Точний розрахунок. Як волонтери-програмісти підвищують влучність артилерії ЗСУ

Війна на Донбасі підняла великий вал проблем нашої армії і в теж час показала серйозний потенціал наших техно-інновацій

І якщо на Заході чи Сході для отримання високотехнологічних рішень працюють серйозні компанії за серйозні гроші, то у нас цю функцію взяли на себе волонтери. Що за чотири роки війни змогли виставити кілька вельми цікавих рішень, які використовуються перш за все в артилерії.

Ще з початку ХХ століття одним з найбільш складних розрахунків були артилерійські. Адже Кожному типу артилерійської зброї відповідає своя дальність стрільби, тип прицілу, метеоумови. До 2014 р. це були виключно паперові таблиці стрільб і максимум що використовували "боги війни" так це досить примітивні калькулятори.

З початком війни, а особливо після початку прямої участі російських артилеристів у війні на Донбасі став гостро відчуватися брак елементарного програмного забезпечення і планшетів. Першим був артилерист 55-ї бригади Ярослав Шерстюк, який розробив програму балістичний калькулятор ще в 2013 р. Встановлена на телефон до 2014 р. вона використовувалася вкрай обмежено, в основному в "рідній" бригаді.

Після початку війни на планшети, які поставлялися волонтерами фонду "Армія SOS", для артилеристів стали встановлюватися навігаційні карти і програми (а до того часу він розробив чотири програми - спеціально для командира батареї, старшого офіцера батареї і власне командира батареї) Шерстюка.

Вже в ході війни, використовуючи досвід війни, з'явилася більш досконала версія довоєнного калькулятора - програма "Арт OS", яка нині є в арсеналі практично будь-якого українського артилериста.

Не менш популярною у військах є геоінформаційна система "Арта", розроблена групою волонтерів. У цій системі вирішується одна з головних проблем нашої армії - застарілі карти. Особливо на початку війни, коли війська проводили активні бойові дії, такі проблеми призводили до втрат. Часто було, що колони йшли, використовуючи туристичні карти (!) Донецької і Луганської областей.

У ГІС "Арта" ця проблема вирішена за рахунок використання найбільш актуальних даних аерофотографування, використовуючи які легко орієнтуватися на місцевості і наводитися на ціль, а значить впевнено вражати її. Фактично з допомогою цієї волонтерської програми артилеристи вирішують відразу кілька завдань, в тому числі передає і систематизує дані контрбатарейных радарів (як американського, так і вітчизняного виробництва) і безпілотних комплексів і за частки секунди вказує яким знаряддям, яким снарядів і куди варто стріляти.

Сьогодні ця глобальна система управління артилерією отримала найбільше поширення серед волонтерських проектів. "Арта" працює у всіх бригадах на лінії зіткнення на Донбасі. Мало того, для обміну даними в кожній бригаді був організований супутниковий канал, зав'язаний на командувача артилерією оперативно-тактичної угруповання.

Ще одним цікавим волонтерським проектом є лічильно-графічний комплекс "Броня", який встановлюється на планшет і дозволяє за секунди визначити координати цілі з точністю до метра і розрахувати параметри стрільби з декількох вогневих позицій. Важливим "плюсом" даної програми є те, що софт дозволяє наводити міномети, танки і БМП на закритих вогневих позиціях і точно вражати противника з першого пострілу.

Це комплекс нині просувається великим фондом "Повернись живою". Волонтери купують не тільки планшети, на які встановлюється програма, але і додаткове обладнання - метеостанції, далекоміри, акумулятори та інше. При цьому волонтери не тільки постачають комплекс, але і навчають застосування "прямо на робочому місці" - на позиціях військ.

Ще одним важливим елементом артилерійської розвідки, постачання яких повністю взяли на себе волонтери, є безпілотні літальні апарати. Незважаючи на поставку безпілотних систем типу Eye Fly або, наприклад, "Фурія", які офіційно закуповує Міністерство оборони України, замінити комерційні апарати китайського виробництва неможливо.

Найпоширенішим в артилерійських підрозділах (втім, як і інших) є квадрокоптер Phantom 4 від фірми DJI. Його радіус дії невеликий (близько 5 км), проте жоден з вітчизняних апаратів не може позмагатися з ним у деталізації камери і, найголовніше - в можливості зависати.

Ці апарати є самим дешевим і ефективним рішенням - вартість одного становить близько $1500, в той час як апарати "від МОУ" стоять кілька десятків тисяч кожен.

Нині такі апарати в умовах позиційної війни активно використовують в якості ударних. Незважаючи на те, що китайський дрон може нести лише одну осколкову гранату Ф-1 тим не менш досвідчений оператор може завдати супротивникові досить серйозний збиток. Їх дії рідко потрапляють на відео, однак навіть поодинокі, які є у вільному доступі в Інтернеті, демонструють високу ефективність.

Таким чином, незважаючи на те, що до західних військових рішень нам ще далеко, проте в більшості з волонтерських рішень є потенціал для розвитку. Мало того, вони вже сьогодні серйозно підвищують можливості наших збройних сил, а це найголовніше.