У страху великі очі. Як "слуги" віддадуть пів парламенту олігархам і вб'ють безвіз телевізором

Одна ідея Володимира Зеленського та його партії "Слуга народу" — це відмова від своєї програмної обіцянки перейти на суто пропорційну виборчу систему з відкритими списками. Натомість буде збережено стару систему, що вигідна олігархічним угрупованням, з якими "слуги народу" сподіваються створити коаліцію.

Друга ідея — це відновлення державного телерадіомовлення, яке має зайняти щонайменше чверть ефірного часу всіх телерадіокомпаній будь-якої форми власності. При цьому буде ліквідовано Національну громадську телерадіокомпанію України. А розплатою за повернення до часів Януковича може стати скасування Євросоюзом безвізу для українців.

Підкреслимо: ці заходи готуються саме від страху та розпачу. І свідчать вони про міру паніки, що охопила Зе-команду.

Надія на олігархів

Почнемо із виборчої системи. Як відомо, Виборчий кодекс, ухвалений нинішнім парламентом із пропозиціями Зеленського 12 грудня 2019 р., встановив суто пропорційну виборчу систему з відкритими партійними списками. Проте днями голова парламентської фракції партії "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", що в парламенті "активізується з кожним днем" ініціатива повернення до змішаної виборчої системи, коли половина Верховної Ради обирається за пропорційною системою (за партійними списками) і половина – за мажоритарною (в одномандатних округах). За словами Арахамії, цю ідею "увесь парламент підтримає. Думаю, буде голосів 300+ ".

Це — відверте визнання паніки, яка опанувала "слугами". Справді, для лідируючої партії взагалі не важлива виборча система. Прекрасний приклад показала у 2019-му партія "Слуга народу": вона отримала за пропорційною системою більше половини мандатів (124 із 225) та у мажоритарних округах теж більше половини мандатів (130 із 199; решта 26 округів розташовані на окупованих територіях). Тобто за будь-якої виборчої системи — чисто пропорційної, чисто мажоритарної, змішаної — "Слуга народу" отримувала понад половину місць у Верховній Раді.

Чисто мажоритарна система вигідна партіям, які домінують у деяких регіонах, а в інших мають слабкі позиції. А ось для партій, які ніде не лідирують, але майже всюди займають міцні позиції, найвигідніша, навпаки, чисто пропорційна система. І логічно було б очікувати, що партія "Слуга народу" зараз відстоюватиме саме цю систему.

Справді, у міру падіння популярності "слуг" їхні шанси на виграш у мажоритарних округах стають дедалі мізернішими. Грубо кажучи, вони всюди наберуть друге-третє місце — і всюди голоси пропадуть. А ось пропорційна система, навпаки, не дасть зникнути жодному голосу. До речі, саме з цих мотивів непохитною прихильницею пропорційної системи є Юлія Тимошенко.

Чому ж Арахамія раптом заговорив про повернення до змішаної системи? Все дуже просто: "слуги" бояться, що за суто пропорційної системи вони опиняться за бортом правлячої коаліції. Тому вони згодні, щоб половину нового парламенту склали мажоритарники, які будуть здебільшого самовисуванцями та створять власні депутатські групи — на кшталт груп "За майбутнє" та "Довіра" у нинішній Верховній Раді. Зараз ці групи, які представляють інтереси олігархічних угруповань, є сателітами "слуг", а в новому парламенті швидше "слуги" будуть їх сателітами. Але "слуги" розцінюють це як найменше зло порівняно з перспективою опинитися у ролі опозиції.

Депутати із групи "За майбутнє" вже внесли законопроєкт №6444 "Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо відновлення змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи виборів народних депутатів України". Його текст дуже короткий: перенести набуття чинності новою виборчою системою на 1 січня 2027 р., а доти зберегти стару. Арахамія на брифінгу 21 грудня заявив, що потрібно шукати "проміжні, гібридні варіанти" між чинним Виборчим кодексом та старим законом.

Експериментатори-невдахи

У будь-якому разі це відмова Зе-команди від своїх програмних гасел. У передвиборчій програмі Зеленського було чітко сказано, що "вибори до Парламенту та місцевих рад мають відбуватися за відкритими списками". В інавгураційній промові Зеленський закликав народних депутатів ухвалити Виборчий кодекс, що передбачив відкриті списки. 24 травня 2019 р. представник Зеленського у Верховній Раді Руслан Стефанчук підтвердив, що принципова позиція президента полягає у тому, що вибори мають відбуватися за відкритими списками. Також і партія "Слуга народу" у своїй передвиборчій програмі обіцяла: "Введемо вибори за пропорційною системою з відкритими списками".

Арахамія зараз вигадує кумедні виправдання. Типу раніше "слуги" не знали про недоліки системи з відкритими списками, а тепер у них раптом розплющилися очі. "З новою системою проекспериментували на місцевих виборах — побачили дуже багато негативу. Основний мінус — кандидати, які потрапляють до списків партій, один одного "знищують". Умовно кажучи, третій номер починає "сипати" компромат на п'ятий номер, той — у відповідь. У результаті йде боротьба всередині списку, а не із зовнішніми опонентами. Мені цей механізм зовсім не подобається", — розповів він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Давня істина свідчить, що розумний навчається на чужих помилках, а дурень на своїх. У ролі дурня Арахамія виставив Зеленського та всю партію "Слуга народу", які, виявляється, не спромоглися ознайомитися з досвідом 23 країн Європи, де діє саме така виборча система. Наприклад, у сусідній з нами Польщі пропорційна система з відкритими списками діє на виборах до Сейму вже понад 20 років – з 2001 р. Країна поділена на 41 виборчий округ, у кожному з яких змагаються відкриті списки партій. Це дуже схоже на те, що запровадив у нас новий Виборчий кодекс.

Нагадаємо, що в Україні двічі, у 2006 та 2007 рр., парламент обирався за суто пропорційною системою, але не з відкритими, а із закритими партійними списками. Недоліком такої системи є те, що виборці не можуть вплинути на розташування кандидатів у списку. Саме тому і з'явилася система із відкритими списками. Вона дає виборцям можливість когось у списку своєї улюбленої партії підняти, а когось опустити. Звичайно, це створює підґрунтя для конкуренції кандидатів усередині списку. Саме в цьому полягає увесь сенс відкритих списків. І Зе-команда, звичайно, не могла цього не знати, коли включала вимогу відкритих списків до своїх програмних гасел.

Тому, коли Арахамія виставляє себе, Зеленського та всю Зе-команду у ролі дурнів — це не тому, що вони насправді такі. А просто тому, що у них паніка і вони квапливо вигадують виправдання, навіщо їм знадобилося віддавати половину парламенту регіональним грошовим мішкам, які скуплять мажоритарні округи.

"Свати" — по всіх каналах

Ще одним свідченням паніки став скандал навколо перепрофілювання телеканалів "Рада" та "Дом", які перетворюються на державні рупори Зе-пропаганди. Цей скандал отримав нове продовження: у парламенті з'явився законопроєкт №6430 "слуги народу" Олега Дунди "Про Державний інформаційний концерн телебачення та радіомовлення України". Концерн утворюється на базі Національної громадської телерадіокомпанії України, держпідприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України" (це материнська компанія російськомовних телеканалів "Дом" та UATV) та Держагентства України з питань кіно.

Створення гостелеканалів прямо заборонено Законом "Про телебачення та радіомовлення". І ця заборона – виконання зобов'язань перед Радою Європи. Саме тому ми у 2015 р. і перетворили державний "УТ-1" та ще майже 30 державних телерадіоканалів у Національну громадську телерадіокомпанію України. Це було виконання наших зобов'язань щодо ратифікованих нами ж міжнародних конвенцій.

А тепер ми відкидаємо європейські принципи та повертаємось в епоху Януковича. Це великий крок назад від Європи до Росії (всупереч заявам Зе-влади про прихильність до євроінтеграції). І за цей крок ми можемо поплатитися безвізом, особливо якщо канали "Рада" та "Дом" стануть рупорами внутрішньої пропаганди — а мета їхнього перепрофілювання саме в цьому.

У цьому й мета створення АТ "Державний інформаційний концерн". У законопроєкті №6430 йдеться, що концерн підпорядковується Кабміну та призначений для "створення якісного контенту". Про який "якісний контент" йдеться, здогадатися неважко. Автор законопроєкту №6430 Олег Дунда відомий своєю близькістю до власника телеканалу "1+1" Ігоря Коломойського. На "1+1" якраз розпочався сьомий сезон улюбленого телесеріалу Зеленського "Свати".

І такий контент буде в кожному телевізорі на кожному каналі. Це не жарт. Законопроєкт №6430 пропонує включити до Закону "Про телебачення та радіомовлення" нову статтю. Вона шикарна: "Телерадіоорганізації при здійсненні теле- та радіомовлення повинні забезпечувати не менше 25 відсотків національного контенту, створеного відповідно до технічного завдання Науково-експертної ради Державного інформаційного концерну, з урахуванням вимог Закону України "Про Державний інформаційний концерн телебачення та радіомовлення України". Контент має бути поширений пропорційно протягом усього добового мовлення телерадіоорганізацій.

Тобто всі українські телерадіокомпанії будуть зобов'язані віддати чверть ефірного часу контенту, що створений за завданням Науково-експертної ради Державного інформаційного концерну. А хто ж увійде до цієї ради? 12 членів. По три члени призначать президент (хоча в нього немає таких конституційних повноважень), Верховна Рада (тобто "слуги народу") та РНБО (тобто знову президент). Ще три члени "призначаються від національних творчих спілок України за їхнім загальним поданням". Термін повноважень членів ради – п'ять років. Тобто Зе-команда хоче забезпечити собі безкоштовну Зе-пропаганду на всіх телеканалах обсягом 25% ефірного часу на п'ять років уперед. Для того щоб ми проголосували за "слуг" на парламентських виборах у жовтні 2023-го, за Зеленського на президентських виборах навесні 2024-го, а потім знову за "слуг" на місцевих виборах восени 2025-го.