• USD 41.6
  • EUR 43.9
  • GBP 52.7
Спецпроєкти

Війна за профспілки. Тимошенко готує "тарифний майдан" з 11 жовтня

У "Батьківщини" завдання-максимум - дострокові парламентські вибори. Тому її завдання-мінімум - парламентська криза. Але перед цим вона повинна виграти війну за профспілки
Реклама на dsnews.ua

Про підготовку до тарифного майдану" в Києві звітує на своїй фейсбук-сторінці колишній народний депутат від "Батьківщини", член бюро столичної парторганізації Андрій Павловський. "Тільки що 1,5 тисячі делегатів конференції Київської профспілки працівників освіти висловили недовіру керівництву Федерації профспілок України за підписання угоди з Урядом і фактично оголосили передстрайкову готовність на 11 жовтня! Головна вимога до влади - припинити тарифний геноцид народу України!" - повідомив він 20 вересня.

Потім для більшої переконливості додав ще фото з підписом: "Київські вчителі на своїй конференції послали подалі Гройсмана з його подачками і оголосили про акції протесту і передстрайкову готовність з 11 жовтня!! На фото повний зал клубу КПІ (1,5 тисячі делегатів). Головна вимога - припинити тарифний геноцид!!"

Павловський, як би це сказати м'якше, прибрехав. Йому хотілося створити враження масового протесту, накопиченого в народі і спонукає його до активних виступів: ось, скликали конференцію, вибрали туди делегатів, дали їм наказ висунути вимоги і готувати страйк. Насправді нічого цього не було - ні обговорення в низових організаціях, ні вибору делегатів, ні конференції як такої. А було бажання Павловського продемонструвати кипляче народне обурення.

Альма-матер Андрія Павловського - КПІ, там же він починав свою кар'єру, йдучи по стопах свого батька Михайла Павловського, який був деканом одного з факультетів КПІ та потім народним депутатом (з 1994-го і до завершення земного шляху в 2004-му). Тому немає нічого дивного в тому, що 20 вересня великий зал Центру культури та мистецтв КПІ був відданий столичному профспілці працівників освіти для проведення зборів голів первинних профорганізацій. Голови первинок зібралися, сказали те, що від них хотіли почути, і проголосували за те, що їм запропонували організатори. Замість протесту, піднявся знизу, було звичайне захід, совкове за формою, проффункционеров, совкових по духу.

Якщо у столичних педагогів є надія, що від цього зібрання буде якийсь толк, тим гірше для них. Прийнята там резолюція - нікчемна папірець, з точки зору трудового законодавства, яке передбачає зовсім іншу процедуру формування вимог найманих працівників. Зате ця резолюція годиться Павловському як політичний документ, який можна використовувати в партійній пропаганді - що він і робить.

Можна очікувати, що до 11 жовтня подібні заходи пройдуть і в ряді інших міст. Висловлювати обурення будуть від імені не тільки педагогів, але й медиків та інших бюджетників. Рік тому саме в ці дні теж організовувався "тарифний майдан". Але тоді цим займалася Федерація профспілок України разом зі своїм офіційним представником у парламенті Сергієм Капліним. "Свобода", "Батьківщина", "Самопоміч" приєдналися до акції, але не контролювали її.

В цьому році Юлія Тимошенко розраховувала на ще більш масштабну акцію ФПУ і мала намір стати її політичним лідером. Однак на Банковій не сиділи склавши руки і за минуле з минулої осені час зуміли знайти спільну мову і з керівництвом ФПУ, і з Капліним. Вони тепер, може, і не цілком союзники Банковій, але точно не налаштовані на конфронтацію. Проявом цього стало підписання 23 серпня Генеральної угоди між урядом, роботодавцями і профспілками на 2016-2017 рр.., після чого ФПУ не має ні бажання, ні достатніх підстав для акцій протесту.

Реклама на dsnews.ua

Зараз же Тимошенко намагається інспірувати микрорасколы всередині ФПУ. Мікро - тому що керівництво ФПУ отримала добро на підписання Генугоди від лідерів галузевих профспілок (у тому числі і профспілки працівників освіти), і вони не виявляють бажання розвалювати федерацію.

Для чого це потрібно Тимошенко? Свою мету Тимошенко прямо назвала 22 вересня, коли заявила, що вона бачить тільки один шлях для відновлення соціальної справедливості - перезавантаження парламенту. Але щоб досягти цієї мети, треба, як мінімум, викликати парламентська криза. Тому вона буде лякати фейковими страйками, а той же Павловський буде їй у цьому допомагати по мірі сил - бо йому сумно без депутатського мандата і дуже хочеться перевиборів скоріше.

    Реклама на dsnews.ua