Битва рейтингів. Коли Банкова почне робити з Тимошенко "кульгаву качку"
Згідно з даними актуальних соціологічних досліджень українське суспільство хвилюють три глобальні теми - це війна з Росією, корупція серед чиновників та матеріальне становище звичайних громадян. Власне, навколо цього тематичного тріо можна буде спостерігати більшість всіляких спекуляцій тієї чи іншої їх інтерпретації вже під час періоду літніх відпусток. І це стане своєрідним розігрівом на осінь, коли з початком нового політичного сезону фактично стартує активна передвиборча кампанія всіх провідних гравців. Але ще перед реальним стартом вони продовжать перманентно мірятися своїми рейтинговими показниками, що також є окремим темником для нинішніх гарячих суперечок, який зараз зі всіх сторін планомірно нав'язується широкому колу виборців.
Рейтинговий ажіотаж
В принципі сама по собі лихоманка з рейтингами електоральної популярності політиків і їхніх партій, що переходить у справжні соціологічні війни, - традиційне явище в передвиборний період для будь-якої демократичної країни. Даний ознака, а також той факт, що в Україні прийдешній переможець виборчих перегонів заздалегідь невідомий, зате присутня справжня політична конкуренція, більше всього ріднить нас з усім цивілізованим світом, і це не може не радувати.
До того ж абсолютно природно, коли політтехнологи для просування своїх клієнтів використовують саме відповідні заміри громадської думки. Втім, особливістю поточної ситуації з останніми соцопитуваннями стала тотальна галас навколо втрати Петром Порошенком вже не першого, а навіть другого місця в рейтингах. Наприклад, КМІС нещодавно розмістив його на четвертій позиції (після Юлії Тимошенко, Анатолія Гриценка та Олега Ляшка), а соціологічна група "Рейтинг" змусила чинного президента ділити "бронзу" разом з Юрієм Бойко та Святославом Вакарчуком. І тільки "Соціс" вручив Порошенко "срібло", правда, дозволивши тому відірватися від Гриценка лише на 0,2%.
Звичайно, буквально всі провідні соціологи стверджують, що глава держави продовжує залишатися в групі з кількох претендентів на вихід у другий тур, яких відокремлює один від одного різниця в рамках статистичної похибки, так і до нинішньої власниці рейтингового "золота" Тимошенко - рукою подати. Але що реально протиставити тези "Порошенко - "кульгава качка", Банкова поки не знайшла. А тим часом розкрутка цього меседжу, що вже пройшов швидку еволюцію просто гіпотези в своєрідну аксіому, взята на озброєння практично всіма без винятку президентськими опонентами.
Пристрасті по топ-корупції
Друга ахіллесова п'ята влади, за якої безупинно б'ють будь-які її візаві, - це відсутність показовою результативності в антикорупційній політиці. І тут давно в хід йде вельми популярний в народі гасло: результатів немає виключно тому, що самі топ-чиновники цю корупцію і кришують. Тепер же він, по всій видимості, буде доповнено новою страшилкою, тему якої спочатку розвивав Міхеїл Саакашвілі, як тільки опинився в Голландії, але зараз ця ідея може перейти в користування комусь впливовому і рейтинговому в українському політикумі.
Мова йде про те, що на колективному Заході, статут спостерігати за тим, як у нас імітують боротьбу з корупцією, нібито вирішили скласти щось подібне до "списку Магнітського". Тільки потрапляти під персональні санкції будуть вже не порушники прав людини, як у випадку з російськими клерками і реально діючими "актом Магнітського", а фігурантів корупційних скандалів серед українських можновладців, але не явно, а таємно. Більш того, згідно готуються інформаційним вбросам на задану тему, підставою для таких непублічних порок стануть "секретні" фрагменти "плівок Онищенко", які, мовляв, вже передані кому слід в "Вашингтонський обком".
Треба визнати, що ця страшилка, незважаючи на всю свою зайву конспирологичность, вже реально налякала багатьох наших політиків і чиновників, чиє рильце в пушку, так що переконати повірити в це маси обивателів навряд чи складе великої праці. Що ж стосується якихось компрометуючих все і вся записів Онищенко, то вони досі так і не стали інформаційною бомбою. Але на цю тему обов'язково будуть пліткувати як у передвиборчу літо, так і в наступні осінь та зиму. Тому є всі підстави вважати, що команди фаворитів гонки будуть намагатися з головою занурити своїх конкурентів навіть в мінімально болючий онищенковский компромат, будь він хоч в чомусь правдивим, хоч абсолютно фейковим.
Спекуляції на тему ООС
Тема нинішньої російсько-української війни в цілому і, зокрема, нещодавно яка замінила на Донбасі АТО ООС (Операції Об'єднаних сил) залишається, само собою, важливою і актуальною. Адже проблема припинення військового конфлікту на сході країни займає першу сходинку серед найбільш актуальних у всіх соцопитуваннях вже кілька років поспіль. Зрозуміло, що в 2018 р. на відміну від 2014-го український соціум вже не так чутливий до обіцянок "закінчимо за лічені дні". Але це аж ніяк не скасовує емоційне изматывание війною, а отже, не означає, що спекулювати на ній не можна достатньо ефективно. Просто робити це треба акуратно і не прямолінійно, щоб не опинитися зарахованими до п'ятої колони Кремля і путінської агентуру, де сталу монополію "Опозиційного блоку" трохи розбавляє партія "За життя" Мураєва-Рабиновича.
Виглядає так, що майбутня влітку критика військової політики влади буде йти по двох лініях. По-перше, ні в кого немає сумнівів, що інтенсивність бойових дій на Донбасі цілком залежить від Росії, чия окупаційна армія йти з ОРДЛО поки явно не має наміру. В результаті сумна статистика втрат в рядах наших бійців на фронті, на жаль, залишиться даністю, і кількість загиблих і поранених особливо стане зростати в періоди додаткової ескалації напруги з боку окупантів. А це дасть привід до всіляких просторікування про те, що, мовляв, поміняли вивіску АТО на ООС, а нічого кардинального так і не змінилося.
Ну і, по-друге, як тільки Об'єднані сили реально почнуть, наприклад, обмежувати свободу пересування у прифронтових зонах, тим самим просто виконуючи законодавство про забезпечення військової угруповання ВСУ в районі операції, одразу ж почнуться гучні стогони звідусіль про "наступ на демократію" і горезвісної "узурпації влади". І неодмінно продовжаться вже домашніми политтехнологичными заготовками, що, мовляв, Порошенко, "втратив шанси виграти по-чесному", почав підготовку до зриву виборів шляхом введення військового положення.
В очікуванні контрходів влади
З усього спектру соціально-економічної тематики найбільш болючою для Банкової залишиться її тарифна складова. Різношерста опозиція вже вся в передчутті завершення переговорів офіційного Києва з МВФ щодо питання про ціну на газ, щоб з будь-якого досягнутого компромісу (навіть якщо газовий тариф зросте незначно та розтягнутою у часі перспективі) тут же розгорнути широкомасштабну інформаційну атаку персонально на Порошенка. Сюди ж легко додається сіяння паніки через зміни порядку надання субсидій з наступного опалювального сезону, яка з кожним літнім місяцем, швидше за все, буде ставати все истеричнее.
Іншими словами, щоб до вересня Україна не захлинулася в тій зраді, влада вже зараз треба підготувати кілька сильних ходів на випередження або хоча б запастися серйозними контраргументами на противагу річної критиці своїх опонентів. Інакше ще перед стартом передвиборчої кампанії Банкова повністю віддасть ініціативу в руки своїх візаві, а вираз "кульгава качка" з суто політтехнологічної віртуальності дійсно дуже швидко стане історичною реальністю.
