Точка біфуркації. Куди буде рухатися Україна
Ми можемо говорити про молодь, яка нібито зробила ці вибори. Насправді роль молоді дуже серйозно перебільшена. Головною рушійною силою цих виборів став люмпен, який проголосував емоцією озлобленості проти раціональних доводів. І в основі цієї злості лежить одна-єдина річ - бажання бути більш багатим. Я свідомо пишу не бідність, а саме бажання бути більш багатим. Тому багато з тих, хто є озлобленим, мають досить пристойні заробітки, часто куди більше, ніж у рядового румуна або чорногорця.
Відразу після першого туру я вже писав, що ці вибори остаточно зламали наш старий суспільний договір: "Вони крадуть, але і нам щось перепадає". Якщо говорити трошки ширше, то ці вибори показали, що соціально-економічна модель держави де-факто звалилася.
Перш, ніж говорити про можливі шляхи розвитку, я хотів би, щоб ми всі зрозуміли кілька важливих речей.
1. Телевізійний негатив ніхто не може скасувати без узурпації каналів під владу.
2. Швидкі економічні зміни неможливі, особливо враховуючи наші борги перед МВФ.
3. Дефолт, про який багато говорять, зараз призведе до незрозумілих наслідків, якщо ми не будемо мати реальної зовнішньої підтримки для "перехідного" періоду.
Тепер ми підходимо до найголовнішого, а чого ж нам всім далі чекати?
Головне питання, на який ні в кого сьогодні немає відповіді, включаючи самого майбутнього фаворита: "Є можливість зменшити корупцію і відновити справедливість хоч трошки?".
Без вирішення цього питання неможливо подолати революційні настрої суспільства, особливо враховуючи те, що кожна революція різко збільшує шанси на проведення ще однієї революції.
Отже, які варіанти у нас?
1. Створення диктатури. У нинішній ситуації, коли повністю расконсолидованы еліти, і немає ніяких передумов для їх об'єднання, взяти абсолютну владу не так і складно. Особливо, враховуючи те, що є висока ймовірність того, що в найближчі півроку всі силовики опиняться в одних руках, що дозволить зачистити еліти досить швидко. Правда, міцність цієї диктатури буде залежати від того, наскільки великими або малими будуть корупційні апетити вищого ешелону влади.
2. Повторення революції у відносно мирній формі в найближчі два-три роки зі всіма витікаючими наслідками.
3. Початок громадянської війни через недолугу зовнішню політику і продовження будівництва виключно корупційної моделі.
Чи є у нас шанси піти більш правильним цивілізованим шляхом? Поки вони досить мізерні. Ключове питання, яке зараз знаходиться без відповіді (і яке ніхто не озвучує), - що робити з корупцією силовиків, які є основним джерелом тіньової економіки та створення корупційних монополій. Поки в країні немає жодного політика, який був би готовий до боротьби з цим злом. Без цього ми не маємо жодного шансу на розвиток.
Поки ми не відповімо на це питання, неможливо почати створювати новий суспільний договір або хоча б повернутися до старого. І саме це є головним викликом, який так наочно показали ці вибори. Той, хто зможе дати відповідь на це питання, буде мати всі шанси правити більше, ніж дуже довго.
