Тимур Хромаєв: Поки що ми наглядаємо за ринком через "замкову щілину"

Рівно рік тому Тимур Хромаєв — засновник інвесткомпанії АРТУ — очолив Національну комісію з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР). За цей час він зробив ряд кроків, які були сприйняті учасниками ринку неоднозначно. Хтось хвалить нового голову за кардинальну чистку ринку, хтось називає його популістом. Про вже проведені реформи та про плани комісії на майбутнє "ДС" розмовляла з головою НКЦПФР Тимуром Хромаєвим.

"ДС" минулого тижня місія МВФ завершила роботу в НКЦПФР. З якою метою цього разу фахівці Фонду приїжджали в комісію?

Т. Х. Місія приїжджає до нас кожні три місяці. Всього має бути чотири візиту. Кожна з місій привозить різних експертів, які допомагають з реалізацією Комплексної програми реформ фінансового ринку України. Минулого літа проводилося дослідження повноважень комісії. За результатами її роботи фахівцями Фонду був випущений звіт про необхідність підвищення повноважень та зміцнення незалежності НКЦПФР. Друга місія перебувала у нас з 11 по 22 січня цього року і детально досліджувала питання щодо зміни моделі фінансування НКЦПФР, посиленню наших повноважень. У поле її зору потрапили питання підвищення вимог до розкриття інформації на ринку капіталу, прозорості діяльності учасників ринку, а також зловживань — використання інсайдерської інформації та маніпулювання цінами.

"ДС" ПРО які нові повноваження комісії йдеться? Як вони вплинуть на роботу регулятора та учасників?

Т. Х. Ці повноваження у нас були, але залишалися номінальними. Мова йде про право проведення розслідувань і можливості отримання всієї інформації про юридичних та фізичних осіб, які мають відношення до операцій з цінними паперами. У тому числі про зняття банківської таємниці за нашим запитом, можливості доступу до персональних даних, зняття будь-яких обмежень на доступ до інформації, а також можливості обміну інформацією, у тому числі з іншими іноземними регуляторами. Отримання цього набору функцій дозволить нам приєднатися до Меморандуму про взаєморозуміння IOSCO (міжнародна організація, що об'єднує регуляторів фондових ринків понад 100 держав. —Ред.) і в повноцінному форматі співпрацювати з іншими регуляторами.

"ДС" Які документи повинні бути для цього прийняті?

Т. Х. Передусім законопроект, який дасть нам розширені повноваження. Він був розглянутий і прийнятий на Національній раді реформ в грудні минулого року, погоджений і безпосередньо з IOSCO. Ми сподіваємося, що в лютому цей документ буде поданий у Верховну Раду. Після його прийняття НКЦПФР зможе стати повноцінним учасником глобальної організації світових регуляторів. Цей же законопроект змінює модель фінансування комісії. У світі функція нагляду за ринком фінансується за рахунок самого ринку. Регулятори формують свій бюджет відповідно з витратами на нагляд. У нас же в країні для учасників ринку поки повний комунізм — ніхто ні за що не платить. Хоча самі оператори ринку повинні бути зацікавлені в тому, щоб регулювання і нагляд були якомога якіснішими.

"ДС" За що учасники ринку будуть платити?

Т. Х. По-перше, це плата за нагляд ("внесок на регулювання" згідно з проектом закону), яка буде стягуватися з усіх учасників ринку. Її розміри будуть диференційовані залежно від виду суб'єкта, його обсягів діяльності. Ми хочемо розподілити фінансове навантаження рівномірно серед абсолютно всіх учасників. Друге джерело надходжень — це плата за адміністративні послуги: ліцензування, випуск нових цінних паперів і т. д. Наприклад, зараз перед нами стоїть завдання перевести ліцензування та реєстрацію в електронний вигляд, щоб в учасників була можливість проводити всі процедури онлайн, без фізичного звернення в комісію. Але, щоб це було дійсно якісно і зручно, комісії необхідно закупити обладнання, софт і забезпечити їх безперебійну роботу. Для цього потрібні кошти. А значить, ми можемо і повинні сформувати ціну, яку учасники будуть платити за таку послугу. Інакше комісія і ринок завжди будуть заручниками тієї паперової лавини, яка на сьогоднішній день у нас існує. Впровадження нової системи фінансування — досить тривалий процес. Плануємо плавний перехід на неї протягом трьох років.

"ДС" Над якими ще законопроектами спільно з МВФ зараз працює комісія?

Т. Х. Розробляється законопроект щодо підвищення вимог до розкриття інформації, прозорості діяльності та звітності компаній. У другому півріччі ми вийдемо з законопроектом, який встановить вимоги до пруденційного нагляду відповідно до директив ЄС. Завершується розробка і узгодження законопроекту, який суттєво посилить санкції за зловживання на фондовому ринку, а також вдосконалить механізми виявлення махінацій і боротьби з ними. Ми готуємо його спільно з правоохоронними органами.

"ДС" Які будуть прописані санкції за зловживання? Адже нинішні штрафи просто сміховинні...

Т. Х. Відповідальність за зловживання повинна і буде приведена до європейського рівня. Мова йде не тільки про підвищення штрафів, але й покаранні у вигляді позбавлення волі. Нам потрібна не просто ефективна система покарань, але й система, що дозволяє цивілізовано і вигідно працювати всім на цьому ринку. На жаль, поки що працювати нецивілізованим способом для більшості учасників вигідніше.

Ми плануємо залучати людей з обширним міжнародним і європейським досвідом в якості консультантів або в штат. Ринку потрібна "свіжа кров", а не тільки технічні можливості

В європейській практиці відповідальність за маніпулювання інформацією повинен нести не тільки торговець, але і, наприклад, фізособа, яка може використовувати професійних учасників ринку для своїх цілей. Коло відповідальних осіб повинен бути повним. Саме тому комісії потрібні широкі повноваження, щоб була можливість притягнення до відповідальності не просто виконавців, але й замовників неправомірних угод. Наприклад, зараз ми караємо двох торговців за маніпулювання, але інвестор-порушник залишається поза нашою компетенцією. Поки що ми наглядаємо за ринком через "замкову щілину".

Але навіть за наявних обмежених можливостях ми змогли за цей рік серйозно мінімізувати зловживання. Ми вивели з ринку понад сотні сміттєвих паперів. В результаті капіталізація лістингових компаній зменшилася з роздутих 500 млрд до 60 млрд грн. Ми порушили більше сотні справ щодо маніпулювання з цінними паперами. Проте проблема все ще залишається.

"ДС" Як ви оцінюєте збитки, які наносять українській економіці зловживання на фондовому ринку, в тому числі за допомогою маніпулювання?

Т. Х. Добре функціонуючий фондовий ринок, де відбувається процес накопичення капіталу, може додавати до показника зростання ВВП до 5% щорічно. За останні два роки з допомогою сміттєвих паперів було здійснено операцій на суму близько 500 млрд грн. Всі ці кошти були так чи інакше виведені в тіньовий сектор економіки. А це близько 25% річного ВВП країни. Ринок ніколи не стане засобом накопичення та збереження капіталу, і ні національний, ні іноземний інвестор не прийдуть сюди, поки зловживання на ринку будуть мати такі масштаби. Тому очищення ринку від неякісних активів, боротьба з маніпулюванням — це одні з найважливіших кроків на даний момент.

"ДС" Як ви плануєте реформувати інфраструктуру ринку? Скільки, на ваш погляд, нам необхідно торговців, бірж, депозитаріїв?

Т. Х. В першу чергу нам потрібно привести в порядок депозитарну та розрахунково-клірингову систему. Інфраструктура нашого фондового ринку дуже фрагментована. У нас є два депозитарії, один розрахунковий центр, який не є центральним контрагентом для ринку, 10 бірж і кілька сотень учасників. Наша думка — ринку необхідний єдиний депозитарій і повноцінний кліринговий агент. Зараз "Розрахунковий центр" діє як банк. А кліринговий агент має свою специфіку роботи і функціонал, які не можна порівняти з банківською діяльністю і не мають з нею перетинатися. Але це не означає, що у нас повинна бути одна біржа. Суть в тому, що ціноутворення на фінансові інструменти повинно відбуватися в одній площині, як це працює в США або Європі. Там можна купити одні і ті ж акції на різних біржах за різною ціною. А наші біржі ніяк не координують ціноутворення один з одним. До того ж всі суб'єкти інфраструктури недокапіталізовані і не отримують прибутку від своєї безпосередньої діяльності. Часто вони покривають свої витрати за рахунок іншої діяльності, яка несумісна з основною. Це говорить про неефективну систему взаємовідносин. Тому ми працюємо над ще одним законопроектом, який впорядкує ринкову інфраструктуру. Ці нововведення дозволять відповідати нашим установам міжнародним стандартам.

Ми дамо ринку нові інструменти. Насамперед мова йде про деривативи, законопроект про впровадження яких знаходиться в парламенті. Він важливий не тільки з точки зору створення правового поля для торгівлі деривативами. Документ вводить уніфіковані підходи для всіх інструментів ринку капіталу. Закінчуємо розробку законопроекту, який вдосконалить регулювання ринку облігацій і підвищить захист прав власників корпоративних облігацій.

Ми плануємо залучати людей з обширним міжнародним і європейським досвідом в якості консультантів або в штат. Ринку потрібна "свіжа кров", а не тільки технічні можливості.

"ДС" Яка зараз ситуація з Українською біржею ПФТС? Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування при Державної регуляторної службі недавно повернув обох бірж ліцензії. В їх капіталі більше немає акціонерів з "російською пропискою"? Угоди купівлі-продажу відбулися?

Відповідальність за зловживання повинна і буде приведена до європейського рівня. Мова йде не тільки про підвищення штрафів, але й покаранні у вигляді позбавлення волі

Т. Х. Ситуація з біржами — своєрідна демонстрація сумних реалій нашого ринку. Проблема в тому, що ми самі не знаємо — пройшли угоди чи ні. На сьогодні у нас немає підтвердження про відсутність іноземного (а саме російського) капіталу в біржах. Наше рішення про відкликання ліцензій було прийнято у відповідності з Законом "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Був очевидний факт — наявність власників країни-агресора в капіталі бірж. Анулювання наших рішень було проведено на основі якихось фактів, які, очевидно, є в Експертно-апеляційної ради, але нам їх не надали. Думаю, що ми рано чи пізно отримаємо цю інформацію, і тоді у нас буде підстава переглянути це питання.

"ДС" І якщо будуть підстави, ви знову відберете ліцензії у бірж?

Т. Х. Ми будемо приймати рішення на основі тих фактів, які будуть у нас в той момент на руках. Наша позиція — реальні інвестори вже давно могли б закрити обидві угоди. Адже з моменту вступу в силу закону про ліцензування. — Ред.) пройшло вже більше шести місяців. Проблема в тому, що жодне з рішень держорганів неостаточно, а значить, ця історія може тривати вічно і ніхто не поставить у ній крапку.

"ДС" якби останнє слово було за комісією, яким було б рішення?

Т. Х. Сам процес виглядав би інакше. Ми б не приймали рішення про анулювання ліцензій бірж, а дали б чітке час на виправлення та виконання даної угоди. І все. За результатами операції і приймалося б рішення. Якщо сторони недоговірноздатні і рішення про покупку так і не було прийнято у зазначений термін, то про що мова? Регулятор повинен діяти за чітко позначеним правилами. Щоб приймати рішення і повністю відповідати за результат. А зараз за результат спитати нема з кого.