Втеча президента. Чому Зеленський терміново з'їхав у Конча-Заспу

Ця історія має дивну паралель з втечею Януковича з його резиденції "Межигір'я" в Нових Петрівцях Вишгородського району Київщини. Янукович жив у "Межигір'я" з 2002 р., а втік звідти 21 лютого 2014 р. Втік, щоб вже не повертатися – вирушив до Харкова, звідти в Донецьк і потім ще через кілька проміжних пунктів — російський Ростов.

У Зеленського історія хоч і відрізняється в деяких деталях, але в головному вона схожа. Йдеться про втечу, про яку народ дізнався лише постфактум, – після того, як вона сталася.

Офіційна версія

Наведемо спочатку щиросерде зізнання президентського офісу, зроблене 9 липня о 22:00: "Президент України Володимир Зеленський повідомив Національному агентству з питань запобігання корупції про суттєві зміни в своєму майновому стані. Глава держави в липні 2020 р. продав будинок в с. Іванковичі в Київській області. Крім того, Володимир Зеленський здійснив продаж земельної ділянки, на якій розташований проданий будинок. Відповідна інформація відображена в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, З 7 липня 2020 р. Президент України з сім'єю буде тимчасово проживати у державній резиденції "Конча-Заспа".

Згідно з зазначеним реєстром дохід від продажу отримано Зеленським 2 липня. А придбала цю нерухомість Валентина Кисіль. Це дружина земляка Зеленського (вони обидва з Кривого Рогу) Юрія Киселя, який зараз очолює парламентський комітет з питань транспорту і інфраструктури і є заступником голови фракції "Слуга народу".

У тому ж реєстрі можна знайти відомості про те, що будинком в Іванковичах загальною площею 353,5 кв. м Зеленський володів з 2008 р. А також про те, що Володимир Зеленський та його дружина Олена є власниками або співвласниками п'яти квартир у Києві, куплених у 2006, 2007, 2009, 2014 і 2016 рр .. Загальна площа цих квартир – відповідно 131,9; 254,5; 198,6; 284; 269,7 кв. м. Тож продавши будинок в Іванковичах, Зеленські зовсім не опинилися в становищі безхатченків.

Однак офіс Зеленського не вважав за потрібне пояснювати, навіщо президенту раптом терміново знадобилося проживати разом із сім'єю в державній резиденції "Конча-Заспа", замість того щоб жити в якій-небудь зі своїх київських квартир. Хоча, певно, неважко було запиляти відосик, в якому показати всі київські квартири Зеленських, аби прості українці побачили: так, в цих квартирах простій людині з народу Зеленському жити ніяк не можна, тіснота, розумієте, тому довелося перебиратися в Конча-Заспу.

Версія "Схем"

Офіційна версія з'явилася після того, як про зміну місця проживання Зеленських повідомили журналісти програми "Схеми: корупція в деталях" в розслідуванні "ZeДача". Вони з'ясували, що Зеленські розташувалися в резиденції "Конча-Заспа" в будинку №29, де восени минулого року розпочалися ремонтні роботи, на які було виділено з держбюджету близько 300 тис. грн.

"Це триповерховий особняк більш ніж на дві тисячі квадратних метрів і з кількома гектарами навколо. Будинок має чотири спальні, санвузли, оброблені мармуром, ліфт, кінозал, більярдну, солярій, сауни, басейн і масажний кабінет", – описали "Схеми" нове житло Зеленських.

Також програма нагадала, що 17 квітня 2019 р. на той момент ще кандидат на посаду президента Володимир Зеленський в інтерв'ю виданню "РБК-Україна" у відповідь на запитання журналістів, чи планує він користуватися державними резиденціями, сказав: "Нехай у цих резиденціях живуть діти які-небудь. Ну якісь табори відпочинку, якісь люди, яким це дійсно потрібно. Ці резиденції – я не бачу в них ніякого сенсу. В результаті, коли ми їздимо в Європі по екскурсіях, то бачимо старі резиденції королів – що це все сьогодні? Це все для екскурсій".

Кількома роками раніше про те ж йшлося у відомій сцені за участі персонажа Зеленського Василя Голобородька у серіалі "Слуга народу": "Кортежі – нах*! Пільги ваші – нах*! Дачі – нах*! Щоб простий учитель жив, як президент. А президент жив, як учитель".

Словом, кожен, хто подивиться цей випуск "Схем", може дійти висновку, що ми зіштовхнулись з якоюсь патологією. То з патологічним небажанням виконувати власні передвиборчі обіцянки. То з патологічною жадібністю, яка спонукає переїхати на шикарну держдачу (яка утримується та обслуговується за рахунок держави), щоб не витрачатися на утримання і обслуговування власної дачі, яка до того ж не настільки шикарна.

Версія про втечу

Звичайно, версія "Схем" про банальний обман і бажання заощадити має право на існування. Але вона не враховує свідчень самого Зеленського, зроблених 3 червня, тобто менш ніж за місяць до продажу будинку в Іванковичах. Процитуємо тодішнє інтерв'ю Зеленського "Українській правді".

– Я – жайворонок, – розповідає він. – Прокидаюся близько шести. Буває, і вночі. Через різне – нерви, думки і дзвінки. Мені ж звітують... А потім у мене легкий страйк. Завжди, коли я виїжджаю з дому. В маєтку близько 100 будинків. І там страйкують люди. Приходять з різними проблемами. Сусіди тому зі мною вже майже не розмовляють. Я хочу, до речі, виїхати. Продам Шефіру будинок. Особнячок.

– Чому саме йому?

– Я поясню, – відповів Зеленський. – Коли ми, чотири друга, купували чотири будинки, ми домовилися, що кожен віддасть куточок своєї землі для спільного. Шашлик, спортзал тощо. Тепер я не можу будь-кому продати свій будинок. Тому що людина буде разом з моїми друзями смажити шашлик. Хочу продати Шефіру, тисну на нього. У той час, коли я президент, неможливо жити там, де багато людей.

Такі ось свідчення. Ми бачимо, що Зеленський хотів продати свій будинок в Іванковичах своєму першому помічнику Сергію Шефіру, але той відмовився купувати, а погодився Кисіль. 3 червня Зеленський ще не знав, що покупцем буде Кисіль, а вже 2 липня, менш ніж через місяць, угода з Киселем благополучно завершилася. Схоже, саме в червні Зеленський вирішив, що більше жити в Іванковичах він вже не може і що потрібно бігти в Конча-Заспу.

У його інтерв'ю є і зізнання, від кого він втік. Від людей. Здавалося б, він повинен тільки радіти, що до нього, немов до Леніна, йдуть ходоки. "Приходять з різними проблемами", як пояснює сам Зеленський. Мабуть, це чудово – мати постійний прямий зв'язок з народом, знати, які у людей проблеми. Зрозуміло, що не обов'язково вислуховувати кожного – для цього можна приставити спеціальних співробітників, які будуть вислуховувати ходоків, записувати їхні розповіді, аналізувати проблеми, шукати рішення і пропонувати різні варіанти самому Зеленському. Адже він, напевно, саме для цього і йшов у президенти і саме про це мріяв – бути весь час разом з людьми і полегшувати їх життя.

І якщо йому довелося відмовитися від цієї мрії – то для цього повинна була виникнути серйозна підстава. І ця підстава – страх.

Згадаймо, що Зеленський саме на цій підставі раніше вже відмовився від ряду своїх обіцянок. Обіцяв їздити на велосипеді – а їздить в кортежах. Бо якщо буде їздити на велосипеді – у нього можуть запустити, наприклад, помідором. І влучити. Обіцяв продати президентські літаки і літати, як звичайний пасажир, – але все-таки літає президентськими літаками. Бо якщо буде літати звичайними рейсами – в нього можуть, знову ж таки, запустити помідором. І влучити.

А наскільки Зеленський боїться навіть гіпотетичних загроз – про це сказав він сам, двічі визнавши себе потерпілим. Нагадаємо, спочатку він постраждав від Марусі Звіробій і Софії Федини, потім – від Сергія Пояркова.

В Іванковичах до нього приходили з проблемами. Але можна припустити, що у нього з'явилися підстави боятися, що люди вже можуть побачити проблему в ньому самому. А він дуже не хоче, щоб у нього запустили помідором і влучили. Більш того, Зеленський краще за нас знає, які сюрпризи він може влаштувати нам у найближчому майбутньому. Наприклад, який-небудь зовсім оглушливий "кінець епохи бідності". Або якесь зовсім остаточне "просто перестати стріляти".

Саме тому йому терміново знадобилося втекти з приватного маєтку в Іванковичах до державної "Конча-Заспи", яку ретельно охороняють. Напевно, в соцмережах будуть з'являтися і інші версії – а як інакше, якщо офіс Зеленського соромиться сам пояснювати, навіщо і від кого сховався Зеленський разом з родиною і чому саме зараз.