціальний захист та промисловий розвиток регіону, Світлична активно зайнялася просуванням Харків-щини на міжнародній арені, в чому їй допомагає сильний рівень англійської та польської мов. Нещодавно Європейський банк реконструкції і розвитку і Європейський інвестиційний банк виділили 320 млн євро на продовження будівництва Харківського метрополітену.

Сьогодні Харківщина претендує на статус дипломатичної столиці України: регіон за короткий час провів форум за участю більше 100 депутатів з країн Європи, Дні Литви з участю президента Далі Грібаускайте. Крім того, були відкриті представництва ряду впливових міжнародних структур. Останнім значущим подією став візит до Харкова президента Польщі Анджея Дуди, де він зі своїм візаві - українським лідером Петром Порошенком - обговорював співробітництво у сфері оборони.

Завдяки активному залученню іноземних гостей в Харків Світличної вдалося переконати міжнародне співтовариство в стабільній безпеки. Наслідком цього стало повернення великого футболу в місто, а також проведення низки спортивних змагань європейського і світового рівня.

6 Уляна Супрун

В. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун в цьому році вийшла переможницею в боротьбі за медичну реформу. Опір їй виявлялося і в профільному комітеті парламенту, очолюваний Ольгою Богомолець, і з боку деяких депутатських фракцій, та низкою впливових представників лікарського співтовариства, і всередині самого Моз. Першим виграним битвою став прийнятий Верховною Радою 6 квітня закон про внесення змін у деякі законодавчі акти для удосконалення законодавства з питань діяльності установ охорони здоров'я. Коротко його називають законом про автономізацію медустанов. Щоб проштовхнути цю ініціативу через парламент, Супрун пішла на хитрість: відмовилася від обов'язкової автономізації лікарень і погодилася на авторство Богомолець. Суть реформи від цього не сильно змінилася.

Але це була тільки проба сил перед основним боєм, яке було перенесено на осінь. Команда Супрун зуміла організувати медреформе досить ефект-ве піар-супровід. Варто згадати видовищні акції, які проводилися в Києві та інших містах у червні, липні і на початку жовтня. В Україні давно стали звичайним явищем акції проти реформ, а не на їх підтримку, і медреформа в цьому плані стала приємним винятком.

19 жовтня парламент прийняв Закон "Про державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів", 14 листопада - Закон "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості", а 7 грудня вніс зміни до Бюджетного кодексу, які гарантують фінансування реалізації медичної реформи з державного бюджету. Завдяки цим законам, підкреслює Супрун, в 2018 р. почнуться зміни в первинній ланці медицини: заклад, в якому працює сімейний лікар, почне отримувати пряму річну оплату за обслуговування кожного пацієнта, який уклав з ним договір. А з 2020 р. вся система охорони здоров'я перейде на прямі оплати від Національної служби здоров'я України.

7 Лілія Гриневич

Член політради "Народного фронту", міністр освіти і науки Лілія Гриневич теж стала автором законодавчо затвердженої реформи. Новий Закон "Про освіту", прийнятий 5 вересня, розширив вживання української мови в школах, що викликало критику з двох сторін: одні політики стверджували, що це розширення недостатньо, а інші, навпаки, називали його надмірним. У числі останніх виявилися не тільки українські політики (проросійського спрямування), але й угорські і румунські, що викликало досить-таки серйозна криза у відносинах України з цими країнами, особливо з Угорщиною.

Тим не менш Гриневич зберегла холоднокровність і змогла витримати натиск південно-західних сусідів. Вона була досить переконливою на фінальному засіданні Венеціанської комісії 8 грудня, і комісія у своєму офіційному висновку про мовну статті закону врахувала більшість поправок, запропонованих українською стороною. Зокрема, комісія підкреслила, що "сприяння посиленню державної мови і його обов'язковість для всіх громадян є законною і навіть похвальною метою держави".

МОН України вже пообіцяло імплементувати всі рекомендації Венеціанської комісії, зокрема, шляхом пролонгації перехідного періоду для імплементації мовної статті Закону "Про освіту", а також при деталізації норм цієї статті в Законі "Про середню освіту". Спільно з національними громадами МОН працюватиме над подальшою розробкою різних підходів до навчання меншин з урахуванням їх освітніх потреб, прагнучи забезпечити достатній рівень володіння як державним, так і рідною мовами.

Але суть реформи, звичайно, не вичерпується мовної статтею. На виконання нового закону Кабмін 6 грудня створив Державну службу якості освіти, яка буде проводити інституційний аудит шкіл. Як обіцяє Гриневич, його основним завданням стане не "покарання винних", а допомогу школам у підвищенні якості результатів навчання.

8 Іванна Климпуш-Цинцадзе

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе не має власного міністерства, але у неї є Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Він займається, зокрема, експертизою проектів нормативно-правових актів Кабміну, міністерств і відомств на відповідність міжнародно-правовим зобов'язанням України. У жовтні уряд затвердив стратегію комунікацій у сфері європейської інтеграції на 2018-2020 рр.., зараз під керівництвом Климпуш-Цинцадзе готується проект плану заходів на 2018 р. щодо реалізації цієї стратегії. Крім плану, уряд має затвердити склад координаційної ради з реалізації стратегії.

За словами віце-прем'єра, на початку 2018 р. буде представлений урядовий Евроинте-грационный портал, містить всю нормативну, довідкову та новинну інформацію про процеси української євроінтеграції, а також почне працювати моніторингова онлайн-система "Пульс Угоди", яка допоможе і виконавцям, і ЗМІ, громадськості, всім українцям відстежувати виконання Україною взятих на себе зобов'язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС по роках і сфер.

Що стосується євроатлантичної інтеграції України, то в цьому напрямку найважливішими досягненнями цього року стали рішення Верховної Ради про курс України на членство в НАТО, а також якісно новий підхід до формування річної національної програми співробітництва Україна - НАТО. Климпуш-Цинцадзе сподівається, що наступна річна програма буде ще більш конструктивною і ще більше буде нагадувати ПДЧ (план дій щодо членства).

"Ми вперше перейшли до модульного навчання людей з різних міністерств і відомств, які працюють з Альянсом. Майже 100 осіб закінчили цей курс", - говорить віце-прем'єр. Вона наголошує, що вступ України в НАТО вимагає інституційної готовності всіх міністерств і відомств - від силових до абсолютно цивільних.

9 Ніна Південця

Народний депутат від БПП, голова комітету ВР з питань податкової та митної політики Ніна Південця відома вмінням мислити стратегічно. В останні місяці вона працює над законопроектом про Націо-яянальном бюро фінансової безпеки (НБФБ). Цей орган повинен замінити собою Податкову міліцію ГФС. 1 грудня про плани створити НБФБ повідомив Петро Порошенко на зустрічі з представниками бізнес-асоціацій. За його словами, нова структура відлучить від впливу на економіку і бізнес ГПУ, СБУ, НАБУ, Нацполицию, МВС та інших силовиків. "Не будуть більше стояти в черзі представники чотирьох-п'яти-шести правоохоронних органів, щоб зайти до бізнесу. Моя позиція - нема чого там робити", - заявив президент.

Як пояснює Південця, що мова йде не просто про зміну назви та підпорядкування Податкової міліції, а про корінну перебудову підходів до організації правоохоронної діяльності в економічній сфері. Сьогодні правоохоронні органи починають окреме розслідування по кожному окремому факту порушень законодавства. За існуючої моделі будь-яка інформація, навіть не перевірена і не підтверджена, може стати підставою для початку кримінального провадження. При цьому 70% справ закриваються і тільки 30% направляються в суд.

Заміна Податкової міліції на НБФБ буде означати, за словами Южаниной, перетворення правоохоронних органів, які борються з економічними злочинами, з репресивних на аналітичні, спираються на європейський досвід застосування методології кримінального аналізу. Модель роботи НБФБ передбачає спочатку проведення аналізу великих масивів інформації і виявлення схем розкрадання державних фінансів, а потім вже внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне переслідування фігурантів схем. При цьому окремі акти перевірок, експертні висновки або заяви без аналітичного висновку НБФБ не будуть, підкреслює Південця, що підставою для початку кримінального переслідування.

10 Валерія Гонтарєва

Голова Національного банку України Валерія Гонта-рева ще 10 квітня заявила про намір піти у відставку 10 травня. Але звільнення її з посади затяглося: це рішення повинна ухвалити Верховна Рада за поданням президента, однак Петру Порошенку виявилося не так-то просто знайти Гонтарєвої відповідну заміну, яка влаштувала б, по‑перше, самого президента, по‑друге, 226 депутатів парламенту і, по‑третє, західних партнерів та міжнародних кредиторів України.

З 11 травня по 7 серпня Гонтарєва перебувала в оплачуваній відпустці, використавши залишки щорічних відпусток, які накопичилися з 2014 р. Далі, з 8 серпня, вона продовжувала перебувати у відпустці за свій рахунок в очікуванні, коли її звільнить парламент.

Таким чином, після заяви про відставку Гонтарєва зберегла номінально свою посаду, а разом з нею - і цілком реальний вплив на політику НБУ та ситуацію в самому Нацбанку. Обов'язки глави НБУ виконує перший заступник Яків Смолій; заступниками голови НБУ залишаються ті, хто отримав цю посаду за Гонтарєвої в 2015-2016 рр.

У той же час Гонтарєва залишається впливовою і в іншому сенсі: її діяльність, як і раніше цікавить правоохоронців. У серпні прокурор ГПУ Владислав Куценко повідомив, що він напрацював "досить серйозні матеріали" проти глави НБУ. "Упевнений, що ми не маємо права дозволити їй піти від відповідальності або відбутися легким переляком у вигляді звільнення за фактично розпад банківської системи України", - заявив Куценко. За його словами, мова йде про можливі зловживання службовим становищем керівників Нацбанку та Фонду гарантування вкладів фізосіб під час оцінки активів ліквідованих банків. "Ось папки з документами. Мені передають їх вкладники, аналітики, банкіри. Все це систематизується і буде передано в ГПУ і НАБУ для долучення до матеріалів справи або відкриття ще одного виробництва", - розповів Куценко і наголосив, що відпустка Гонтарєвої не перешкодить розслідуванню.

11 Оксана Маркарова

Перший заступник міністра фінансів Оксана Маркарова була призначена на цю посаду у квітні 2016 р. До того з березня 2015-го працювала заступником міністра - керівником апарату Мінфіну. Перед переходом на держслужбу Маркарова протягом 12 років очолювала інвестиційної групи ІТТ. Не дивно, що в серпні 2016 р. Кабмін поклав на Маркарову обов'язки урядового уповноваженого з питань інвестицій. Результатами її діяльності в цій якості стали створення офісу залучення і сприяння інвестиціям Ukraine Invest, підбір професійного директора і команди офісу, початок реалізації низки конкретних ініціатив за підтримки наявних інвесторів та залучення нових інвестицій в Україну.

Ще одна сфера відповідальності Маркарової - офіційний портал про використання державних коштів e-Data.gov.ua. Його перший модуль Spending ("Витрати") два роки діяв в тестовому режимі, а з 15 вересня 2017 р. працює повноцінно. З цього часу всі розпорядники державних коштів зобов'язані публікувати на порталі фінансову звітність (за винятком фінансової інформації СБУ, Міноборони та іншої закритої інформації). "З сьогоднішнього дня можемо карати розпорядників державних коштів за невиконання норм законодавства і нерозкриття інформації на нашому порталі", - попередила Маркарова. До початку 2018 р. портал повинен бути інтегрований з Держказначейством та системою ProZorro, що полегшить роботу бухгалтерів.

29 листопада Маркарова представила Open Budget ("Відкритий бюджет для громадськості") - другий модуль порталу e-Data.gov.ua. Він доповнить витрати дохідною частиною, розпису бюджету по секторах, програмами і регіонам. З відкриттям цього розділу громадськість отримає інформацію про збалансованості державного і місцевих бюджетів, про ефективність використання пуб - особистих коштів. Модуль забезпечить можливість контролю плану і факту в бюджетних процесах.

12 Наталія Бернацька

Перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова 4 листопада вийшла заміж за керуючого партнера юридичної фірми Integrites Руслана Бернацького і взяла прізвище чоловіка. Свою нинішню посаду Наталія займає з січня 2015 р., до того з березня 2014-го була урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини, перед тим працювала доцентом кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Національного університету "Одеська юридична академія". Розгляду ЄСПЛ, в яких брала участь Наталія, несподівано відгукнулися їй рано вранці 8 грудня 2017 р., коли в Мін'юст заявилися з обшуком детективи НАБУ. Як розповідає сама Бернацька, ще з травня Мін'юсту було відомо, що НАБУ розслідує справу, пов'язану з виконанням рішення ЄСПЛ. Суть справи в тому, що в 2000-х роках компанія "Золотий мандарин ойл" передала на зберігання в "Київенерго" мазут, а коли "Київенерго" незаконно використовувало цей мазут, компанія пішла в суд і виграла суди всіх інстанцій з вимогою повернути своє майно. Але судові рішення залишилися невиконаними, і в 2013 р. компанія звернулася до ЄСПЛ з позовом про виплату 54 млн грн, визначених рішенням українського суду, і 150 млн грн компенсації. "У 100% таких справ суд стає на бік позивача і вимагає не тільки негайно виконати рішення суду, але і виплатити компенсацію. Мін'юст врегулював суперечку, і ЄСПЛ присудив лише виконати рішення національного суду, тобто виплатити 54 млн грн. Таким чином, в результаті правильної юридичної позиції було зекономлено 150 млн грн для бюджету", - пояснює Бернацька.

Вона підкреслює також, що Мін'юстом спрямований регресний позов проти "Київенерго" з вимогою відшкодувати держбюджету сплачені на вимогу ЄСПЛ кошти. "Усі матеріали справи приєднані до нашого регресним позовом та передано до суду, - стверджує Бернацька, - тому звинувачення щодо можливого знищення будь-яких документів безпідставні".

13 Ірина Фриз

Народний депутат від БПП Ірина Фриз очолює в комітеті ВР з питань національної безпеки і оборони підкомітет з питань безпеки державних інформаційних систем. Також вона очолює постійну делегацію Верховної Ради в Парламент-ської асамблеї (ПА) НАТО, а заодно і міжфракційне депутатське об'єднання "Україні - Євроатлантичний простір!", видящее своїм завданням максимально прискорити вступ України в Альянс. Цю мету в 2017 р. дійсно вдалося наблизити. 8 жовтня на засіданні ПА НАТО в Бухаресті, яке пройшло за участю української делегації на чолі з Фриз, було прийнято рішення, що весняна сесія ПА НАТО в 2020 р. буде проведена в Києві. Повідомивши про новини, Фриз підкреслила, що це говорить не тільки про підтримку України з боку ПА НАТО, а ще й про тісну співпрацю України і НАТО. Глава української делегації впевнена, що в НАТО "сьогодні вже є абсолютно чітке усвідомлення того, що Україна - демократична держава, яка стоїть на захисті східного флангу Альянсу свободи".

Дійсно, проведення ПА НАТО в країні, яка не є членом НАТО, це не просто прояв дружби. Досі було лише п'ять таких випадків. У 1995-2002 рр. честі прийняти у себе ПА НАТО удостоювалися Угорщина, Румунія, Литва і Болгарія, і всі вони через деякий час були прийняті в Альянс. А в 2017 р. весняна сесія ПА НАТО була проведена в Тбілісі - і завершилася прийняттям декларації "Про підтримку євроатлантичної інтеграції Грузії". 6 грудня про прихильність до можливого членства Грузії в НАТО заявили міністри закордонних справ країн НАТО.
Відомо, що Україна у всіх своїх євроатлантичних програмах встановлює дедлайн на 2020 р. Тому рішення про проведення ПА НАТО навесні 2020 р. в Києві свідчить про те, що прийняття України в НАТО вже перейшло в стадію практичної реалізації.

14 Наталія Микольська

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - торговельний представник України Наталія Микольська була призначена на цю посаду у квітні 2015 р. До того керувала практикою міжнародної торгівлі юридичної фірми Sayenko Kharenko, що спеціалізується на супроводі складних транзакцій і проектів у сфері вирішення спорів. Серед аргументів на користь призначення Микольська було те, що вона регулярно консультувала транснаціональні корпорації та українські компанії з питань застосування правил СОТ в Україні, отримала унікальний досвід представництва інтересів бізнесу в рамках процедури врегулювання суперечок СОТ.

Основні завдання торгового представника України - забезпечення просування економічних інтересів України на європейському та світовому ринку, координація діяльності торгових представництв у складі закордонних дипломатичних установ України. Торговий представник за посадою є заступником міністра, має право брати участь з дорадчим голосом у засіданнях Кабміну і урядових комітетів, представляє Україну в СОТ, Чорноморському банку торгівлі та розвитку, інших міжнародних економічних організаціях, очолює українську частину Комітету асоціації Україна - ЄС у торговому складі.

Микольська підпорядковані чотири департаменту МЕРТ, також вона займається створений при МЕРТ Офіс по просуванню експорту (в нього регулярно звертаються іноземні імпортери, зацікавлені в закупівлі українських товарів). Прикладом конкретних досягнень команди Микольська може служити виграш у листопаді 2017 р. держпідприємством "Спецтехно-експорт" тендеру, оголошеного держкомпанією однієї з країн ЄС (з числа колишніх соцкраїн), на поставку комплектуючих до танків Т-72 протягом 2017-2019 роках "Перемога "Спецтехноекспорта" - результат спільної роботи МЕРТ, Офісу по просуванню експорту та самої компанії", - зазначає Микольська. У реалізації контракту візьме участь Харківський завод їм. Малишева.

15 Корчак Наталія

Голова Нацагентства з питань запобігання корупції Корчак Наталія займає цю посаду з березня 2016 р. За цей час навколо неї і НАПК було безліч скандалів. Головних причин невдоволення агентством дві. По-перше, це ненадійна робота реєстру е-декларацій. У січні-березні 2017 р., коли чиновники подавали декларації за попередній рік, реєстр працював зі збоями, а під кінець терміну здачі декларацій взагалі завис. Зважаючи на це прем'єр Володимир Гройсман закликав керівництво НАПК піти у відставку. Однак Корчак відмовилася йти, після чого з'явилося кілька законопроектів про перезавантаження НАПК, жоден з яких, втім, законом не став.

По-друге, це дуже повільна обробка е-декларацій. За останньою інформацією НАПК, воно завершило повну перевірку лише 113 декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. А всього таких декларацій подано понад 1,1 млн.

І якщо перша проблема начебто усунена (НАПК обіцяє, що реєстр більше не буде зависати), то друга не зрушилася з місця, тому що досі не введено в дію модулі арифметичного і логічного контролю, які перевіряли б е-декларації в автоматичному режимі. 8 листопада Кабмін прийняв розпорядження, згідно з яким, зокрема, має бути проведено аудит роботи реєстру із залученням незалежних фахівців. Після цього НАПК оголосило тендер на проведення аудиту, визначивши завданням аудиту "виявлення помилок і причин збоїв у роботі системи, отримання рекомендацій щодо усунення (зменшення) впливу виявлених недоліків на роботу системи в цілому, а також впровадження в найкоротші терміни модулів логічного та арифметичного контролю".

Однак сумнівно, щоб це було зроблено до 1 січня 2018 р., коли почнеться черговий етап е-декларування. Тому Корчак навряд чи уникне нової хвилі звинувачень у нездатності або навіть свідоме небажання запустити автоматичну перевірку е-декларацій.

16 Лана Зеркаль

Заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Лана Зеркаль займає цю посаду з серпня 2014 р. До того не перебувала на дипломатичній службі, але в 2001-2013 рр. була директором департаменту у Мін'юсті і на цьому посту брала участь у всіх раундах переговорів щодо Угоди про асоціацію України з ЄС, угод між Україною та ЄС про реадмісію і спрощення візового режиму, відповідала за координацію і планування завдань у сфері наближення законодавства України до стандартів ЄС, співробітництво з ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки. Перейшовши в МЗС, Зеркаль отримала великий фронт роботи. Зокрема, щоб домогтися безвізового режиму з ЄС, необхідно було долати опір і відсталість як євробюрократів, так і українських чиновників і депутатів. І в тому, що Україна все-таки отримала безвиз, чимала заслуга Зеркаль, її вміння наполягати і переконувати.

Однак вона займається не тільки відносинами з ЄС. Великий резонанс на міжнародному рівні (як серед дипломатів, так і в пресі) отримала її мова 6 березня на засіданні Міжнародного суду ООН в Гаазі за позовом України проти Росії. "Я використовувала свій виступ, щоб показати емоції", - зізналася потім Зеркаль. За її словами, це "сприяло тому, що судді зрозуміли: не можна однаково підходити до питань делімітації морських кордонів і жертв серед мирного населення в результаті терактів. Це різні речі. Одна справа - кордону, а інше - люди. Тут не може не бути емоцій".

Також Зеркаль бере участь у проекті Всесвітнього економічного форуму по розробці Нової стратегії для Європи. Доповідь буде представлена в січні 2018 р. у Давосі. Як розповідає Зеркаль, у цій стратегії буде зазначено, що майбутнє Європи і, зокрема, її енергозабезпечення залежать від загальної і солідарного підходу європейських країн (не лише країн ЄС, але й дружніх до них країн поза ЄС, в тому числі України) до вироблення пріоритетів, впровадження правил і реагування на виклики і загрози.

17 Вікторія Сюмар

Народний депутат Вікторія Сюмар є заступником голови фракції "Народ-ного фронту" і очолює комітет ВР з питань свободи слова та інформаційної політики. Особливу увагу вона приділяє питанням держбезпеки, причому її думку зазвичай відображає позицію секретаря РНБО Олександра Турчинова. Зокрема, Сюмар активно відстоює законопроект про реінтеграції Донбасу, підкреслюючи, що він абсолютно в українських інтересах і спрямований на реальне звільнення окупованих територій та їх повернення до складу України, саме тому він так дратує Росію. Серед успіхів Сюмар можна відзначити запропонований нею закон, прийнятий парламентом

7 грудня, про тимчасових дозволах на мовлення в зоні АТО і районах біля окупованого Криму. Тепер там можна буде створювати місцеві телерадіокомпанії без конкурсів та ліцензійного збору. "Це єдиний шанс, щоб патріоти могли починати українське мовлення, по суті, в сірій зоні, де зараз мовлення тільки російське або сепарское", - пояснює Вона. Вона підкреслює, що зараз у цій сірій зоні мільйони українців не мають українського телебачення і радіо, тому що великим ТРК невигідно там віщати через відсутність рекламодавців. У той же час невеликі місцеві українські ТРК не мають можливості там віщати з-за високої для них вартості ліцензійного збору. За новим законом тепер місцевим ТРК не потрібно брати участь у конкурсах, а достатньо подати заявку до Нацради, і той повинен надати їм тимчасовий дозвіл на мовлення. За словами Сюмар, такий порядок необхідний "на час дії особливого періоду, тобто поки в Україні триває війна".

13 грудня Сюмар внесла законопроект про порядок інформування про діяльність суб'єктів владних повноважень. "Даний проект змінює філософію висвітлення роботи органів держвлади. Від обов'язку ЗМІ їх висвітлювати, як це є зараз, до обов'язку надавати інформацію. І надавати українською мовою", - говорить автор проекту.

18 Оксана Сироїд

Заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд в червні очолила Київську міську організацію партії "Самопоміч". У парламентській фракції "Самопомочі" найбільш близькі до Сироїд за устремлінням і фразеології депутати Семен Семенченко та Єгор Соболєв, організували блокаду окупованій частині Донбасу. Ще на початку січня Сироїд публічно підтримала цю блокаду, висунувши формулу: "Щоб захистити державу, необхідно тимчасово ізолювати ці території від решти території України - не посилювати окупанта торгівлею з ним". Пізніше вона не раз повторювала її в різних варіаціях. У цій формулі Сироїд (як і Семенченко з Соболєвим у своїх заявах) фактично поставила знак рівності між державою-окупантом, тобто Росією, і українськими компаніями, що мають підприємства на окупованих територіях. Але справа не тільки в тому, що формула фальшива за змістом. Вона ще й поставила фальшиву мета: ізолювати окуповані території разом з розташованими там українськими підприємствами. Нібито це послабить окупанта.

Результат відомий: підприємства "націоналізовані" (захоплені путінськими маріонетками), Україна втратила податкових надходжень від цих підприємств, а їх суміжники на території, контрольованій Україною, залишилися без традиційних постачальників сировини і замовників продукції. Таким чином Україні було завдано подвійний економічний збиток, а Росія задарма отримала в своє розпорядження шахти, заводи, комбінати, які до того контролювалися українськими компаніями.
Але Сироїд цього мало. Весь рік (знову ж таки спільно з Семенченко та Соболєвим) вона просувала ще дві формули. По-перше, про необхідність припинити торгівлю з Росією. Це те, про що мріє "Газпром": щоб ми розірвали контракти на транзит російського газу, і тоді ЄС буде змушений дати зелене світло "Північному потоку-2" в обхід України. По-друге, про необхідність відмови від мінських домовленостей. Це те, про що мріє Кремль: щоб ми дали країнам Заходу підстава для зняття з Росії санкцій, прив'язані саме до мінським домовленостями. Оскільки з інтелектом у Сироїд все в порядку, важко повірити, що вона робить все це не усвідомлено і не спеціально.

19 Валентина Данішевська

Головою Верховного суду, створеного замість Верховного суду України, 30 листопада обрано Валентина Данишев-ська. Сам Верховний суд розпочав роботу 15 грудня, тому Данішевської ще тільки належить показати свою реальну впливовість і самостійність. Поки ж можна констатувати, що Данішевська - не з старого суддівського корпусу. До призначення суддею Верховного суду вона близько 16 років пропрацювала директором благодійної організації "Центр комерційного права" (ЦКП). Цей центр діє в Україні з 2000 р. - спочатку як проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а з 2003 р. - як українська громадська організація, але як і раніше на гроші USAID. Основні напрямки діяльності центру - розробка законопроектів, моніторинг та експертиза нормативно-правових актів, гармонізація законодавства України з законодавством ЄС, підвищення кваліфікації суддів, юристів державного і приватного секторів, правова просвіта підприємців, проведення громадських обговорень, конференцій, круглих столів.

При цьому у Данішевської все ж є суддівський досвід, і чималий. До переїзду в Київ на роботу в ЦКП вона близько 10 років була суддею Арбітражного суду Запорізької області, до того - арбітром у відомчому арбітражі.

Коли в листопаді 2016 р. був оголошений конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі новостворюваного Верховного суду, Данішевська подала документи на посаду судді Касаційного господарського суду. Зважаючи на її досвіду роботи і знання законодавства не дивно, що за конкурсом вона пройшла.
Тим не менш обрання її головою Верховного суду стало несподіванкою.

Ситуація прояснилася, коли за пропозицією Данішевської її заступником був обраний екс-голова Вищого господарського суду України Богдан Львів. Зрозуміло, що така комбінація була договорена наперед. Поки що більше схоже на те, що Данішевська буде зіцпредседателем при реальному керівника Львові.

20 Ольга Богомолець

Народний депутат від БПП Ольга Богомолець очолює комітет ВР з питань охорони здоров'я. Вона та її комітет відомі як головний осередок опору того варіанту медичної реформи, який було запропоновано в. о. міністра Уляною Супрун. У січні комітет Богомолець навіть спробував висловити недовіру Супрун, але для прийняття рішення не вистачило кворуму. У червні, коли медреформа приймалася в першому читанні, Богомолець утрималася. "Під-підтримую перехід до медичного страхування і оплату медпослуг, але не підтримую те, як це було зроблено", - пояснила свою позицію глава комітету.

Моз розраховував, що парламент прийме медреформу 13 липня, однак депутати не встигли розглянути це питання, і друге читання довелося перенести на осінь. 18 вересня Богомолець анонсувала десятитисячної протест медиків під Верховною Радою і підкреслила, що представники професійного співтовариства підтримують реформу охорони здоров'я, але чесну, прозору, не на кістках людей".

На наступний день нехай і не десятитисячна, але вельми значна колона людей в білих халатах пройшла від Майдану Незалежності до Верховної Ради. Розгляд медреформи було знову відкладено.

У середині жовтня Богомолець знову розгорнула публічний наступ на медреформу, заявляючи, що вона "призведе до закриття лікарень, скорочення лікарів та недоступності для людей високопрофесійної та якісної медичної допомоги". Але в кінцевому підсумку перемога залишилася за Супрун.

19 жовтня медреформа була прийнята у другому читанні і в цілому, причому Богомолець знову утрималася.

Правда, це не означає, що вона зовсім відмовилася від боротьби. Ще 22 вересня, незабаром після акції протесту людей у білих халатах, Богомолець внесла проект постанови про першочергові заходи для забезпечення соціального захисту медичних працівників і недопущення руйнування системи охорони здоров'я в Україні. Якщо постанова буде прийнята, це стане нехай неповним, але все-таки реваншем голови комітету над в. о. міністра.