Теорія ігор: Навіщо Росія направила в Чорне море ударний есмінець "Сєвєроморськ"
Пересічний український читач вже схоже звик до потужної угруповання Чорноморського флоту РФ в аннексированном Криму з "Калібрами". Як і до інформації про посилення росіян в Азовському морі, де вони здатні задіяти близько 120 кораблів і катерів, включно з ракетними судами, які прийшли з Каспію. Нам добре відомо, що після Туреччини саме Росія є найпотужнішим гравцем в акваторії Чорного моря. Ми знаємо, що десантні кораблі інших флотів РФ, крім Чорноморського, регулярно використовуються для перевезень з Криму і Новоросійська в Сирію. Але новину про захід в Чорне море через Босфор ракетної протичовнової есмінця Північного флоту "Сєвєроморськ" є особливою, тому що вперше з часів анексії Криму в акваторію зайшов корабель, який відносять до основної ударної сили ВМФ РФ у далекій морській зоні, і який не відноситься до ЧФ РФ. Ще й відомий участю в сирійському поході 2016-го разом з авіаносцем "Адміралом Кузнєцовим", ракетним крейсером "Петро Великий" та ін, інформує "ДС" з посиланням на Depo.ua.
На перший погляд, для заходу в Чорне море у росіян є вагома причина. Протичовновий ракетний есмінець проекту 1155 "Сєвєроморськ" (таких у росіян всього 8, ще з двох закладених за проектом 1155.1 готовий тільки один), озброєний ЗРК "Кинджал", був спущений на воду в 1988 році і є досить старим кораблем, який з 5-го липня 2018-го перебуває в далекому морському поході. З головної бази Північного флоту - Сєвєроморська судно вийшло влітку і за цей час побувало в акваторіях Індійського океану і Аденської затоки, Червоного, Аравійського морів. Росіяни рапортували про виконання завдань по боротьбі з піратством і забезпечення безпеки цивільного судноплавства. У середині жовтня "Сєвєроморськ" скоїв діловий захід в порт Пемба в Мозамбіку, а новий рік росіяни зустріли в Середземному морі, де виконували поставлені завдання.
Логічно, що за такий тривалий період російському "корита" міг знадобитися ремонт і зараз воно очевидно слід в порт Новоросійська, а може і Севастополь. Але дивним чином активність росіян збіглася з ескалацією між РФ і Україною в Азовському морі і сигналами підтримки НАТО нам, які виражаються в заході британського і американського корабля в акваторію.
17 грудня в Чорне море зайшов британський розвідувальний корабель HMS Echo (H87), візит якого планувався на більш пізні терміни. Він здійснив вояж за маршрутом Одеса - Констанца - Батумі і пішов у Стамбул. А 6-го січня через Босфор у Чорне море зайшов десантний корабель ВМС США Форт McHenry з 22-ї морської експедиційної групи 6-го флоту США. За неофіційними даними він слід в Одеський порт, а за чутками навіть може перевозити обіцяне Куртом Волкером зброю для України, про який заговорили після листопадової агресії Кремля проти українських кораблів і взяттям у полон 24-х моряків.
У Москві відразу ж заявили, що взяли американців під "ковпак" і стежать за судном за допомогою корабля ЧФ РФ. Крім цього, російські військові аналітики калібру Ігоря Коротченка, головного редактора журналу "Національна оборона" та члена громадської ради при Міноборони Росії - з ефірів ТБ заявляють, що моряки НАТО заходять у Чорне море, беруться на приціл береговими ракетними комплексами "Бастіон" і "Бал".
До чого тут "Сєвєроморськ"? Ситуацію з протистоянням Росії і Заходу вже давно варто розглядати через призму теорії ігор і еволюційної психології. Путін і Захід спілкуються мовою сигналів. А сигнал, який намагається дати та або інша сторона, тим реалістичніше і тим значніше, чим більше ресурсів ця сторона витратила на нього. Як у тваринному світі той самець наметових птахів, щоб переконати самку в тому, що він кращий, будує так звану "вежу" або "альтанку", поруч з прикрашеним майданчиком. Це досить важка конструкція і таким чином самець показує, що він має ресурси.
Британці та американці послали свої кораблі в Чорне море, заходять в Одесу. Сигнал підтримки України? Безперечно. У Росії ресурсів не вистачає, але в їх межах вони кажуть, у конкретному випадку американцям, що "ми здатні влаштувати вам проблеми, але можемо і не робити цього, якщо...". Тобто, ви направили в Чорне море десантний корабель, а ми пригнали протичовновий есмінець з ракетами. Дивіться - це наша зона і ми тут сильніше - теоретично можемо вас навіть потопити. До того ж, ми можемо дозволити собі ось таку потужну зброю. І неважливо, що есмінець старий. Зрозуміло, що про повноцінне конфлікті не може бути й мови. Але доктрина РФ в усьому передбачає відповідь на сигнали сили з позиції опонентів демонстрацією ще більшої потужності. Навіть якщо ця потужність виражена в 30-річному кориті. Медійний ефект є - це вже успіх.
З практичної ж точки зору, сигнал досить слабкий, для американців так точно. Тим більше, що як у Кремлі, так і в світі розуміють обмеженість можливостей американців в акваторії Чорного моря через конвенції Монтре від 1936-го року, яка встановлює кількість, тоннаж і час перебування (21 доба) військових кораблів країн нечорноморского басейну. Можливо, тимчасову. У американців не приховували зацікавленості в перегляді конвенції. Але для цього потрібні переговори з Туреччиною, тому що вона контролює Босфор. Але обмеженість там компенсується можливостями в інших місцях.
Схожі сигнали Путіну США зробили наприкінці минулого року, коли після конфлікту Росії і України поблизу Керченської протоки американський есмінець пройшов у Японському морі поблизу Владивостока - там, де російський флот фактично нічого не може протиставити.
Ще раніше, у 2017-му році, Володимир Путін особисто погрожував потопити військові кораблі НАТО, зокрема американські, які зайшли в Чорне море на навчання, якщо вони впродовж трьох днів не підуть.
Фактично, ми повернулися в часи Холодної війни, коли напруга висить у повітрі, але до практичних дій і прямих зіткнень між наддержавами не доходить. Їх замінює політика сигналів і больових точок, якими дипломати і військові оперують на геополітичній шахівниці.
Говорячи про флот - Росія завжди любила грати з кораблями. Ось тільки флоти гробили Росію, тому що ресурсів на забезпечення їх потужності у Кремля немає - як фінансових, так і технологічних ще й в умовах санкцій.
Для України ця ситуація в чомусь навіть корисна, хоча й небезпечна. Перенесення напруги на Чорне море може вилитися в часткову блокаду росіянами ще й Одеського порту. Якщо гра росіян з американцями дійде до більш потужних сигналів один одному. З іншого боку, Україна зацікавлена в "пробиванні" блокади Керченської протоки і власних портів Маріуполя і Бердянська. Київ готує ще один прохід військових кораблів, орієнтовно в січні. І супроводжувати їх повинні кораблі НАТО, в тому числі з британцями та американцями. Звичайно, до самого затоки. Але без ескалації напруги, така підтримка Заходу не була б можливою. Що буде далі? Пройдуть чи не пройдуть, питання складне. Але надія на те, що чергова агресія росіян проти українців на очах НАТО виллється в потужні санкції - існує. У будь-якому випадку, Україна може виграти тут і зараз...
Автор: Андрій Коваленко