Таємний план капітуляції. Західні друзі Путіна запропонують українцям здатися під вибори?
На полях засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ 6-7 грудня 2018 р. в Мілані обговорювалася ідея спільної місії ООН та ОБСЄ на Донбасі. Мартін Сайдик, спеціальний представник голови ОБСЄ в Україні та у Тристоронній контактної групи (ТКГ), представив відповідний документ для обговорення". Він був розроблений за участю координатора політичної підгрупи ТКГ від ОБСЄ П'єра Мореля і голови СММ ОБСЄ в Україні Эртурула Апакана. Про суть документа відомо лише те, що його автори виступили з пропозицією розгортання на Донбасі спільної місії ОБСЄ і ООН, яка передбачає військовий та поліцейський компоненти і міжнародну адміністрацію. "Зміст документа для обговорення та обмін думками з нього не оголошували", - повідомив "Укрінформ" з посиланням на офіс спецпредставник ОБСЄ в Україні та в ТГК. Крім того, відомо, що співавтори неофіційного документа виступали "від себе особисто". По-народному - займалися самодіяльністю.
Однак, враховуючи рівень обговорення та складу учасників, можна припустити, що запропонований ними мирний план вже відомий у високих кабінетах. І ймовірно, що з наближенням дати виборів українського президента якщо не весь документ, то його ключові новели стануть надбанням громадськості. Нагадаємо, 10 січня діючий голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак заявив: якщо рішення про розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі візьмуть, то ОБСЄ готова використовувати свій досвід на місцях для надання підтримки. Про пропозиції представників ОБСЄ щодо створення спільної миротворчої місії ООН і ОБСЄ на Донбасі 16 січня говорив і глава українського МЗС Павло Клімкін.
Безумовно, будь-які миротворчі пропозиції від впливових західних організацій, треба розглядати і обговорювати. Проте в даному випадку є кілька насторожуючих нюансів. Наприклад, серед співавторів документа французький дипломат П'єр Морель, сумно відомий завдяки своєму мирного плану "Елементи для тимчасового закону про місцеві вибори в деяких районах Донецької та Луганської областей". Морель пропонував провести вибори в ОРДЛО за спеціальним законом, окуповані території отримували особливий статус, також повинна була бути здійснена амністія бойовиків.
У Києві ініціативи французького дипломата не підтримали, оскільки вони не передбачали виконання обов'язкових вимог Мінських угод про роззброєння бойовиків і встановленні контролю України над своєю кордоном на тимчасово окупованих територіях. Крім того, навіть розмови про особливий статус ОРДЛО та амністії терористів викликали серйозні протистояння в парламенті та на вулицях столиці. Після кривавих подій під ВР 31 серпня 2015-го піднімати тему особливого статусу було рівнозначно самогубству. У підсумку "план Мореля", підтриманий Росією та її західними лобістами, помер, так і не ставши навіть на карачки.
Нескладно здогадатися, що окремі його елементи знайшли відображення і в документі Сайдика–Мореля–Апакана. Також можна припустити, що кінцева мета подібних пропозицій - поетапне зняття санкцій з Росії. Не секрет, що для реалізації цієї мети запущений цілий арсенал політичних міфів, які активно вкидаються в інформаційний простір. Основний - про світ на Донбасі Захід буде говорити з новим президентом.
Слід зазначити, що окремі кандидати підіграють цього міфу. Наприклад, Анатолій Гриценко неодноразово заявляв про якийсь мирному плані, розробленому впливовими людьми і вже запропонованому ними Трампу, Меркель, Макрону, Путіну і Порошенка. Можливо, Гриценко говорить саме про план Сайдика–Мореля–Апакана, яким спробують озброїти когось із перспективних претендентів на президентський пост. Щоб таким чином почати нав'язувати українському суспільству поки тільки приватні ініціативи трьох європолітиків.
А в підсумку ініціативи можуть стати чинником наших виборів: мовляв, є дуже хороший план, нинішня влада відмовляється від нього, а ось новий президент зробить все, як треба. На допомогу такому кандидату прийде інший міф - "влада заробляє на війні". Він не перший рік активно впроваджується у свідомість наших громадян опозиційними політиками.
Дуже важливий елемент такого міфотворчості - напівправда. Акцент буде зроблений на тому, що Україні нарешті потрібен мир (з цим згодні всі), а не на тому, що пропозиції, приховують в собі які-небудь поступки Росії, фактично є варіантами капітуляції.
