Терорист номер два. Хто виграє від "терористичної" кар'єри Гриценко в Росії
Однак особливу увагу путінських слідчих до персони кандидата в президенти Анатолія Гриценка не може не викликати живого людського цікавості.
Справа в тому, що Анатолій Степанович із легкої руки слідчого комітету росії став у Росії вже двічі терористом. Причому у зворотній хронологічній послідовності. Спочатку росіяни завели на нього справу за нібито заклик підривати автомобілі в Москві й Таганрозі, озвучений 2 липня 2017 р., а буквально днями відшукали новий епізод "терористичної біографії" українського політика. Гриценко нібито 16 липня 2014-го публічно закликав підривати у Росії залізничні потяги.
Мабуть, Слідчий комітет сусідньої країни недостатньо уважно моніторить українські ЗМІ, раз помітили такий кричущий факт пропаганди тероризму тільки через чотири роки.
Як би те ні було, а після проведення усіх необхідних юридичних процедур у вигляді портретної і лінгвістичної експертиз (адже можуть, коли хочуть, розуміти українську мову) дві справи об'єднали в одне і заочно пред'явили українському політику обвинувачення.
Яку мету переслідував російський слідчий комітет, заводячи чергову справу Гриценка, для нас за великим рахунком не дуже важливо. То слідчий комітет у режимі конвеєра і в рамках гібридної війни отштамповал чергову справу, не важливо у відношенні кого з українських політиків, то має місце якийсь тонкий політичний розрахунок, пов'язаний з балотуванням "першого непрохідного" у президенти. У будь-якому випадку обвинувачення слідчого комітету росії стало для Гриценка непоганий піар-акцією, і Анатолій Степанович навіть не приховував своєї радості з нагоди такого несподівано приємного інформаційного приводу.
Кандидат у президенти тут же перепостив прес-реліз російського слідчого комітету росії собі у "Фейсбук", супроводжуючи коментарем від себе особисто із загальним слоганом: яй так Гриценко, ай да сучий син, який він молодець, раз путінська влада його офіційно вважає терористом. Щоправда, Анатолій Степанович і тут не втримався, щоб трошки не прибрехати, сказавши, що це "перша кримінальна справа за все моє життя". Але ми прекрасно пам'ятаємо, що справа вже друге, хоч і об'єднано з першим, і в 2017-му про існування першої справи слідчого комітету росії проти Гриценка було чудово відомо і в Україні.
Але не будемо чіплятися до Гриценка за цю маленьку маніпуляцію. Йому зараз необхідно вичавити максимум з несподіваного російського подарунка, зробленого до того ж у період відносної політичної тиші. І навіть те, що Гриценко все одно буде для росіян політичним терористом номер два після Арсенія Яценюка, чиє "участь" в чеченській і придністровської війни в самому ніжному віці вкрай складно перебити, не повинно бентежити Анатолія Степановича, оскільки Арсеній Петрович вже давно дещо відійшов від активної політичної боротьби. Так що в найближчі дні Гриценко зробить все від себе можливе, щоб ЗМІ обсмоктували його "тероризм на території Росії" як можна довше і ретельніше.
Але не тільки Гриценко отримає від цієї кримінальної справи свої медійні дивіденди. Одяг одного з розкручених кандидатів в українські президенти віртуальні терористичні одягу принесе свій невеликий гешефт і для Кремля. Що, до речі, не цілком очевидно. З точки зору пересічного українця, Кремль повинен чітко визначитися зі "своїм" кандидатом у президенти і активно підтримувати того, як це було у свій час, наприклад, з Віктором Януковичем. Виходячи з такої логіки, підігравання Гриценко кримінальною справою виглядає дещо дивним. Анатолій Степанович на головного прихованого агента Москви в українській політиці якось не тягне. На цю роль більше підходить Юлія Тимошенко, у якої і шансів на президентство побільше, і своя (не найгірша) історія відносин з Путіним є в бекграунді. Адже Не даремно екс-соратниця Януковича Ганна Герман не шкодує у телеефірах компліментів для Юлії Володимирівни, вбудовуючи в ті відверто кремлівські меседжі.
Однак, підігруючи Гриценко, російський слідчий комітет псує гру в тому числі і Тимошенко, відтягуючи її потенційні голоси на користь свежеобвиненного терориста-русофоба.
Насправді ж у Кремля в умовах гібридної війни з Україною свого єдиного кандидата в президенти бути вже не може. Відверто проросійські екс-"регіонали" на кшталт Юрія Бойка, Олександра Вілкула, Михайла Добкіна і їм подібних шансів на перемогу не мають. Путін сам відірвав від України найбільш проросійські шматки електорату з Криму і Донбасу. Що ж стосується всіх інших, то ніхто з можливих переможців виборів не зможе вести відверто проросійську політику як мінімум зі страху перед українським громадянським суспільством і американським посольством.
Тому зараз для Кремля головне: по-перше, щоб не переміг Петро Порошенко, який давно став для росіян недоговороздатний, а по-друге, щоб виборча кампанія в Україні була максимально брудною, з якою це можливим загостренням політичної боротьби на межі трешу і хаосу. Так що станом на зараз підіграти Гриценко, загостривши її конкуренцію з головними претендентами на президентство Порошенко і Тимошенко цілком у російських інтересах. Тим більше що, за інформацією джерел "ДС", рейтинги Анатолія Степановича в останні місяці виявляють тенденцію до зниження і російське кримінальна справа може їх трохи оживити.
От тільки занадто сильно радіти таким подарункам від країни-агресора Гриценко все ж не варто. Не рівна година, ті вирішать, що одного звинувачення в тероризмі для підтримки "першого непрохідного" в потрібному росіянам бойовому тонусі недостатньо, і вирішать діяти трохи радикальніше. Організують, наприклад, спробу замаху або викрадення. Вбити, звичайно, не вб'ють, але тілесні ушкодження середньої тяжкості цілком можуть організувати. Так би мовити, для додання образу терориста-русофоба більшого ореолу романтизму.
