Тихою сапою. Скільки окупантів "демобилизовались" на той світ за два "перемир'я"
В огляді "ДС" — головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу
Темпи ліквідації окупантів
Реалісти виявилися праві — "пасхальне перемир'я", яка розпочалася 30 квітня по всій лінії фронту на Донбасі, залишилося таким тільки на мінській папері. Причому інтенсивність обстрілу позицій ВСУ з боку як 1-го (ОРДО), так і 2-го (ОРЛО) армійських корпусів ЗС РФ на минулому Страсної седмиці лише зросла.
Так, якщо тижнем раніше було зафіксовано близько 65 вогневих ударів бойовиків, то з настанням нового псевдоперемирия їх кількість збільшилася більш ніж в четверо. Правда, радує те, що наші воїни були готові до такого загострення, про що свідчить мінімальна кількість поранених за цей період і відсутність загиблих українських бійців.
Чого не скажеш про актуальні втрати російської окупаційної армії, яка сама провокувала ЗСУ на відповідь. Хоча ворожі 200-е — це заслуга не тільки українських армійців, але і самих же 200-х. Наприклад, особливо показовий випадок стався 5 квітня в Горлівці, коли спроба пожартувати з ящиком гранат закінчилася для одного загону окупантів двома трупами і шістьма 300-ми. А всього з кінця березня було ліквідовано не менше 13 бойовиків, і такі нинішні темпи навіть перевершують аналогічні підсумки для загарбників під час попереднього "безстрокового перемир'я", що стартував з 1 березня.
Так ось, за попередній місяць "демобилизовалось" на той світ як мінімум 42 представника обмеженого контингенту ЗС РФ в ОРДЛО і ще 79 їх корешів отримали поранення. До речі, це тільки по засвіченої інформації, адже дані про реальні втрати "ихтамнетов" російське командування тримає за сімома печатками, так сказати, це "гібридна військова таємниця". Тим більше що подібні цифри явно відлякують інших кандидатів на нове "гарматне м'ясо", причому як в колі ще залишилася місцевої вати, так і серед приїжджих з Росії "за контрактом".
Провал з мобілізацією жителів ОРДЛО
Останнім часом з російським імпортом людських ресурсів для військових цілей у окупантів, скажемо прямо, не дуже. Приходять регулярно труни з Донбасу на широкі простори Росії, як ні крути, але роблять свою чорну справу повсюдно — від Мурманська до Омська і від Пскова до Владивостока.
А тут ще одне свіже нововведення від ФСБ: тепер після прибуття в окуповані райони Донеччини та Луганщини у всіх новобранців забирають російські паспорти, а замість них видають папірці з печатками фейкових ДНР або ЛНР. Зрозуміло, що робиться це для приховування перебування російських громадян на військовій службі в складі окупаційних військ в ОРДЛО, але в умовах відсутності будь-яких чітких правил щодо повернення найманцям російських документів виглядає такий пропуск в зону бойових дій в очах особового складу як однозначний "квиток в один кінець".
Тим часом нестача кадрів по багатьом військовим спеціальностям починає відчуватися всюди в обох окупаційних армійських корпусах. В деяких підрозділах навіть склалася парадоксальна ситуація — військова техніка є, але немає тих, хто нею може керувати. Приміром, у кількох бригадах окупантів на одного-двох водіїв припадає по три-чотири одиниці автомобільної техніки, яка повинна виходити по тривозі". Що вже говорити про дефіцит професійних танкістів або артилеристів.
Ну а всі спроби мобілізувати "резервістів" з місцевих жителів з подальшою їх відправкою на передову закінчилися, схоже, повним фіаско, причому ще на етапі набору необхідної кількості учасників цих горезвісних "військових зборів". На минулому тижні стало відомо, що представники "військкоматів ЛНР" так і не змогли забрати на "збори" близько 200 шахтарів вугільного об'єднання "Свердловантрацит", які взагалі погрожували "рекрутерам" фізичною розправою. І це незважаючи на обіцяні 500 руб. на добу, що за нинішньої невиплату зарплат в ОРДЛО гірникам вважається дуже пристойними грошима. Між іншим, у схожому ключі надійшли з "военкомовскими" і в сусідніх Ровеньках, і в інших окупованих шахтарських містах і селищах, чітко показавши закликальникам в "армію Новоросії" від воріт поворот.
Страх перед партизанами
Відвертого морально-психологічного розкладання в лавах російських окупаційних військ посприяли також два паралельних події, що сталися минулого тижня в ДНР. І якщо балакучий Ходаковський сіяв панічні настрої виключно у віртуальному просторі, то безпосередньо поблизу лінії фронту панікувати окупантам довелося в реальності.
У першому випадку мова йде про те, що екс-секретар радбезу ДНР" показав на відео свій в'їзд до Донецька з Путилівського мосту — передових позицій бойовиків, де зазначив зняття ключових блокпостів. Після чого Ходаковський зробив висновок: у разі повноцінного наступу української армії знадобиться лише 15 хвилин для того, щоб проникнути в самий центр Донецька, а єдиним стримуючим фактором для ЗСУ в такому випадку, на його думку, буде тільки швидкість власних танків. Правда, вірити на слово цим співробітникові ФСБ навряд чи варто — він по частині поширення дезінформації є відомим майстром.
Другий випадок на північ від Горлівки в прифронтовому селищі Гольмовский — зовсім не деза, а правда життя. Там група ніби як місцевих здійснила напад на двох окупантів з дислоцируемой на цих позиціях російської мотострілецької бригади. При цьому нападники відібрали у них зброю і надавали їм жорстоких стусанів, але в живих залишили.
Інцидент викликав справжній переполох у "силових відомствах ДНР" і навіть призвів до конфлікту на цьому грунті між тамтешніми "МВС" і "МГБ". Все тому, що поліцаї вважають подію чистим криміналом, більш того, схожий розбій для Горлівки та околиць дійсно вже не рідкість. Зате чекісти копають глибше — на їх погляд, за побиттям бойовиків стоять партизани з українського підпілля. Так що найближчим часом всіх горлівчан чекає поголовна гебистская перевірка по виявленню учасників українських ДРГ".
