Корупція страшніше війни? "Антикорупціонери" перетворюються у більшовиків
Поки що в українському політичному житті відбувається традиційне літнє затишшя, учасники гри готуються до старту наступного політичного сезону. І хоча до чергових виборів ще два роки, новий сезон пройде під знаком наближення боротьби за президентське крісло.
Те, що головною темою кампанії з переобрання Порошенко на другий термін буде відображення російської агресії, зрозуміло вже сьогодні. Для того Банкова і виступила з ініціативою відмови від формату АТО, визнання де-факто окупованих територій Донбасу окупованими де-юре і вироблення нової стратегії повернення втрачених територій. Саме стримування агресора на сході разом із зовнішньополітичними досягненнями на Заході, начебто ратифікації угоди про асоціацію і довгоочікуваного безвиза, і будуть головними "перемогами" чинного президента.
Така стратегія Банкової в цілому зрозуміла і логічна, куди цікавіше, що на неї зможе відповісти опозиція. Мова тут не про "Оппоблоке" та інших реінкарнації не пережила Революцію гідності Партії регіонів - вони вже продемонстрували, що продовжать свої "старі пісні про головне" для неабияк поріділих виборців "південного сходу" у вигляді російської мови, братерства народів, капітуляції Путіну і відновлення дружби і стратегічного партнерства з агресором. З цим все більш-менш зрозуміло, а от тієї частини опозиції, що позиціонує себе як патріотична, потрібно придумувати, як перебити патріотизм президентський. Такою темою як мінімум для певної частини опозиціонерів стане боротьба з корупцією.
Днями народний депутат Сергій Лещенко дав велике інтерв'ю одному з телеканалів, в якому досить виразно окреслив стратегію, з якої підуть на вибори "антикорупціонери-єврооптимісти" та інші "молоді реформатори". Ця політична група досить аморфна, тим не менше досить помітна в українському політичному житті і завдяки активності в медіа і наявності в обоймі такого серйозного органу, як НАБУ, багато в чому формує політичний порядок денний.
Коротко головні тези виборчої стратегії "антикорупціонерів" виглядають так: нинішня влада хоча і намагається показати себе патріотичною, насправді псевдопатріотична, тому що "патріоти не крадуть"; головна проблема України на сьогоднішній день - це тотальна корупція, боротьбу з якою влада лише імітує, а насправді постійно покриває; єдиним рецептом порятунку Батьківщини в таких обставинах є заміна у влади псевдопатріотів на справжніх патріотів, які дуже швидко наведе в країні порядок. І саме тому головний ворог української влади - це як раз "антикорупціонери" і НАБУ, яких Банкова готова вапна на корені.
Ось цю нехитру схему "антикорупціонери" з вересня почнуть активно вселяти населенню, сподіваючись на інформаційну всеїдність деякої частини виборців, які не бажають подумати про те, що така абсолютизація корупції є по суті різновидом популізму. В небагатій і корумпованій країні переконувати виборців у тому, що вони бідні тільки тому, що їх гроші вкрали злі й цинічні бариги при владі, - це майже те ж саме, що робили свого часу більшовики, обіцяючи легке розв'язання усіх проблем шляхом експропріації експропріаторів і подальшого справедливого поділу награбованого.
Ніхто не сперечається, що корупція для України - це величезна проблема, але вона далеко не єдина і навіть не головна пояснення економічних проблем країни в цілому і її громадян зокрема. І боротьба з корупцією - це в першу чергу не заміна "бариг" при владі на безсрібників-ідеалістів, а зміна системи управління з метою мінімізації можливостей для корупції. Так, з наявністю ідеалістів-безсрібників, як виявилося, у нас все не дуже добре. Той же Лещенко, як показала історія з його квартирою, також цілком собі "барига".
Що ж стосується війни з Росією, то "антикорупціонери" будуть старанно робити вигляд, що ніякої війни насправді немає, а якщо і є, то існують тільки для того, щоб ненависні "бариги" мали можливість "мутити" з її допомогою свої чорні ґешефти. Українці, звичайно, втомилися від війни, але точно не до такої міри, щоб серйозно сприйняти подібну логіку.