Точка неповернення. Куди підуть рейтинги Зеленського та "слуг народу" у 2022 році
Зараз Зе-команда збирається рятувати свої рейтинги двома великими витівками, але результат не гарантований
Однією з головних рушійних сил політики є рейтинги. Усі партії та їхні лідери конкурують за виборців, а про результати можна судити за рейтингами. І якщо ми хочемо зрозуміти найближчі плани Володимира Зеленського та "слуг народу", як і їхніх конкурентів, потрібно дивитися на рейтинги.
Щоб з'ясувати домінуючі тенденції, ми вирішили порівняти президентські та партійні рейтинги на початку, середині та наприкінці 2021р. У всіх трьох випадках ми усереднили дані п'яти соціологічних опитувань, опублікованих п'ятьма провідними дослідницькими центрами: Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), Соціологічною групою "Рейтинг", Українським інститутом майбутнього, Українським центром економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова, Центром соціальних та маркетингових досліджень "Cоціс".
Президентські гойдалки
Почнемо із президентських рейтингів. У таблиці представлено динаміку рейтингів 11 потенційних претендентів на пост президента, чий середній рейтинг на кінець 2021 р. перевищував 1%.
До питання причини такої динаміки ми повернемося трохи пізніше, а зараз підкреслимо п'ять найважливіших тенденцій.
По-перше, ми бачимо гойдалки рейтингу Зеленського: у першому півріччі він піднявся на 6,2%, а у другому півріччі опустився на 4,9%. Відрив від найближчого конкурента, лідера "Європейської солідарності" Петра Порошенка, спочатку зріс з 7,6 до 13,9%, але потім скоротився до 9,1%.
По-друге, шанси співголови ОПЗЖ Юрія Бойка стати головним суперником Зеленського різко впали. Рейтинг Бойка знизився у першому півріччі на 2,9% та у другому — ще на 1,2%. Відставання Бойка від Порошенка побільшало спочатку з 2,1 до 4,7%, а потім до 6%.
По-третє, найкращу динаміку продемонстрував колишній речник парламенту Дмитро Разумков. Завдяки вдалому збігу обставин він зумів заробити політичні дивіденди на втраті спікерського посту і отримав до кінця року 7,1%. Було б невиправданим спрощенням стверджувати, що Разумков переманив електорат у Зеленського. Скоріше, це двоетапний процес: від Зеленського відпадали розчаровані виборці, шукали собі нову надію — і знаходили її в Розумкові.
По-четверте, на проросійському фланзі зійшла зірка лідера партії "Наші" Євгена Мураєва. До середини року він отримав 4%, а до кінця року – 6%. Саме він переманив електорат у Бойка, а також у голови політради ОПЗЖ Віктора Медведчука, чий рейтинг за рік упав із 3,4 до 1,2%. Своїм успіхом Мураєв багато в чому завдячує Зеленському, який закрив телеканали, пов'язані з Медведчуком, але не зачепив телеканал Мураєва "Наш".
По-п'яте, Порошенко за рік нічого не втратив, але й нічого не заробив. У нього не з'явилось нових сильних конкурентів на патріотичному фланзі. Він зберіг свої 16% та друге місце у рейтингу. Але йому не вдалося залучити на свій бік виборців, які розчарувалися у Зеленському.
Партійні перегони
Погляньмо тепер на парламентські рейтинги партій. У таблиці представлена динаміка рейтингів 14 партій, середній результат яких на кінець 2021 р. перевищував 1%.
Партійні рейтинги підтверджують ті п'ять тенденцій, які ми відзначили у динаміці президентських рейтингів.
По-перше, ми бачимо гойдалки рейтингу партії "Слуга народу": у першому півріччі спостерігалося зростання на 6,1%, а у другому півріччі — падіння на 4,9%. Підкреслимо, що парламентський рейтинг партії "Слуга народу" повторює динаміку президентського рейтингу Зеленського, але при цьому стабільно тримається нижче за нього приблизно на 6%. Тому в той час як лідерство Зеленського серед ймовірних кандидатів на президентську посаду поки що незаперечне, становище партії "Слуга народу" є набагато більш проблематичним. На початку року вона взагалі була лише другою, поступаючись ОПЗЖ. А зараз "Слуга народу" хоч і лідирує, але її відрив від найближчого переслідувача — "Європейської солідарності" — скоротився до 2,6%.
По-друге, партія ОПЗЖ Бойка та Медведчука опустилася з першого місця на третє. Її рейтинг знизився у першому півріччі на 5,7% та у другому — ще на 1,9%. Вона відстає від "Європейської солідарності" на 4,4%.
По-третє, у другому півріччі на тлі падіння рейтингу партії "Слуга народу" різко піднялася умовна "Партія Разумкова" (очікується, що Розумков очолить партію "Розумна політика", але поки що цього не сталося). Її ще немає, але вона вже має 7,3%.
По-четверте, на проросійському фланзі піднялася партія "Наші" Мураєва. Вона має 4,9%, і вона стала головною проблемою ОПЗЖ.
По-п'яте, у "Європейської солідарності" рейтинг весь рік був на рівні 16,6-16,7%, трохи вищим, ніж у самого Порошенка.
Плани Зе-команди та її конкурентів
Звичайно, можна припустити, що гойдалки рейтингів Зеленського та його партії спричинені виключно сезонними обставинами. Мовляв, узимку люди традиційно впадають у смуток від платіжок за опалення, тому й рейтинги влади падають, а після закінчення опалювального сезону ця проблема забувається і рейтинги влади знову піднімаються.
Але на Банковій не вірять, що все так просто. Там пам'ятають, які титанічні зусилля довелося докладати у першій половині року, щоб зламати негативні тенденції. Було запущено механізм санкцій РНБО, заблоковано телеканали Медведчука, а сам Медведчук посаджений під домашній арешт. Ще більший розмах (а з ним і піар) набула програма "Велике будівництво". Нарешті, Зеленський оголосив себе непримиренним борцем із олігархами та запропонував закон про олігархів.
Тому зараз Банкова збирається рятувати рейтинги Зеленського та "слуг народу" новими великими витівками. Вже зараз бачимо початок реалізації двох ідей Банкової. Перша – посадити Порошенка під арешт. Розрахунок на те, що це підбадьорить рейтинг Зеленського, як раніше підбадьорили санкції РНБО проти Медведчука та контрабандистів. Крім того, прив'язування Порошенка до Медведчука має вдарити за рейтингом Порошенка та переманити патріотичних виборців від Порошенка до Зеленського.
Друга ідея — виторгувати у Кремля прямі переговори Зеленського з Путіним. Навіть якщо це викличе невдоволення на патріотичному фланзі, то має окупитись сплеском симпатій проросійського електорату і, головне, всіх тих, кому яка різниця і хто так втомився від війни.
У конкурентів Зеленського протилежні плани. Вони розраховують на те, що рейтинги його та партії пройдуть точку неповернення та продовжать падіння. Тобто головні конкуренти Зеленського (Порошенко, Бойко, Тимошенко, Разумков) зараз жорстко конкуруватимуть із ним, а не один з одним. І конкуруватимуть вони за те, хто з них сильніше і болючіше вдарить по Зе-владі, в розрахунку, що саме він і стане в очах народу тим, хто вклав найбільший внесок у результат "слуг".
